Безумство – розкрите Словом.

 

 «Нині настав суд цьому світові» (Іоанна 12:31)

 

 

Існують різні розуміння Суду Божого. Справжнє значення основане на Божому Слові, котре пророчить: «Звертайтеся до закону і відкриття. Якщо вони (людські ствердження) не говорять як це Слово, то немає у них світла» (Ісая 8:20). Отже необхідно все звіряти із Законом Божим, відкрити справжню суть і його значення. Просвітитися, щоб уникнути безумства. Давид виголошує «Я кажу нечестивцям: Не безумствуйте!» (Псал. 74:5). Отже безумство, коли в людей відсутні духовні чесноти, чистота думок, бажань, діянь. Хвороба не тілесна – бездуховна, повний розрив людської свідомості з своїм джерелом. Тому й не можемо ніяк згадати: Звідки ми, для чого і куди? Буквальна хвороба розуму – як образ, для порівняння і розкриття всесвітнього людського безумства. Пророцтво: «У пророках Самарії Я бачив безумство; вони пророкували ім’ям Ваала, і ввели в оману народ Мій Ізраїль» (Ієремія 23:13). Пророк бачить, що світ буде поклонятися несправжнім богам. Поділили Єдиного Бога на багатоликого і розмножили по географічним культурам, традиціям та переданням. Через самообман народу віра стала безглуздою! Ізраїль, був вибраний стати носієм Істини, але дозволив себе обманути, захопившись ідолопоклонством.

Написано: «Безумствує усяка людина у своєму знанні, всякий плавильник істуканів, бо це неправда, і не має у ньому духу» (Ієремія 51:17). Мова йде про знання, як вміння виготовляти видимі культові форми для обожнювання. Таке знання рівноцінне буквальному безумству. Пророк каже: «Що за користь від ідола, зробленого художником, цього лжевчителя… Він оправлений золотом і сріблом але дихання у ньому немає» (Аввакума 2:18,19). Штучне божество, в якому, говорить пророк, немає животворного Духа Премудрості. Як стверджує великий пророк: «Багато хто дивувався дивлячись на Бога, - настільки був спотворений Лик Його» (Ісая 52:14). Дивлячись на Бога через Дух Слова, можна побачити спотворення Бога у людській свідомості. Релігія принизила Бога до рівня емоційної, нетерпимої людини, приписуючи Йому такі недосконалості, як помста, кара і навіть повне знищення грішних людей, котрі по своїй тілесній природі і так смертні. Такі речі викликають образу за Бога! Адже Його Духовна Природа – Любов, яка ніколи не принизиться до рівня людської ницості, відплачувати злом за зло.

Згадайте: «…дружина сказала Іову: похули Бога і помри. Він відповів: ти говориш як одна з безумних: невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо» (Іова 2:9,10). Людина створіння Боже, але, коли вона живе по волі свого тіла, а не по Божій Волі, накликає на себе біду. Іов – являє собою образ людей, що ні при яких обставинах не зрікаються Божественних принципів життя. Дружина Іова – рабська неспроможність людей відстояти істину, і це приводить до смерті духовності. Бо коли приходять нещастя, яких люди не чекали, тоді як правило говорять: «Така Божа Воля», цим самим складають вину за свої нещастя на Бога. Хулять Бога!

Біблійний проповідник застерігає: «Як риби попадаються в пагубну сіть, і як птахи заплутуються в тенетах, так сини людські попадаються на час біди, коли вона надходить» (Еклізіаст 9:12). Попадаючи в пагубну сіть напів-язичницьких, недосконалих релігій, люди, заплутуються в гріховних тенетах. Гріховне життя – це шлях до біди. Слово «гріх», згідно єврейським текстам означає буквально; невлучання в ціль, бо влучає в смертельну небезпеку. Візьмемо для прикладу війни та голодомори. Чи повинні ми рахувати їх Божою Волею? Насамперед, це колективна вина народу. Гріховне життя, порушення Божих заповідей, а внутрішня недосконалість породжує ненависть. И, як правило, духовний голод приводить до голоду буквального, результат втрати християнської солідарності. Сама система нашого часу, ідеологія влади, підтримана більшістю є настільки несправедливою, що притягує до себе біду. Подібне, притягнуло подібне. А Христові слова: «що посієш, те й пожнеш» - є законом, котрий супроводжує наше життя. «Посієш вітер – пожнеш бурю»!

У байці Крилова, є уявні слова вовка до ягняти: «Ти винуватий вже тим, що мені хочеться їсти» Відтак, щоб вижити вовки мають лише один варіант. Тоді як людині дано багато варіантів, жити і нікого не знищувати! Мораль відома: що для вовків норма, для людей – безумство! Людське божевілля вбивало пророків, апостолів, розп’яли Сина Божого. Скільки існує людство, стільки існують війни, вбивство один одного. Мають розум, але творять безумство! Наглядне виродження духовного життя.

Безумовно, причина війн і голодоморів не у Божій Волі. Написано: «Бог хоче, щоб усі люди спаслися, досягнувши пізнання істини» (1 Тимофія 2:4). Невігластво релігійних провідників, які не навчили народ виконанню Божих Законів. Підмінили Божу Премудрість язичницькими показовими ритуалами. Виявляють несвідоме відношення до Божої Істини! Коли люди збагачують своє життя не Божим багатством, то викликають хижацьку заздрість, щоб грабувати матеріальне, лишаючи людей свободи і життя. Створюють систему; коли одні, щоб вижити, грабують інших. Звіряча система поділила людей на вовків і ягнят. Втрата духовності зробила народ незахищеним. Адже духовний голод – провісник біди.

Христос свідчить для нас в притчі: «Глядіть стережіться від всякої ненаситності, бо не від надміру багатства залежить життя людини. Безумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе; а те, що ти наготував, кому воно буде? Так буває с тими, хто збирає для себе, але не багатіє у Бога» (Луки 12:15-21). Нещасні люди, здібні і мудрі в забезпечені матеріальному, але бідні і немічні у пізнані Божої Премудрості. Написано: «Це не та мудрість, що сходить з гори, а земна, душевна, бісівська» (Якова: 3:15). Коли матеріальне стало основою і ціллю життя, тоді безумне збагачення на фоні людських злиднів виявило втрату духовного призначення людини!

Апостол говорить: «Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога, в Його Божій Премудрості, то Бог забажав спасати тих, що вірять, - безумством проповіді» (1Кор. 1:21). Не виявляючи ніколи насильства над людиною, Бог бажає спасати всіх, хто шукає праведності. Але як це можливо, спасати людей безумними проповідями? Біблія – духовна книга, вона сама себе пояснює. Читаємо апостола: «…успіху вони не матимуть, бо їхнє безумство стане очевидним для всіх» (2 Тимофія 3:9). Отже, стане очевидним, що користі від таких проповідей ніякої, - вони бездуховні! Тоді християни будуть шукати правду у дослідженні духовного значення Слова, а не в публічних, емоційних, психічно-гіпнотичних проповідях, які перетворюють християн на безумних фанатиків.

Чому таке відбувається? Павло свідчить: «Душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство, вона не може цього зрозуміти – це досліджується духовно» (1 Кор. 2:14). Тут йдеться про те, що «безумством» називають духовність, яку не розуміють через відсутність школи Христа. Душевний, емоційний рівень, в якому відсутня наука глибокого переконання; нестійка, зовнішня релігійність, немає духовного дослідження Божого Слова, тому і називає Істину – безумством. Павло говорить: «Бог поставив нас апостолів останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу. Ми безумні ради Христа, ви мудрі в Христі, ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті» (1 Кор. 4:9,10). Вірні Духу Істини апостоли, добровільно прирекли себе на смерть в середовищі світового безумства! Незрозумілі, - стали останніми, неприйнятними для світу. Вони пішли на це ради Христа і майбутніх християн. Їх приймали за безумних, щоб сьогодні, ми, мали мудрих в Премудрості Христа. Щоб місія, з якою приходив Христос відроджувалася по цілім світі! Відроджувала духовну свідомість християн.

Написано: «Дух говорить, що в останні часи деякі відступлять від віри, слухаючи спокусливих духів, вчення бісів, говорячи в лицемірстві неправду, вони знищили власне сумління» (1 Тимофія 4:1,2). Слово «безумство» містить в собі причину, спотворення правди і наслідок за це. Причина – відступлення від віри в Єдиного Бога. Спотворення правди – сповідування протилежного Богу, лицемірного, неправдивого вчення. Попередження: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас у овечих одежах, а в середині – хижі вовки» (Матвія 7:15). Проповідники перевертні, - заробляють собі славу, гроші та релігійні чини. Спотворивши Істину – обманюють народ. Наслідок – бездіяльна совість стала загрозою самій людині, адже вона тоді готова до любих безумних поступків. Совість – чуттєва міра визначення – Дар Божий, для вірного вибору і викриття безумних поступків. Давид розкриває суть безумства: «Сказав безумний у серці своїм: Немає Бога! Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинять добро» (Псал. 52:2). Людська бездуховність довела себе до вершини безумства – заперечення Свого Творця! Коли немає Бога – то можна все!

Апостол запитує: «Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість цього світу Бог не обернув на безумство?» (1 Кор. 1:20). Люди присвоїли собі право визначати мудрих не за Божою Мудрістю. Сьогодні як ніколи, земний світ багатий грамотними, розумними, вченими людьми. Також, безліч богословів, пасторів, релігійних вчителів та провісників. Чому ж тоді так багато безумства твориться на землі? Крилаті слова Грибоєдова виголошують: «Горе от ума». Тобто, безумство з розуму, підсиленого великою владою і матеріальним багатством, але не підвладного Божій Волі. Хто такий Грибоєдов? Далекий від повноти істини, але здібний споглядати життя і аналізувати. Явний світогляд здорового глузду. Добре, що на землі народжуються люди, які здатні бачити загальносвітове безумство. Адже падіння досконалості та духовності не зменшується а постійно зростає.

Хто зможе спинити безумство на землі? Апостол подає біблійний приклад, оформлений у незвичайний образ. «…німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка» (2 Перта 2:16). Отже, безумство старозавітних і сьогоднішніх фарисеїв від релігії, та правителів світу, які неспинно ведуть життя у безвихідь; може спинити підвладний їм народ. Люди Божої віри повинні нарешті заговорити! Зробити висновок з їхнього керівництва, і дати фальшивим провідникам належну оцінку. Перестати бути подобою «німої під’яремної ослиці». Безумство буде доти, доки його не спинить сам народ, освічений духовним пізнанням Святого Письма. «Адже сини людські мудріші від синів світла у своєму роді» (Луки 16:8). Релігійне керівництво поставило себе синами світла, але виявилося нездатним вплинути, і спинити безумство жорстокості, ненависті та войовничості між народами. Вони не виконують Божої Місії на землі! Їх керівництво безплідне і безглузде, спрямоване на видовищну показуху. Доказом цього є бездуховне становище людського життя!

Тому Євангелія застерігає: «Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має суддю: слово, яке Я сказав, - воно судитиме його останнього дня» (Іоанна 12:48). Безумовно, люди котрі не досліджують Святе Письмо являються осудженими Світлом Слова Істини. Але Давид засвідчив: «Бог є Суддя» (Псалом. 74:8). Як і кого Він судить? Відповідає апостол: «Зовнішніх судитиме Бог» (1 Кор. 5:13). Судитиме тих, хто не живуть по Духу Письма, але по його букві, та по тілесним пожаданням. «Бо тіло бажає протилежного духові, а дух – протилежного тілу: вони протидіють одне одному, щоб ви не чинили протилежного духу» (Галатів 5:17). Протилежні духу, бо лише зовні мають християнський вигляд. Як написано: «Ви зовні здаєтеся людям праведними, а в середині повні лицемірства і беззаконня» (Матвія 23:28). Слід пам’ятати, що людину гріха Слово визначає як: «…кинутого у зовнішню темряву» (Матвія 22:13). Повне незнання Істини. Апостол свідчить: «Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоб чинили те, чого не слід» (Римлян 1:28). Отже більшість не хочуть свій розум поєднати з Духом Божої Премудрості, без якої, людський розум набуває подоби безумства, життя недостойне звання християнина! Таким чином Святе Письмо викриває безумство світу.  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.