Друга Заповідь.

«Не зроби собі кумира і ніякого зображення, подоби того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм, -  Я  Господь!» (Вихід 20:4-6). Дивлячись на те, як більша частина віруючого світу не визнає і вперто порушує другу заповідь, виникає питання: Чи дійсно ми повинні виконувати цю заповідь? Чи розуміємо ми правильно другу заповідь? Якої подоби Бог вимагає щоб ми не робили? Адже від початку відомо: «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…» (Буття 1:26). Подобою Бога має бути наша свідомість, бажання служити високому, духовному, вічному, святому. Чисте сумління, розум, повеління серця, все має бути в людині достойне Бога! Хіба можна обмежувати Бога якоюсь видимою формою? Він – Безмежна, Духовна Сила Істини і Закону! Однак: «Багато хто дивувався, дивлячись на Бога, - наскільки був спотворений Лик Його» (Ісая 52:14). Відсутність духовної освіти приводить до спотворення розуміння Бога, підміняючи духовність своїми зображеннями. А Закон наполягає: «Не зроби собі зображення і всякої подоби з того, що на небі вгорі…». Небо в Біблії означає висоту Божого Духа, а земна людина втративши досконалість, перестала розуміти Бога. Вона здатна лише в уяві, народжувати форми і подоби видимої духовності. Тілесний розум людини налаштований на матеріальні цінності, духовні, майже не сприймає. Христос сказав:  «Народжене від тіла є тіло, а народжене від Духа є дух! Якщо про земне Я говорив вам, і ви не вірите, то як повірите про небесне?» (Іоанна 3:6,12). Поки люди не відродяться від Божої Премудрості, то вони не гідні створити істинну духовність на землі!

Далі Закон вимагає: «Не роби подоби, що на землі внизу…» Божим Законом забороняється: земні чудотворства, природні явища, дорогоцінні метали, мистецтво, воду, тварини, наукові досягнення, та все земне, використовувати як божество, як культ поклоніння. Забороняється робити із земних людей кумирів та святих отців і приклонятися перед ними. Христос сказав: «Господові Богу своєму поклоняйся і служи одному Йому!» (Матвія 4:10). Також написано: «не роби того, що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм». Як це розуміти? Гріховний світ, проявлений жорстокістю, ненавистю, жадібністю, відсутністю навіть людської моралі. Наука, що створює зброю вбивства від безрозсудства розуму. Оправдувати і величати такі явища словами - переможців не судять яке б зло вони не вчинили, Божим Законом заборонено! Бо це найнижчий рівень людського життя. Образно – підземний і підводний, вода – як людські недосконалі досягнення. Христос говорить: «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та правді вклонятися» (Іоанна 4:24). Якщо Бог, забороняє створювати видимі подоби і поклонятися їм, то ми не повинні порушувати Божу Волю. Бо рукотворне божество, Святе Письмо називає ідолом. А ідола треба розуміти як щось таке, що заважає, бо стоїть перед очима і заступає собою світло. Людина молиться до Бога, а стоячий перед очима ідол, забирає молитву собі. Людина хоче прославляти Бога, а більша слава на землі дістається ідолам. Ідолослужіння роз’єднує людину з Богом!

Також заповідь вимагає: «Не вклоняйся ідолам і не служи їм; бо Я Господь, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду. І Той, що творить милість до тисячі родів які дотримаються заповідей Моїх (Повтор Закону 5:9,10). Якщо християни не захочуть визнавати Волі Божої і тим самим подадуть поганий приклад своїм дітям, тоді їхнє життя стає беззахисним, здатним до само-виродження. Весь світ сьогодні є беззахисним. Немає впевненості у завтрашньому дні, немає надії, що діти і внуки наші будуть щасливими. Це плата за непослух! Але Бог не хоче нікого карати, а виконання заповідей наповнить наше життя Божими милостями. Павло пише: «Знайте, що коли ви були язичниками, то ходили до безголосих ідолів – так як би вони вас вели. Але кожному дається виявлення Духа. Одному Дух дає слово мудрості; іншому – слово знання тим же Духом» (1 Коринфян 12:2,7,8). Апостол вчить, що Бог виявляє Себе в Слові мудрості, в духовному знанні, і ніколи не виявиться в видимому зображені. Язичники віками поклонялись зображенню так званих «богів» і нічого не досягли. Вони змушені будуть визнати Невидимого Бога – Істинним Богом! Який проявляється в дусі, і любові творчої Премудрості. Біблія викриває безпомічність поклоніння видимому зображенню. «Яка користь від ідола, зробленого художником, цього фальшиво – вчителя. Творець німих кумирів покладається на свій витвір. Але хіба навчить він чого-небудь. Покритий золотом і сріблом, а дихання немає» (Авакума: 2:18,19). Як бачимо, чим не прикрашай зображення такого «божества», в ньому немає живого духа.

Свідчення: «Яка сумісність храму Божого з ідолами? Ви храм Бога Живого, Бог сказав: Поселюся в них, і буду їм, Богом, - а вони будуть народом Моїм! Вийдіть тому з поміж них тай відлучіться, - і не торкайтесь нечистого, - і Я вас прийму!» (2 Корин. 6:16,17). Там, де мертві зображення стали для людей культом поклонінням, місця Богу Живому немає! Бог поселяться в чистоті людських помислів, в чистоті людських сердець і в чистоті людської совісті. Якщо там чисто, то там Бог і духовний храм Бога Живого! Апостол дорікає: «Називаючи себе мудрими, стали нерозумними і славу нетлінного Бога замінили на подобу образа, тлінної людини» (Римлян: 1:22,23). Чому у віруючому світі сталося таке парадоксальне явище? Закон Божий забороняє ідолопоклонство. Пророки і апостоли застерігають, осуджують. Христос ніколи не молився до видимих зображень Бога, не носив на тілі видимих знаків Бога, і не навчав цьому Своїх учнів. А більша частина сьогоднішніх християн, наперекір Закону Божому та освіті Христа, віддають велику пошану зображенню, приклоняються і моляться перед ними. Павло свідчить: «Вони Божу Правду змінили на неправду, і честь віддавали і служили створеному більше, як Творцеві!» (Римлян 1:25). Якщо Бог заборонив Законом, а Ісус Христос не навчав. То звідки взялося ідолопоклонство в християнських церквах? Хто навчив, хто впровадив і для чого?

В музеях світу, зберігаються багато зображень язичеських богів; єгипетських, вавілонських, грецьких. Сьогодні, вони сприймаються людьми як твориво стародавнього мистецтва, як стародавня культура. Але був час, коли до них ставилися з великою пошаною і страхом. Перед ними падали в надії на зцілення. Молилися, складали клятви і приносили жертви. Ці так звані «боги» тримали в покорі цілі народи. Люди в той час вірили, що вони володіють великою силою, можуть захистити або ж покарати. Тепер, вони знаходяться в музеях під захистом людей. Як виявилось, вся їх сила знаходилася тільки в уяві людей. Ідольські «божки» виявились безсилими - неживими предметами, виробленими з дерева, каменю, заліза або ж срібла та золота. Їх можна розбити, спалити, переплавити, вкрасти і продати. Вони не можуть самі себе захистити, то чим вони могли допомогти людям? Тому-то з приходом у світ християнства, язичество виявилося немічним, лишаючи своїх «богів» - ставали християнами. Але нажаль, вони принесли у християнство свої поганські звички, поклонятися видимим зображенням. Замість язичницьких богів, стали виготовляти видимі подоби християнських, святих і праведників.

Чи повинні християни боротися за виконання другої заповіді? Безумовно повинні! Але способом боротьби має бути Слово Боже і добра воля самої людини. Дослідити вчення пророків, апостолів і робити правильний висновок. Приймати рішення на основі Святого Письма. «Отож, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каменя – мистецького витвору та вигадок людини. Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися» (Дії 17:29,30). Такою була промова Павла перед язичниками. Так він їх навчав не виявляючи ніякого насильства. Хто поклонявся фальшивим божествам, бо в його житті були часи незнання істини, хай покається. Всім християнам потрібно очистити своє поклоніння Богу від залишків язичества. Ще древній пророк говорив: «Божок – це дерево, з лісу вирубане, діло рук майстра сокирою! Сріблом та золотом його прикрашають…Вони, як опудало, їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і учинити доброго – не в їхній силі! Марнота вони, праця на сміх» (Ієремія 10:3-5,15). Чому пророк називає виготовленого майстром «божка» опудалом, а саме виготовлення його, - працею на сміх? Хіба не варто сьогодні задуматися? Хіба може видиме зображення приблизити нас до Бога, коли Ієремія запевняє, що не в їхній силі чинити добро? Христос повелів всім: «Дослідіть Писання». А Мойсей сказав: «Невидиме належить Господу, а видиме нам і синам нашим до віку, щоб виконували слова Закону цього» (Повт. Закону 29:29).  Божий Закон, - це як раз те видиме, що оберігає людину від гріхопадіння.  Виконувати заповіді людям завжди заважали дві речі: Недовіра до Бога та тілесна гординя. Земне людство настільки високої думки про своє тілесне єство, що навіть свої божества для поклоніння відображають подобою свого тіла, надіючись таким чином досягнути праведності.  Але це неможливо!

Великий пророк написав:  «Кому уподібните ви Бога? Яку подобу знайдете Йому? Хіба ж не знаєте? Бог Той, Котрий посідає над землею, а жителі на ній – як сарана перед Ним; До кого ж ви  рівняєте Мене – говорить Святий?» (Ісая 40:18,21,25). Чому християнство до цього часу не знає Бога? Чому повірили, що вони на землі найхитріші і наймудріші. І навіть коли не виконуватимуть волі Божої, то будуть як «боги», знаючи, що для них добре, а що зле. Але як пише пророк, людство стало подібне до сарани, яка пожирає все навколо себе: чистоту води, землі, повітря. Знищує Боже твориво! Так само і в духовному розумінні, пророцтво називає сараною ідолопоклонство. Воно як сарана знищило у християнський вірі духовне поклоніння Богу Живому! «Впаде величність людська, і високе людське понизиться; і Один Господь буде високим в той день. А їхні ідоли зовсім щезнуть!» (Ісая 2:17,18). І не лише древній пророк, але і апостол Христа, розкриває приреченість ідолопоклонства. Він пише: «І я побачив звіра, царів землі, що зібралися, аби провадити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з Його військом. І звір був схоплений і з ним лжепророк, що чинив перед ним ознаки, якими ввів в оману тих, що прийняли знак звіра і вклонялися його образові, вони обидва були вкинені живими у вогняне озеро» (Об’яв. 19:19,20). Біблійний звір - подоба звірячого життя. Лжепророк, - це фальшива духовність, яка породила ідолопоклонство і завела людство в оману. Тому і веде боротьбу з Сидячим на коні - Ісусом Христом, Котрий явив на землі істинне, духовне поклоніння у дусі та правді. Ця боротьба у християнстві ще не закінчена. Апостол зробив відкриття: лжепророк і фальшиве поклоніння будуть спалені у вогняному озері. А це людська свідомість, освічена на Христових цінностях! Істина спалить ідолопоклонство як настане час!

Християни будуть язичниками доти, доки будуть кланятися до безголосих ідолів і прославляти їх. Але: «Кожному дається виявлення Духа на спільну користь» (1 Кор. 12:7). Кожній людині Бог дає можливість духовно проявити себе, достойним життям християнина, прославляючи Бога Живого, а не мертве зображення! Необхідно знати слова пророка до Ізраїлю, як і до всіх людей. «Вони з срібла та золота божків наробили собі, - щоб загинути! Художник створив, і тому – це не Бог» (Осія 8:4,6). Приклад Ізраїлю, мав би стати уроком для всіх християн. Бо не дивлячись на те, що ідолопоклонство користується ще великою підтримкою духовно неосвічених християн, воно рано чи пізно загине. Перевага Істини над народними традиціями, примітивним служінням Богу, в духовно-освічених християн не викликає сумніву. Сам Бог сказав: «Я Господь, - і іншому слави Своєї не дам, ані хвали Своєї, їх ідолам!» (Ісаю 42:8). Забороняється віддавати славу комусь, або чомусь замість Бога, чи-то поряд з Богом, щоб не порушити другої заповіді!  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.