Десять Заповідей

«Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя Заповідь, - безмежна»! (Псал. 118:96)

Що являє собою Божий Закон? Десять заповідей. І яка їх ціль? Чому Біблія наповнена Божими законами і постановами від початку і до кінця? А людство живе за своїми законами. Навіть релігія в більшості підміняє заповіді і на перше місце ставить язичницькі традиції та рукописні канони. Сьогодні не існує такої країни яка не мала б своїх законів. Конституція законів, найперша справа яку вирішує кожна країна. Інакше її просто не визнають. Вона вважається непередбаченою і являє собою загрозу для інших. Люди давно вже зрозуміли, що жити по законах то менше мати проблем. І навіть ті, що не люблять закону, голосують за закон. Бо нічого кращого для себе придумати не можуть. Людська духовність ще не підняла людину над законом.

Бог, створивши людину тут-же виявив для неї закон. «Не вкушай!» Чому так?  Пояснення: «Думка тілесна – ворожа до Бога, бо не кориться законові Божому, тай не може. І ті хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові!» (Римлян: 8:7,8). Людина яка живе лише за для тіла, служити Богові не хоче і поки що не може. Необхідний процес одухотворення тілесного життя. Відсутність такого процесу, веде до безцільності життя і до гріха. Павло каже: «Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені» (Римлян 7:19,20). Життя людини в такому стані, що вона не чує голосу совісті - нею керує егоїстичний гріх, а закон, допомагає обмежувати егоїзм. Заставляє людину ставати кращою. Веде її до віри в справедливість. Істинна ціль Закону Божого – звільнення від рабства гріха, а головне, від рабства власної натури.

Застерігаючи апостол каже: «Існує два заповіти: один від гори Синайської, що в рабство народжує, - то Агар. Сучасний Єрусалим, у рабстві з своїми дітьми.  А Вишній Єрусалим – вільний, він мати всім нам» (Галатів 4:24-26). Біблійна Агар, - служанка Саари, законної дружини Авраама являє собою образ віри підзаконної. Віра рабиня, що змушена служити своїм земним кумирам, світським та релігійним. Зовнішнє служіння, обрядово – фарисейське. Христос їм дав таку оцінку: «Ви знівечили заповіді Божі, ради передань ваших. Лицеміри! Про вас Ісая пророкував: Оці люди устами шанують Мене, серце їхнє далеко від Мене» (Матвія 15:6). Лицемірство віри в приховувані своєї невідповідності Божим Заповідям. Тоді як Вишній Єрусалим, або ж Саара символізує духовну віру  вільну по обітованію. Віру, що народжує Дух Христа. Народжує не рабів Божих, а дітей Божих. Для неї Божий Закон вже не Закон, а норма життя, як це було для Ісуса, Сина Людського. «Тому-то браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; бо не взяли ви Духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!» (Римлян: 8:12,15). Апостол навчає віруючих боротися з рабством тілесним і релігійним, як боровся Христос. «Він своєю наукою переміг закон заповідей, щоб з обох збудувати Собою, нового чоловіка» (Єфесян. 2:15). Христова наука життя перемагає страх. Віруюча людина має бути духовно освідченню, щоб виконувати Волю Божу не через страх перед Законом, а через любов до Бога Отця. Без знань віра не досягає досконалості. Рівень її духовності можна назвати як  недорозвинений.

Бог створив людину двоначальною. В ній начало Боже, духовне і начало тілесне. Із цих двох начал треба відродити нового чоловіка, - Сина Божого по образу Христа. Для цього, Христос підняв Закон Божих заповідей на рівень любові. Любити Бога і любити ближнього це виконати Закон. Без любові до Божого Закону, відродити духовність на землі неможливо! В книзі Йова, записана розмова з Богом. Бог звертається до Йова через бурю. Тобто, через не сприйняття Волі Божої. Між Богом і людьми символічна буря. І ці величні питання просто вимагають роздумів: «Я поставив основу землі. А де ти був? Скажи якщо знаєш. На який твердині тримається земля? Чи ти знаєш? Хто мудрість вкладає людині, і в чому сенс розуму? Чи знаєш ти закони небес? І їхню владу на землі?» (Йов. 38:4,5,33,36). Ці величні питання не лише до Йова, а до всіх людей у всі часи поставленні. Написано: «Ти знаєш, бо тоді народився ти був, і велике число твоїх днів» (Йова 38:21). Люди давно живуть на землі, створені здібними до пізнання. Тому повинні зрозуміти, що закони прийшли від Великого Законодавця. Закони, збудували Всесвіт і заповнили собою кожну частинку видимого світу. Бо якби не було законів то був би хаос. Життя по закону це мир, порядок і гармонія. Божий Закон діє за Божим задумом, він виховує і піднімає людство на вищий рівень життя.

Із Біблійного приклада бачимо як Бог вибирає найменший народ, котрий знаходиться в рабстві не тільки буквальному, але і в рабстві фальшивої віри. Дає їм найкращий Закон і показує всім, що існує Істинний Бог, для Якого немає нічого неможливого. «І сказав Господь Мойсею; збери мені народ. І Я скажу їм слова, через які вони навчаться слухатися Мене у всі дні життя на землі і навчатимуть синів своїх. І гора горіла вогнем до самих небес, і була темрява і мряка. І говорив Господь з вогню, слова Його чули, а образа не бачили» (Втор. 4:10-12).  Слова з вогню це сила Нового Заповіту. Закони були на землі, але люди не були з ними в гармонії. Написано ж: «Гора горіла але була темрява і мряка». Люди жили всупереч законів, загубивши Істинного Бога. Адже Бог – Вічний Творець, а Закони – вічні інструменти творіння. Десять заповідей записані на двох скрижалях.

Перша скрижаль: - чотири заповіді в яких Бог відкриває Себе людям і вчить відношенню людини до Бога.

Друга скрижаль: - шість заповідей, в яких Бог вчить духовному відношенню людини до людини. Свідчення: «Зійшов Мойсей з гори тримаючи дві скрижалі одкровення, на яких написано з двох сторін». «Скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими» (Вихід 32:15,16). Одна сторона дії закону покаяння, друга – виконання, призначені Божою волею.

Перша скрижаль. Перша заповідь.

«Я – Господь. Бог Твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів переді Мною» (Вихід 20:1-3). В першій заповіді Ім’я Господь, замінило собою тетраграму із чотирьох букв. Означають: Ширину, довжину, висоту і глибину безмежності Божої Премудрості. Як написано: «О, глибино багатства, Премудрості і знання! Які незбагнені Його постанови і недосліджені Його дороги» (Римлян 11:33). Таїнство Імені і Велич Божої Суті передбачає дослідження! Відкриттям Премудрості Божих Заповідей люди просвіщаються, пізнаючи справжнє життя і виводяться з гріховного рабства беззаконня. Виконання заповідей звільняє від релігійно-язичницьких і політично-атеїстичних систем  поневолення. Цитуючи пророка Христос сказав: «Дух Господній на Мені…, бо Він послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, і пригноблених відпустити на волю» (Луки 4:18). Христос має на увазі свободу духовного відродження свідомості!

Слова: «Хай не буде інших Богів» означають Духовну Суть Бога, неподільну, безграничну і Єдиносущу. Той, Котрий існує поза часом і простором. Являється Причиною всього сущого, а Сам немає ні початку, ні кінця! Безумовно, Істинний Бог один: «Ми їм живемо і рухаємося, і існуємо, ми Його рід» (Дії 17:28). Бог, це Єдине Життя, від Якого взяло свій початок всяке життя на землі і на небі, в тілі і в дусі. Христос повелів: «Отцем собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Отець. Котрий на небесах» (Матвія 23:9). Слід розуміти як духовний Отець. Віра в Єдиного Бога це основа християнської віри. І перша заповідь вимагає віри в Єдиного Бога Отця. Читаємо пророцтво: «Чи не один у всіх нас Отець? Хіба Бог не один нас створив? То чому ж один одного зраджуємо, зневажаючи заповідь, наших батьків» (Малахії: 2:10). Багатоликі язичницькі божества процвітали на землі, які ніколи не визнавали Єдиного Бога Творця. Якщо Святе Письмо навчає нас про Одного Істинного Бога, а ми своїм розумом пробуємо вчити чогось іншого, то це протистояння Богу Отцю. «І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого та вони чинили лихе, і не слухались Заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, - які коли б людина чинила, то жила б ними» (Неємія 9:29). Перша Заповідь вимагає пізнавати Живого Бога, Який живе в людях, і діє через віру людей!

Питання ставить фараон Єгипту: «Хто такий Бог?» (Вихід 5:1). Перед ним стояли брати, Мойсей і Арон. Вони прийшли сказати; ізраїльський народ буде служити своєму Богові. В Єгипті тоді поклонялись багатьом богам. Навіть сам фараон вважався сином бога сонця – Ра - «Не знаю такого Бога, що я повинен слухати голосу Його» (Вихід 5:2). Відповідаючи так зневажливо, фараон не сподівався, що його може чекати. Він вірив в непереможність своїх богів. Але Бог, Якому поклонявся ізраїльський народ - Бог справжній. Він вивів маленькій народ, з рабства великого народу. Та все таки фараон не заперечував існування Бога. Він тільки не знав і не хотів знати Істинного. Він жив в часи найбільшого розквіту і поклоніння язичеським богам, тому і постраждав. Але протягом останніх століть нашого часу, знаходились такі сили, що зовсім заперечували існування Бога, називаючи віру в Бога опіумом для народу. Так звані атеїсти передрікали, що віра в Бога зникне назавжди, а місце Біблії в музеях. Звідки і чому з’явилось таке явище на землі? Давид пояснює: «Безумний, говорить у серці своїм: Нема Бога!» (Псалом 14:1). Звичайно ж, тут Давид не має на увазі людей які захворіли буквальною хворобою розуму. Це щось інше, коли великий розум, гординя, велика сила і влада поставили себе вище Бога. Придумали такі гасла: Людина звучить гордо! Людина цар і бог природи! Бог створив людей здатними мати розум, а вони тим самим розумом заявляють, що Бога нема. Яка безумна зухвалість!  Сьогодні, ми вже можемо зробити висновок, яким нікчемним царем і богом стала безбожна, беззаконна людська гординя. Знівечили на землі чистоту води, повітря, землі. Люди страждають від злиднів і хвороб - все живе на землі хворіє. Людський розум без Бога перевертає все з ніг на голову. Добро і чистоту в людині принизили, а розпусту і беззаконня підняли на рівень геройства.

Апостол попереджає: «А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, - щоб чинили непристойне» (Римлян 1:28). Людський розум має бути наповнений знанням Божих істин, щоб не попастися в рабство безумства, і не ставити себе вище Свого Творця. Біблія погоджується, що існувало багато язичницьких богів на землі, але вона також каже: «Один Бог – Отець, що з Нього походить усе» (1 Кор. 8:5,6). Нажаль християнство поділилося на дві частини. Одні вірять в Єдиного Бога, інші називають Його – Триєдиним. Як же треба християнам вести себе в такий ситуації. «Учителю, ми бачили одного чоловіка, що виганяє демонів Ім’ям Твоїм, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить. А Ісус відказав: Не забороняйте йому. Хто не супроти нас, - той за нас!» (Марка 9:38-40). Навіть якщо християни і не ходять разом до однієї церкви і мають різні погляди на Бога. Христос вчить не ставати ворогами. А істина буде виявлена як час настане і як любов буде поміж християнами. «Хто не любить, той Бога не пізнав бо Бог є любов!» (1 Іоанна: 4:8.). Ми не знайшли в Біблії вчення про Триєдиного Бога. В Старому Заповіті написано: «Слухай Ізраїлю: Господь, Бог наш – Господь Один» (Повт Закону 6:4). А в Новому Заповіті Павло підтверджує: «Нема іншого Бога, крім Єдиного!» (1 Кор. 8:4) В пророка читаємо: «Так говорить Господь: Я перший, і Я останній, і крім Мене нема Бога. Бо хто як не Я?» (Ісаї  44:6,7). У всій Біблії, Бог читається в одному числі. Є багато Імен Бога, але імені Триєдиний немає. Якби Бог хотів, щоби ми сприймали Його як Триєдиного, Він би сказав це, через Своїх пророків, через Христових апостолів. Або ж через Христа, котрий став для всіх Великим Вчителем Правди.

Свідчення: «І сказав Йому книжник: Добре Учителю! Ти по-правді сказав, що Один Бог і нема іншого, окрім Нього» (Марка 12:32). Також: «Один Бог, і один Посередник між Богом та людьми, - Людина Ісус Христос» (1 Тимофія  2:5). Ісус, ніколи не заявляв, що був кимсь більшим, аніж Божий Син. Він сказав: «Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого!» (Іоанна 20:17). Для Ісуса Христа, Його учнів і для всіх людей, існує Єдина Духовна Суть! «Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, Єдиного Бога Правдивого та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Іоан. 17:3). Пізнати природні і духовні закони Єдиного Бога і пізнати Людину – Христа в її духовній подобі Бога. Написано: «Я і Отець є одно» (Іоанна 10:30). Як розуміти ці слова? Христос Сам пояснив, коли молився до Бога за Своїх учнів. «Як Ти Отче в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб єдине були, як єдине і Ми» (Іоан. 17:21,22). Не одна особистість, а Єдина ціль поєднала Ісуса Христа з Богом. «Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим. Бо їм Бог захотів показати, багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона – Христос у вас надія слави!» (Колос. 1:26,27). Ось вона велика Божа ціль, це Христос у кожній людині. Християнин, який рівняється на Христа! І навіть язичники можуть прилучитися до єдиної цілі. «Бо хто з Господом злучається, стає одним духом із Ним» (1 Кор. 6:17). Христос став одним Духом з Богом. Апостоли з’єдналися одним Духом з Богом і Христом. І кожний християнин може з’єднатися з Ними одним духом навколо однієї цілі. Тому-то і сказано: «Живу вже не я, а Христос живе в мені» (Галатів 2:20). Апостол повторює життя Христа.

Написано: «Сьогодні, взяв Я за свідків проти вас небо і землю» (Повт. Закону 30:19). На духовній висоті неба, Божий Задум, а на землі, - виконання задуму. «Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово, й Святий Дух, і ці Троє – Одно. І троє свідкують на землі: дух і вода і кров, і троє в одно» (1 Іоанна 5:7,8). Тут говориться про трьох свідків які свідкують за Єдину, Законодавчу Суть як на небі (в духовній сфері) так і на землі (в житті тілесному). Отець – Перший свідок: Бог є Автором і Отцем життя у всіх його проявах. Першоджерелом Премудрості! Він Сам свідчить за Себе, Своїм неперевершеним Законом, Творивом, Словом! А на землі свідчить віра, знання і праведне життя. «Один Бог є Отець для всіх, як і одна віра для всіх» (Єфесян. 4:5). Другий свідок Слово – Премудрість Божих задумів, відкрита і явлена в найдосконалішому Твориві Ісусі Христі. «Ніхто Бога ніколи не бачив, - Однорожденний Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Іоан. 1:18). Народжений від Божої Премудрості Син, виявив і реалізував Божий план, життям праведника на землі. Показав дорогу для звершення Божої цілі в  людині. Явив Образ і Подобу Бога на землі. «То Той, що прийшов був водою та кров’ю, - Ісус Христос» (1 Іоан. 1:6). Показав Синівську вірність Божій Волі. Третій свідок: Святий Дух, - це творча сила Божої Премудрості. Там де творить сила Божої Премудрості, - там творить Бог! Апостол сказав: «Бог є Дух, а де Дух Божий, там воля» (2 Кор. 3:17). Все створене по волі Єдиного! Духовна сила Божої Премудрості реалізовується Законом Божим у Всесвіті, в тілі і в дусі. «Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний» (Рим. 7:14). Закон Божий є великою рушійною силою, щоб із тілесної людини відродити духовну, бо в Законі Сила і Воля Божої Премудрості на здійснення.

Написано: «Кінець Закону – Христос на праведність» (Римлян: 4:10). Закон в людині, це завершення Божого Задуму. Це виявлена тайна всіх віків і родів - Христос у вас! Одухотворена, усиновлена людина в Ісусі Христі, як вінець Божого Творива! Якою ж великою і незбагненою має бути Духовна Сила Божої Премудрості. Скільки треба мати любові і терпіння, щоб із гріховного немічного людства, створити чудо досконалості. Виникає питання: Чи це можливо? Дивлячись на сьогоднішній життєвий стан людства, яке раз у раз попадає в тенета своєї ж зловісної натури, розумієш, що самому людству це не під силу. Люди шукають спасіння заглиблюючись в пізнання матерії, дослідження космосу, філософських наук, щоб знайти вихід із зачарованого кола народження і смерті. А Давид, образно дав оцінку цим самостійним людським пошукам спасіння. «Куди піду від Духа Твого, і від лиця Твого куди сховаюсь? Піднімусь на небо, Ти там; зійду в безодню, і там Ти. Візьму крила і переселюсь за край моря: І там рука Твоя веде мене, і тримає мене, правиця Твоя!» (Псалом 138:7,10).   Людство змушене буде після всіх пошуків спасіння, від безбожного і беззаконного життя, повернутися знову до Бога. Бог, Єдиний в своєму роді, Всесвітній розум, Котрий дав нам Закон для праведного існування.

Отче Наш, допоможи всім зрозуміти важливість першої заповіді, і мудрість її змісту. «Я – Господь. Бог твій! Я вивожу тебе із всякого рабства! Тож не шукай собі іншого Бога!» Не створюй іншого кумира, іншої сили для свого спасіння! Але визнай разом із апостолом: «А Цареві віків, Нетлінному, Невидимому, Єдиному Богу честь і слава на вічні віки!» (1 Тимофія. 1:17).   Амінь!