Благословення Якова.

«Благословення Господа – воно збагачує…» (Притчі 10:22).

Для здобуття Божого благословення, відкривається необхідність вірного вибору життя. І кожний хто приходить у цей світ, змушений зробити свій вибір. На початку, цей вибір був утверджений подобою образу; «Дерева життя і дерева добра і зла». Дерево життя – розвиток в людині духовної подоби Бога. Дерево добра і зла – розвиток тілесної природи, тлінної. З погляду Божого Слова, людина, найвища видима форма тілесного буття на землі! Але всяка форма, має оправдати своє існування, вибравши вірний шлях розвитку і отримати благословення, визнання праведності. Бо матеріальні досягнення, не будуть в останні хвилини земного життя, людським оправданням. Пророк говорить: «…хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця» (Аггея 1:6). Отже, тілесне життя і матеріальні здобутки наче вкладаються до дірявого гаманця, і губляться. Вони не мають сенсу в вічності. З духовної висоти, на яку Бог від початку підняв і благословив людину, вона впала, дійшовши до духовно-морального занепаду. «Називаючи себе мудрими, вони потуманіли» (Римлян 1:22). Також: «Бог обернув мудрість світу цього в безумство» (1 Кор 1:20). Такою є оцінка безбожної, земної мудрості та її тлінних здобутків. Навчаючи людей професії, відмовились від головного, - навчити духовності! Відступництво від духовності, це відхід від служіння Істині. Більшість віруючих стверджують що знають Бога і служать Істині, але багато спотворюють вчення, і вимоги викладені в Святому Письмі.

Говорить апостол: «…будуть між вами лжевчителі, які впровадять згубні єресі, тим самим відречуться від Владики і наведуть погибель» (2 Петра 2:1). Зусилля таких вчителів скеровані на руйнування істини, їхнє поклоніння не узгоджується з Божою волею. Воно носить формально – ритуальний характер. Тоді як повернення відступників до Бога, є дуже складним процесом. Для цього і існує на землі віра, або так звана релігія. Слово «Релігія» означає, - відновлення зв’язку з Богом. Найкраще навчатися в Біблійних сподвижників, земне життя яких благословлялося Самим Богом. Велике благо, бути носієм Божої Премудрості і посвятити цьому своє життя! Читаємо приклад: «Після благословення Авраама, Бог благословив Ісака, сина його» (Буття 25:11). Отже, Ісаак стає спадкоємцем відкритої Авраамом істинної віри. А Бог визнає, благословляє його вибір за невідступність від Істини. «Ісак узяв собі за дружину Ревеку. І молився Ісак за Ревеку дружину свою, бо вона була неплідна; і Господь почув його» (Буття 25:20,21). Проглядається біблійна закономірність; дружини  Божих сподвижників, на початку не можуть народжувати. Безумовно, мова тут йде не про буквальних дружин, а середовище, в якому служать покликані Богом благовісники! Жінка, як образ життя церкви, яка народжує дітей віри, після часу повноти пізнання Божої Істини. Молитва Ісака, духовне єднання з Богом, для досягнення досконалості в віруючій громаді. Це прообраз того, що земна релігія в більшості не плодотворна для народження істинної віри. «Ви вагітні сіном, розродитеся соломою; дихання ваше – вогонь, який пожере вас» (Ісая 33:11). Замість Божої Церкви, зразок якої був показаний Мойсеєві на горі (Євреїв 8:5), народжуються такі церкви, які словом і ділом будуть ворогувати, пожирати один одного. Тому й такі образи; (сіно, солома) які легко запалюються.

Написано: «Сини в утробі Ревеки почали битися, і вона сказала: якщо так буде, то для чого мені це? Господь сказав: два племені в утробі твоїй, два різних народи вийдуть з утроби твоєї; і більший буде служити меншому» (Буття 25:22,23). Утроба Ревеки – середовище віруючих людей, які відроджують духовну віру - або віру через ідолопоклонство. В цьому суть двох різних народів. Спочатку народжується більшість, а потім відбирається якість. Щоб пророцтво збулося, для Ревеки відводиться роль активного провідника благословенної віри. «Ви чули про служіння Божої благодаті, що дана мені для вас» (Єфесян 3:2). Також: «Діти мої, я знову в муках народження, доки не відобразиться у вас Христос!» (Галатів 4:19). Апостолу дано Світло Істини, яким він з великими зусиллями, (в муках) проникає в душі людей, доки не народиться в них подоба служіння достойного благословення! Такою ж є місія Ревеки: «Ревека зачала близнят від нашого батька Ісака, ще до їхнього народження, коли нічого – ні доброго, ні злого – вони ще не зробили; щоб передбачення Боже виявилось у виборі» (Римлян 9:10). Ісак і Павло – батьки віри на землі, але над ними; Велич Всевишнього Отця, в Якому початок, тобто задум дітей Ревеки. В Його волі було дати людям свободу власного вибору, - благословенного, чи-то відступницького. «Настав час Ревеки народжувати близнят: Першим вийшов червоний, кошлатий; і нарекли йому ім’я Ісав. Потім брат його, тримаючись рукою за п’яту Ісава; нарекли йому ім’я Яків» (Буття 25:24-26). Реальний образ червоного і кошлатого Ісава, належить провідникам нечистої, лукавої віри, так званої більшості не вірного вибору. А Яків, що тримався за п’яту Ісава означає: народжувався в теж саме нечисте середовище. Але зробить вірний вибір.

Свідчення: «Став Ісав людиною вправною у звіроловстві, людиною полів; а Яків людиною лагідною, (мирною) що живе у наметах» (Буття 25:27). Людина полів – більше світська ніж віруюча, релігійний лідер. Характерні властивості: зарозумілість, фізичний та психологічний переможець. Яків – повна протилежність Ісаву. Живе в наметах, людських спільнотах які благовістять і самі живуть в мирі та любові. Його кредо, добра воля і переконання праведністю. Але подальші слова викликають протиріччя. Як їх розуміти? «Ісак любив Ісава, здобич його була за смаком його, а Ревека любила Якова» (Буття 25:28). Ревека образ чистої віри, тому визнає і приймає Якова, який бореться за чистоту віри. Здобич Ісава – це віра під проводом Ісава, вона до смаку людської більшості. Створена велична видимість істини і названа істиною Ісака; не будучи такою по-суті. Так само сьогодні використовується більшістю ім’я Христа, навіть політичною владою, щоб надати собі особливої ваги. Ісав, вправно використав ім’я Ісака для підтвердження права на первородство. Хоча сам не був послідовником Ісака. Єдине, що може подобатись – його активність, велика ревність, але не віра, в котрій відсутня істина. Христос говорив: «Чому ви кричите Господи, Господи, а волі Отця не виконуєте?» Людство, під керівництвом таких Ісавів, та напів-язичницьких релігій, довело життя до повного, духовного виродження. Замість виконання Божої Волі, на висоту релігій підняті; фанатизм, містика, чудотворство. І вони, непроглядною темрявою закрили собою Бога Істинної Премудрості! Ось чому віра Ісака почала погано бачити, що є символічним пророцтвом.

Написано: «Коли Ісак постарів, притупився зір очей його» (Буття 27:1). Адже в цій непроглядності культів та жертвоприношень, побачити і освідомити що є істина, майже неможливо. Така віра з ненаситним бажанням здобуває все більше і більше матеріальної поживи; грошовитих людей, культових споруд, позолоченого начиння. Це і є здобич вправного мисливця, подобою якого Біблія позначила Ісава. Але чи така пожива збагачує віру, дає їй право на первородство? Реальність показує: «І зварив Яків страву (відкрив істину), а Ісав прийшов с поля втомленим і просить: дай мені поїсти червоного… Тому Яків сказав: продай мені своє первородство. Ісав говорить: ось, я вмираю, що мені з цього первородства?» (Буття 25:29-32). Як бачимо Ісав не бажає споживати істину, відкриту Яковом, лише просить червоного. Червона страва, або як її ще називають «чечевична юшка» - це зовнішня красота примітивного поклоніння. Яків розуміє, не якісну суть такого поклоніння, але Ісав зробив свій вибір і споживає. Боротьба проти істини втомлює бездуховну віру, приходить розчарування, адже така віра немає вічності. Створена більшість завдяки диким, язичницьким племенам. Ось чому: «Він, Ісав поклявся, і продав первородство своє Якову!» (Буття 25:33). Віра Ісава продала істину, створивши служіння Богу, яке стало обманом для людей. Так і сьогодні зростає байдуже ставлення більшості до Бога, поширюється атеїзм. Такою є продажна ціна Божої віри! Таке сумне пророцтво Біблії до якої рухається світ.

Апостол пояснює: «Потьмарені розумом, відчужені від Божого життя, через неуцтво та жорстокі серця» (Єфесян 4:18). Адже віра це наука життя, а не церковна більшість і пишнота. Першість, за Божим пророцтвом, переходить до Якова. Ім’я Яків означає: Спаситель істини, образ меншості яка стоїть на варті Божої Премудрості. Поєднана духовним зв’язком з Богом вона викупить, відродить первородну віру на землі. Бо насторожі Ревека, яка навчить, покаже дорогу єднання істини з тілесним життям. Написано: «Сину мій, послухайся слів моїх, що я накажу тобі. Піди в стадо і візьми звідти двох козенят гарних, я приготую батьку твоєму страву, яку він любить» (Буття 27:8). Стадо Ревеки – це не дике поле Ісава, а образ послідовників чистої віри, яку любить батько Ісак та Бог Отець. Ревека – Церква, яка має стати «матір’ю» більш вищого розуміння Бога! Читаючи 27 розділ книги Буття; не всім вдається зрозуміти описаний буквальний спосіб досягнення благословення. Ці незрозумілі приготування особливих страв із дичини (досягнення світу цього), одягання Якова в одежу Ісава (менший займає місце старшого), руки покриті козячою шкірою (справи достойні, чи недостойні благословення). Таке свідчення Ревеки, або передбачення на майбутнє.

Апостол дорікає: «Настане час, коли не слухатимуть здорового вчення, виберуть собі вчителів,щоб лестили слух» (2 Тимофія 4:3). Релігія втратить духовне служіння, вибираючи віру, котра до смаку і для задоволення тілесного життя. Петро говорить: «…через них дорога істини буде зневажатися» (2 Петра 2:2). Через отців віри, які стануть подобою вправних звіроловів і, заручившись підтримкою владних структур, набувають вигляду досконалості, не будучи таким по-суті. І все це Ісак мусить попробувати, помацати, понюхати, щоб благословити. Віра яка втратила духовне Начало, сприймає істину на дотик, а не логікою мислення. Люди, доведені релігійним невіглаством до духовної сліпоти; ходять від однієї церкви, спільноти віруючих до іншої, пробують, шукають – не знаючи що мають знайти!? «Путі їхні викривлені. Сприймаємо (Істину) на дотик як сліпі стіну, як без очей ходимо навпомацки; спотикаємося опівдні як у сутінках, між живими – як мертві» (Ісая 59:8-10). Без духовної освіти віра сліпа спотворює істину. Однак, як нам зрозуміти обманутого Ісаака, благословенного Богом? Насправді, він обманувся в Ісавові – первенцю, котрий не оправдав його надій. І нині, релігійна більшість в образі Ісава, не оправдує надії Бога! «Ісав прийшов із полювання свого… Запитує батько: Хто ти? Я син твій Ісав, первісток… Батьку мій, благослови і мене» (Буття 27:30-34). Той, котрий клявся, але продав, занечистив первородну віру, тепер вимагає і для себе благословення. Таким чином нинішня релігійна більшість буде претендувати на першість – заперечуючи Боже пророцтво!

Виникає питання: Що ж саме означає наука Ревеки, яка безумовно виконує Божу Волю? В чому приниження Якова, щоб добути благословення? Пояснює апостол: «Я був для юдеїв юдеєм, щоб придбати юдеїв. Для тих що під Законом, був як той, що під Законом. Для тих, що без Закону, був як той, що без Закону, хоч перебував у  Законі Христа, щоб придбати тих, які без Закону. Для немічних, як той немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб деяких спасти» (1 Кор. 9:20-22). Христова наука смирення є сутністю братерства, рівності, любові до всіх. Лише таким способом можна викупити людей від бездуховної віри. Ревека, таким дивним образом вчить Якова любові до Ісава, як Божого створіння. Помиритися, стати близьким брату, щоб придбати брата. І більший стане служити меншому тільки завдяки любові! Пам’ятаймо! Сьогоднішня елітна релігія первородна в світі, але в Бога вона може стати останньою. А невизнана світом, остання у світі, буде першою у Бога! Ісак сказав: «Руки, руки Ісава, а голос, голос Якова» (Буття 27:22). Благословенні в Бога ті християни, хто вибирає, не земні діла Ісава, а голос Якова, який є голосом Божим! Пророцтво стверджує: «У грядущі дні укоріниться Яків, дасть паросток Ізраїль і наповниться плодами весь світ!» (Ісая 27:6). Яків благословляється початком Ізраїлю, а ціль грядущого: «…скинія Бога з людьми». Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.