Четверта Заповідь.

«Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй, виконуй всю роботу свою, а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти і син твій, та дочка твоя. Бо шість днів творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його» (Вихід 20:8-11). Що означає суботній день для християнина? В величному розумінні це нагорода за працю, за духовне досягнення. Коли життя віддане для слави Небесному Отцю! Та все ж, ця заповідь стала однією з найбільших суперечок серед віруючих людей. Одні буквально сприймають волю четвертої заповіді. Для них щотижнева субота свята, і тому неробоча. Інші вважають її «знаменом майбутнього». Як написано: «Дав їм суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх» (Єзекиїль 20:12). Субота стає знаком Божої волі, вона на совісті кожного, для кого Бог і Його заповіді – святиня. Але дехто, всупереч Богу, підмінили сьомий день суботу на сьомий день неділю. І субота для них стала днем незначним, негідним ніякої уваги. А Бог, давши для людей Закон, вимагає пам’ятати день суботній! Субота є символом спокою, умиротворення в Дусі Святім. Досягнення Великої Цілі. Сенсу людського життя. Царства Миру, Любові і Святості! Необхідно пам’ятати, що є щось важливіше в житті людини. Постійно пам’ятати Бога. Відродити духовну досконалість, гармонію буття і примирення. А примиритися, - це ввійти в Божий Мир справжнього життя по образу і подобі Сина Божого! Христос прийшов показати, навчити і спасти, ввійшовши в Дух Божої Премудрості. Субота – Вічне Життя в гармонії з Божою Волею! Давид написав: «Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі: То місце Мого відпочинку на вічні віки!» (Псалом 132:13,14). Гору Сіон Давид називає Оселею Божою. Бог дає можливість піднятися на цю гору (виконавши Божий Закон) і оселитися, відпочити з Богом у вічності!

Четверта заповідь вимагає: «Святити день суботній!» «І завершив Бог дня сьомого працю Свою. І поблагословив Бог день сьомий і його освятив, бо в нім відпочив...» (Буття 2:2,3). Щоб зрозуміти чому Бог освятив сьомий день, треба повернутися до шостого дня. «І побачив Бог усе, що створив. І ото, - дуже добре воно! І був вечір, і був ранок, - день шостий» (Буття 1:31). Бог дає оцінку шестиденної праці, - дуже добре! Він освячує лише те, що є досконале, істинне, бездоганне і тому має право існувати вічно! Святкувати суботу означає: перемагати недостойне грішне життя. Павло засвідчив: «Воля Божа, - освячення ваше: щоб ви береглися від розпусти, щоб кожен із вас умів тримати себе в святості і честі. Бо покликав нас Бог не на нечистість але на освячення» (1 Солунян 4:3,4,7). Ми покликані Богом до справжнього, безгрішного життя. І щоб прийти на освячення сьомого дня треба працювати над собою. Здобути визнання, право на освячення. Як і написано в законі: «Шість днів працюй, а сьомий для Господа». Біблійні сім днів, це символічний Божий план, по-якому шість днів – часів життя людське навчається і росте в Богопізнанні, щоб ввійти в сьомий, Божий день вічності!

На початку Бог творив Сам, як написано: «Шість днів творив Господь небо та землю, море та все що в них...» Перші люди (біблійний Адам) були створені досконалими. Вони були досконалими доти, поки трималися Божої Волі і не зруйнували єдності з Богом, поставивши волю тіла вище Волі Божої. Біблія говорить, що Ісус Христос другий Адам – Господь з неба. Бо Він показав духовне життя в єдності з Богом, яке було на початку. А щоб і ми змогли відродити на землі таке життя, то вже до нас звернені слова четвертої заповіді: «Шість днів працюй, виконуй роботу свою, а день Сьомий Субота...» Людина зруйнувала гармонію досконалого життя створеного Богом, а тепер їй прийдеться самій пройти творчий процес шести днів – часів по Божому плану. Відновити життя з Богом, щоб не загинути. Адже написано: «Ніщо нечисте в Царство Боже не ввійде» (Об’яв. 21:27). Всім нам необхідна освіта очищення від беззаконного життя.

Мойсей також написав: «Сьомий день Субота, спокій, святе зібрання: В цей день очищайтесь, щоб бути чистими перед лицем Господа. Наповніть миром душі ваші, святкуйте суботу вашу» (Левіт. 23:3,28). Тут мова йде не про очищення тіла, але людського сумління. Субота наша, - це образ святості сумління людини. Перемога над гріхом, спокій! І по-причині великої необхідності, Бог, поставив таке досягнення як Закон для людини. «Так як вибрав Він нас перше закладин світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові» (Євреїв 1:4). Святими – через велику любов до всього, що виходить від Божої волі. Іще написано: «Бережіть сини Ізраїлеві суботу і весь рід ваш, святкуйте як заповіт вічний. Це знаменно між Мною і вами навіки: І на скрижалях, камінних це написано, Перстом Божим!» (Вихід 31:16,17,18). Кажуть, що Закон Божий був написаний Богом для євреїв, які були грішні і їх необхідно було виховувати Законом. А ми, сьогоднішні християни хіба вже святі, нас виховувати не треба? Із-за того, що євреї спотворили істинну цінність суботи, більшість релігій не розуміють четвертої заповіді і донині. Втрачена повага до Божих повелінь, бо все, що написано Перством Божим, Його волею – є Закон! Субота – безумовно свято, але не таке, як ми його розуміємо, а свято відродження свідомості і єднання з Богом.

 Як сьогоднішній релігійний світ приходить до Божого свята Сьомого дня? Адже в Законі написано: «а день Сьомий – Субота для Господа, Бога твого...» Релігія настільки злегковажила Божий Закон, що замінила сьомий день суботу вказану Божим Перстом, на сьомий день неділю, визначену так званими «богословами» під керівництвом язичницького Риму. Коли навіть Сам Христос сказав, що прийшов нічого не порушити, але виконати і одухотворити!!! Якщо релігійна Ієрархія дозволяє собі відміняти Божі настанови то чого можна чекати від простих християн, які можуть шість днів грішити, чинити сварки, дратуватися, ображати один одного, насміхатися, принижувати, красти, заздрити, проклинати, а сьомого дня прийнявши добропорядний вигляд, розходитися святкувати по різних церквах. А де ж наша праця шість днів, боротьба з гріхом, яку Бог вимагає? Коли немає перемоги над гріхом то немає і свята. Бо що ж освячувати будемо Сьомого дня, хіба свої гріхи? Так як Бог освятив суботу, то субота образ нашої земної віри. Тому-то хай кожний християнин береже віру свою в чистоті і святості, знаком якої є субота. Пророк написав: «Блаженна людина, що зберігає суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!» (Ісая 56:2). Знамено суботи стосується нашого щоденного життя. Своїм життям ми маємо освячувати, виконувати Божі постанови, а не відміняти і порушувати їх. «І зійшов на гору Сіон, і говорив з ними з неба, і дав їм Закони. І вказав на Святу Свою Суботу» (Неемія 6:13,14). Зверніть увагу, існують наші суботи, а також, - Свята Божа Субота. Наші суботи, це немов східці на гору по яких ми підіймаємося до Суботи Божої. «Так говорить Господь: бережіть душі свої і не беріть тягарів в день суботній, і не носіть їх. Бо як не послухаєтесь то розпалю вогонь і буде палати і не погасне» (Ієремія 17:21-27). Пророк навчає берегти не руки, не плечі сьомого дня, а душі від тягарів гріховних! А вогонь, це сила пророцтва яке завжди збувається.

Павло говорить: «Ніхто хай не осудить вас за суботу. Бо це є тінь прийдешнього, а тіло – у Христі» (Колос. 2:16,17). Субота означає наслідування Христового життя, нашим життям. І коли християнин зможе сказати: «Не я живу, а Христос живе в мені» (Галатів 2:20), тоді він виконав четверту заповідь в повноті. Але хіба всі повірили? «В синагогах слідкували за Ним, чи не зцілює Христос в суботу, щоб звинуватити Його. І сказав їм: Що важливо в суботу добро робити чи зло? Спасти душу чи загубити? Але вони мовчали» (Марка : 2:2,4). Коли говорив Христос, фарисеї замовкали бо не могли заперечити явну правду. Але вони вперто не визнавали Ісуса як Месію. Так само поступає сьогоднішня релігія. Проти Христа ніхто не виступає, але брати за приклад Його земне життя, також ніхто не бажає. «Фарисеї говорили: не від Бога цей Муж, бо не дотримується суботи» (Іоанна 9:19). Для них земна субота була фанатично свята. Зробивши із земної суботи ідола, вони поклонялись їй, а не Богові.

Христос каже: «Хто з вас, маючи одну вівцю, і якщо вона в суботу впаде в яму не витягне її. А хіба людина не краще вівці! Тому можна чинити добро в суботу!» (Матвія 12:11,12). Фарисеї осуджуючи Христа дозволяли собі порушувати навіть буквальну суботу, визволяючи з ями свою вівцю. Тоді як Христос в суботу визволяє з гріховної ями людину. Відчуваєте різницю? Шкода, бо фарисеї колишні, як і сьогоднішні самі вирішують що можна, а що ні, і на Божу Волю не зважають! Коли ж до Христа приходили люди, Він навчав їх, що субота визначена для дослідження святості життя. «Субота для людини, а не людина для суботи. Син Людський є Господар суботи» (Марка 2:27,28). Христос не заперечує Мойсея і пророків. Сьомий день є свято для зцілення людських душ! Але біда наша в тому, що мало людей які розуміють це. Причину нерозуміння відкриває пророк: «Священики порушують Закон Мій. І не відокремлюють святого від не святого. А від Субот Моїх – закрили очі. Вони принизили Мене» (Єзекиїля 22:26). Також: «Суботи ваші і свята ваші ненавидить Душа Моя; вони тягар для Мене» (Ісая 1:13,14). Отже, релігійні свята стали людям святими і непорушними, а Божий Закон нікому не потрібний! Святе – принизили, а не святе підняли на висоту святості.

В суботу слід навчатися відокремлювати головне від другорядного, інакше віра людська виглядає примітивною і смішною. А народна мудрість каже: Можна було б сміятися, як би не хотілося плакати! «Недруги дивляться на Єрусалим і сміються над його суботами» (Плач Ієремії 1:7). Також: «Для виконання Слова Божого, земля не відсвяткувала своїх субот. Хоча і суботствовала в марноту» (2 Хронік 36:21). Біблія запевняє, що фанатичне поклоніння святам не приносить людям користі. Земне свято – відпочинок для тіла, а духовність не відроджується, душа не має спокою, бо гріхи залишаються непереможеними. «Стережіться, бо вам лишається обітниця входу до Божого відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас запізнився. Бо Євангелія була відкрита нам, як і тим (старожитним євреям). Але не принесло користі їм, бо слово не поєдналося з вірою. І деякі не ввійшли за непослух. Але Бог, призначає ще деякий день: «Сьогодні». – І через Давида говорить: Сьогодні, як голос Його ви почуєте не робіть затверділими ваших сердець! Бо народу Божому ще залишається суботство» (Євреїв. 4:1-9). Тому сьогодні ще залишається Суботство як шлях віри, яким ми повертаємося до Бога. Він відкритий для всіх поколінь. А сьомий день необхідно збиратися, щоб зробити підсумок. Чи не зблудив хто з Божого Суботнього шляху? Адже важливість суботи незаперечна – узаконена Самим Богом! «І проповідана буде Євангелія по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець! Моліться, щоб не сталося спасатися вам зимою, або ж в суботу....» (Матвія 24:14,20). Важливо не бути далеким від Бога, бо зима означає, - безбожжя. І коли вже настане Божа Субота то не буде часу працювати на своє спасіння. Субота, - Царство Боже!

В Старому Заповіті написано: «І сказав Мойсей: Їжте хліб сьогодні, бо ж сьогодні Субота Господня; і на полі хліба вже нема. Шість днів збирайте його; а сьомий день – субота. Але дехто вийшли в сьомий день збирати і не знайшли» (Вихід 16:25-27). Субота, для споживання зібраного нами духовного хліба. Люди в більшості своїй безпечні, надіються, що мають багато часу. Встигнуть ще, назбирати в земному полі – житті хліба Божого - мудрості від Бога! Бо зараз мають інші справи, більш не відкладні. Всі знають, що Бог довготерпеливий та багатомилостивий, але не знають, чи то не хочуть знати, що Закон Його Святий і Непорушний! «Як нове небо і нова земля котрі Я створю, завжди будуть перед Лицем Моїм, так і насіння ваше. Із місяця в місяць, і щосуботи, і по всяк – час, буде приходити кожна людина перед Лице Моє на поклоніння» (Ісая: 66:22,24). Нове небо та нова земля означають Нове людство, яке відродить єдність з Богом. А із місяця в місяць, і щосуботи означає: вічність людини Божої, що пройшла визначений Богом шлях спасіння і для неї настане Субота, - Царство Боже!  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.