Божий піст.

«Їжте все… без жодного докору сумління» (1 Кор. 10:25).

Багато людей по цілому світі регулярно дотримуються харчових постів, не розуміючи їхнього значення. Вони самовільно впроваджені церковними діячами в процесі віросповідання. Не маючи ревності до духовного дослідження, поставили на перше місце пости за людським розумінням, які відволікають християн від посту головного. «…не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст. Бо те що виходить, виходить із серця; лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага» (Матвія 15:11-19). З такого негатива слід виходити, запровадивши дію посту. Ніхто не буде заперечувати, що споживання овочів та фруктів очищає наш організм. Утримуватися від жирних м’ясних продуктів корисно для тіла. Але, де знайти такі «продукти» які очистять розум від поганих думок; сумління – від нечестивих бажань, а життя від гріховних діл? Адже такі «продукти» необхідні для Божого посту!

Апостол осуджує: «Говорячи в лицемірстві неправду, вони знищили власне сумління…тож наказують стримуватися від їжі, яку Бог створив для тих, що повірили і пізнали правду, аби приймати з подякою. Якщо говоритимеш це братам, то будеш добрим служителем Ісуса Христа, вигодуваний словами віри та добрим вченням, за яким ти пішов» (1 Тимофія 4:2-6). Отже ті, що споживають правду та неспинно рухаються до доброго вчення, стають служителями Христа, а хто лише наказує стримуватися від їжі – спотворюють служіння. Вони поділили харчову поживу на угодну і неугодну для посту. Тоді як Павло стверджує: «Коли я дякую Богу за їжу, то навіщо мені дорікають за те, за що я дякую» (1 Кор. 10:30). Все що Бог створив, освячене і корисне, вимагає лише розумного споживання та вдячності. Воно призначене для тілесного, обмеженого життя. Але існує «їжа» корисна і не корисна для вічності! Це насищати життя праведністю, або гріхами.

Пояснення: «…всі їли ту саму духовну їжу; всі пили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом за ними, а та скеля – був Христос!» (1 Кор. 10:3,4). Тут мова йде про до християнських віруючих, ціллю яких був Христос. Вони «пили і їли» від знань пророків, які провіщали за прихід Вчителя Правди. Але існують і такі вчителі, яким пише апостол: «…треба затуляти вуста, бо вони навчають того, чого не слід, задля ганебної наживи» (Тита 1:11). Якщо релігія служить для власної слави та забезпеченості, то в кінці отримує ганьбу. Пророцтво говорить: «Скажи всьому народу землі цієї, і священикам так: коли ви постились і плакали…вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? І коли ви їсте і коли ви п’єте, чи не для себе?» (Захарія 7:5,6). Пророк звинувачує священників, котрі не дослідили значення справжнього посту. А число 70 (років) означає: через небажання дотримуватися Божого посту, тобто Його Волі, народ отримує Вавилонський полон, мірою людського життя. Невірно буде виділяти якийсь час для посту, смирення перед Богом, стриманості та молитви, бо це показник людської культури і духовної висоти, що має бути постійним в нашому житті.

Пророцтво стверджує: «Підв’яжіться веретищем священики, служителі вівтаря! Бо не стало у вас хлібного приношення. Призначте піст, оголосіть урочисте зібрання. Віднімається їжа, від дому Бога нашого – веселощі і радість» (Іоїль 1:13-16). Слід розуміти як відсутність справжньої поживи для свідомості. Замість духовної – релігійний сурогат. Призначте піст – осудіть свою недосконалість. Підв’яжіться веретищем – покайтеся! «Бо Царство Боже – не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі» (Римлян 14:17). Люди загубили щось дуже важливе – Істину, а на її місце запровадили бездуховні ритуали. Давид підтверджує: «Коліна мої знесилили від посту, і тіло моє сохне без поживи» (Псалом 108:24). Життя при відсутності духовного посту наче без їжі – засихає і світ віддаляється від Бога! Адже справжній піст єднає людей з Богом.

Пророцтво: «…я ув’язнений, прочитай написані з уст моїх Слова Господні в голос народу, у домі Божому, у день посту. Можливо, вони піднесуть смиренну молитву, і навернуться кожен від злого шляху свого» (Ієремія 36:5-7). Пророк ув’язнений, тобто віддалений від людей, яких не навчають читати і досліджувати пророків. Тому день посту це відмова від людських традицій. Піст – це смирення перед Божим Словом! Також піст протиставляється слову розпуста. Піст – це покаяння, бажання всім добра, готовність прийти на допомогу. Духовний стан примирення. Розпуста – вседозволеність, роздратування, готовність дати відсіч, агресивність. Антихристиянський бездуховний стан. Ці протилежності вимагають від нас вибору! Христос сказав: «Я прийшов закликати до покаяння не праведних, а грішних. А вони докоряють Йому: учні Івана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють. Христос відповів: Чи можете ви змусити постити весільних гостей, доки молодий з ними? Але, коли молодого заберуть від них, тоді й поститимуть!» (Луки 5:32-35). Христос порівняв себе з женихом. Він насищає своїх учнів поживою святості. Бо відсутність Христа в пізнані, приводить до повернення фарисейських постів, з якими боровся Іоанн Хреститель закликаючи до покаяння.

Свідчення: «Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, щоб диявол Його там випробовував. І Він, постивши сорок днів та ночей, - зголоднів. Підійшов до Нього спокусник і сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібом. Христос відповідає: Написано: Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст» (Матвія 4:1-4). Сорокаденний піст в пустелі – це всебічна пустота цього світу. Христос був посланий в цей гріховний світ, щоб бути випробуваним і доказати, що в підвладному дияволові світі можна залишатися вірним Богові. Зголоднів - означає не знайшов на землі Хліба Божого. Каміння – це людська впертість не бажає пізнавати Бога, тому й немає хліба. Втім, спокусити Христа на людську недосконалість не вдалося! Він Сам став Хлібом для посту! І нас попереджає, що Істинний хліб – Слово, яке виходить з Божих уст.

Притча: «Один чоловік просить: Господи помилуй мого сина, бо він сновида і тяжко страждає: кидається у вогонь, то у воду. Твої учні не змогли його оздоровити. О роде невірний! Доки терпітиму вас? І погрозив Ісус, і біс вийшов з нього. Учні запитали: Чому ми не змогли вигнати? Ісус сказав: Через ваше маловір’я. Запевняю вас: Коли будете мати віру як гірчичне зерно…, то нічого не буде для вас неможливого. А цей рід (бісівський) не виходить інакше, тільки молитвою і постом!» (Матвія 17:15-21). Сновида – відсутність чіткої уяви вірного життя. Живе як спить, не розуміючи сенсу життя. Кидається в різні релігійні напрямки, образно – у вогонь та воду. Біси – психологія зрадників правдивого служіння. Вони впливають на християн через містику чудо-явлень та навіювання. Емоційні проповіді деяких пастирів викликають безумну радість, або сльози, затуманюють свідомість. Це релігійна пародія, сприймається мислячими людьми як біснування фанатиків, одержимість. Запровадити піст – очистити, застерегти християн від цього, щоб відповідати рівню дітей Божих. Бо маловір’я це сумніви та невпевненість в собі. Павло говорить: «А хто сумнівається, коли їсть, - вже осуджений, бо робить це не з віри. А все, що не з віри, - гріх» (Римлян 14:23). Сумніватися у їжі означає в правдивості науки Христа це приводить до гріхопадіння. Вивести людство з такого стану можна тільки молитвою і справжнім постом. Початок посту – покаяння, і навернення до Бога. Засівати зерна Правди, які принесуть плоди Істини. Бо гірчичне зерно символізує насіння Божої правди, яке проростає в людині силою віри.

Далі застереження: «Отже, якщо ви з Христом померли для принципів світу (відмовилися від примітивності віро сповідування), то навіщо, подібно до тих, що живуть так, дотримуєтеся цих приписів. Не бери, не їж, не доторкайся? Адже все це при вживанні нищиться згідно людським вченням. Воно має вигляд мудрості в покорі і самовільному служінні… але немає якогось значення в служінні Божій Волі» (Колосян 2:20-23). Не мудрість, а лише її вигляд, підміна, поневолення формальним постом, в якому немає духовного сенсу. Відсторонивши духовну суть Слова на другий план, ієрархи запровадили свої приписи – канони, які не несуть мирянам істинного знання. Марновірство їхніх постів, - людське вчення, а не Боже! Тому Євангелія дає пораду: «Не працюйте для поживи що гине, але для поживи, що залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог-Отець!» (Іоанна 6:27). Пожива для тлінного тіла не творить святості, бо піст поняття духовне – досягнення мудрості! А Бог призначив всім нам Мудрість Сина Свого, духовну поживу, яка залишається вічною святістю для наслідування.

Читаємо величні питання і відповіді через пророка: «Чому ми постимося а Ти не бачиш? Смиряємо душі свої, а Ти не знаєш? У день посту вашого ви виконуєте волю вашу… Не поститеся так, щоб голос ваш був почутий на висоті (визнаний досконалим). Чи такий піст Я обрав, коли людина томить душу свою як тростину, і підстилає під себе руб’я і попіл (принижує себе). Чи це назвеш постом угодним Господу? Ось піст, що Я обрав: зніми з себе кайдани неправди, розв’яжи пута, відпусти (добро) на волю. Розділи з голодним хліб твій, побачиш нагого, вдягни його, і від єдинокровного твого не ховайся. Тоді ти взиватимеш, і Господь почує; Заволаєш, а Він скаже: Ось Я!» (Ісая 58:3-9). Людина вільна вибирати якого посту дотримуватися, але цим вона визначається кому служить, Богу Істинної Премудрості, чи забобонним звичаям. Апостол просить: «Заради їжі не руйнуй Божого діла. Бо все чисте, але біда тій людині, яка їсть на спокусу» (Римлян 14:20). Загальною бідою є любов до язичницьких звичаїв, які ніколи не стануть Божою справою! Адже їжа, лише біологічна необхідність, в яку спокусили людей повірити наче в істину.

Павло стверджує: «Їжа не наближає нас до Бога, бо коли не їмо, нічого не втрачаємо, і коли їмо, нічого не здобуваємо» (1 Кор. 8:8). Справжній піст – відмовитися від зла, не бути байдужим до ближнього, відроджувати добро, мир, любов між народами. Ділитися духовним хлібом з духовно голодними. Одягати «нагих» в одежу праведності, адже написано: «Усі зробилися – як нечистий, і праведність наша – як заплямована одежа» (Ісая 64:6). В цих словах причина запровадження Божого посту. Головний показник посту очистити неправедне, нечисте життя християн. Підпорядкувати свою волю – Божій волі, а не волі ієрархів, які не розуміючи істини, ввели бездуховні небіблійні пости і самовільно надали їм святості. Адже написано: «…для чистих – усе чисте, а для нечистих ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління» (Тита 1:15). Праведне життя християнина немає потреби в харчових постах, а грішнику, відмова від жирної їжі не допоможе досягти праведності перед Богом.

Також говорить пророцтво: «…не молись за народ цей на благо. Коли вони будуть поститися, Я не почую волання їхнього» (Ієремія 14:11,12). Молитва за грішника, що не збирається каятися і спотворене розуміння посту, не будуть почуті Богом бо не виводять людину на дорогу істини. Тому написано: «Блаженні голодні та спрагнені правди бо вони нагодовані будуть» (Матвія 5:6). Виникає питання, що може сьогодні змусити людей запровадити Божий піст? Безумовно, це Господня присутність в людській совісті, яка є Божим послом. Жити по-совісті, - дотримуватися справжнього посту. Не від їжі відмовлятися, а від цілковитої залежності людських догматів і молити Бога дарувати духовне розуміння Божого Слова, щоб знаходитися в Духовному Посту по-життєво!  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.