Який сенс в незрозумілій мові

«Слово ваше хай завжди буде приправлене сіллю, щоб ви знали як відповідати» (Колосян 4:6).

Безумовно, мова християн має бути завжди логічно осмисленою. Думай що кажеш – чуємо звідусіль! І в Нагірній Проповіді Христос сказав учням: «Ви – сіль землі…! Ви – світло для світу…!» (Матвія 5:13,14). Майбутні вчителі християн мають бути зрозумілими. Тому, наслідуючи Ісуса Христа, Павло каже: «Коли буду говорити мовами, то яку користь принесу, якщо тільки не відкриттям, пророцтвом, або повчанням» (1 Кор.14:6). Апостол пояснює, що на Божій службі, або християнських зібраннях, не слід лише виголошувати яскраві цитати з Біблії, виставляти на показ свою красномовність, та зовнішню набожність. Але необхідно, щоб відбувалося навчання, дослідження, відкриття істинного змісту Слова. А до тих, хто сьогодні практикує в християнських спільнотах говоріння невідомими мовами належать харизмати, та деякі інші. Цим самим вони хочуть показати, що не такі як всі, мають дари духа «говорити мовами». Я не хочу осуджувати їх, але маю бажання вияснити, в чому тут суть? Оскільки Христос цього не робив, то звідки виникло несвідоме говоріння на християнських зібраннях. Від кого ці дари? Павло попереджає: «Не хочу, брати, щоб ви були необрізані в духовних дарах. Знайте, як були ви язичниками, то ходили до німих ідолів, ніби хто вас водив» (1 Кор. 12:1,2). Бути необрізаним означає не розуміти, що такі дари не приносять користі, не впливають на розвиток свідомості, бо в них відсутня будь-яка цінність. Як на мене, така проповідь є незрозумілою, майже німою з необрізаним ідолопоклонством.

Проповідуючи за Ісуса Христа, виявилося: «Віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа» (Дії 10:45). Дух Святий – сила знань Божої Істини! Коли б апостоли Петро і Павло говорили незрозумілі речі, чи зійшов би на язичників дар Святості Божої Істини? Чи сприймали б вони проповіді апостолів? Не всі розуміють Ісуса Христа по Духу, що зійшов на Нього. Свідчення Євангелії: «Охрестившись Ісус вийшов з води. І розкрились Йому небеса, і побачив Він Духа Божого, що сходив, мов голуб на Нього… І почувся голос з неба: Це Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Матвія 3:16,17). Вийшов з води – свідомість, народжена від Божої Істини! Тому сьогодні недоречно вже сприймати ймовірність видимого духа – голуба, чуда буквального розкриття і голосу з небес. В цьому інше, сакральне значення. Сам Ісус Христос Божий посланець і Голуб Миру! Хрещення – це входження, запровадження на землі місії миру, відкриття волі небес – знань Божої Істини. І проповіді Ісуса Христа стануть голосом, або волею небес.

Що до дарів Божого Духа, Павло наполягає: «Плід Духа – любов, радість, мир, терпіння, доброта, віра» (Галатів 5:22). В кого є такі плоди, оскільки між християнами немає злагоди і миру? Який дух дає їм здатність «говорити мовами»? Про що ми говоримо, коли відсутня єдино-цілісність християн? Загальновідомо, що дар Божий: «Слово, що було у Бога, і Слово було Бог. То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, що приходить у світ» (Іоанна 1:1,9). Отже Слово – дар Божий! Слово – Божа воля, як застереження від наслідку невиконання його! Бо коли Адам проігнорував Слово то втратив єдино цілісність з Богом. Людям дана мова, щоб говорити двома способами: виражати земні інтереси і говорити Істину. А Слово Боже – Закон! І всякий раз коли порушується Слово-Закон, відбувається падіння. Об’єднавшись навколо надуманої людської ідеї – відходять від Бога і, як правило, не розуміють один одного. Будуємо символічну вежу-гординю, замість християнського братства. А публічна красномовність, не що інше як бажання показати себе достойним слави. Христос сказав: «Запевняю вас: вони вже отримали свою нагороду» (Матвія 6:5). Нагороду від людей, а не від Бога.

Варто знати: дари духа не лише від Бога, бувають від іншого джерела. Тому написано: «Улюблені, - не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони» (1 Іоанна 4:1). В цих словах застереження християнам, які щось надумане людьми називають дарами Божого Духа. Виникає загроза проголошувати чужі мислі, чужу волю, а ще гірше псевдо проповідь. Свідомість людини має бути підпорядкована і діяти через духовні закони. Сила такої проповіді буде довершеною. А куди веде світ несвідома, сліпа думка? Людина без керівництва Божого Слова, куди вона рухається і що проголошує? Для випробування духів Христос повелів: «Досліджувати Писання…» (Іоанна 5:39). Бо дослідження передбачає проникнення в духовну сутність Слова, також спостереження, порівняння з земним життям Христа і висновок згідно Святого Письма. Апостол нагадує: «Дари є різноманітні, служіння різноманітне і дії різні, а Бог Той Самий! Кожному дається виявлення духа на спільну користь» (1 Кор. 12:4-7). Залишається освідомити, в чому саме визначена Богом користь для всіх, а не одної людини чи церкви. «Бо як тіло одне, але має багато членів, то всі члени: хоч їх багато становлять одне тіло. Так і Христос, адже всі хрещені одним духом, щоб стати частиною єдиного тіла: чи то юдеї, чи греки…» (1 Кор. 12:12,13). Розмовляючи на різних мовах, всі християни світу призвані Христом до духовного служіння.

Чому ж на землі так багато суперечностей відносно нашого служіння та проповідей? Адже на початку написано: «По всій землі була одна мова і одні слова» (Буття 11:1). Тобто, Боже Слово сприймалося духовно, як сповіщали його носії Істини. Пророцтво каже: «…якщо здобудеш дорогоцінне з нікчемного, то будеш як Мої вуста» (Ієремія 15:19). Тому, досліджуючи Писання, треба керуватися духовними принципами, як ключем для відкриття істини. Читаємо особливу мову Христа: «Хто споживає Моє Тіло і п’є Мою Кров, той перебуває в Мені і Я в ньому» (Іоанна 6:56). Щоб зрозуміти суть, треба перекласти ці слова на іншу мову. Тіло – Його тілесне життя, а Кров – освіта, Божа Мудрість! Коли буквальні тексти Біблії не узгоджуються з логікою Божої волі, то їх необхідно розуміти як мову образів, символів, притч та порівнянь, щоб перекладати на іншу мову – духовну! Давид провіщає: «Відкрию в притчах уста Мої і розповім про приховане з віків давніх» (Псалом 77:2). В притчах слід досліджувати прихований задум Бога, щоб благовістити.

Учень запитує Христа: «Чому Він говорить притчами? Відповідь: Вам дарована таємниця Царства Божого на землі, а зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах» (Марка 4:10,11). Зовнішні – хто Слово Боже сприймає буквально, без дослідження. Христос вибирав собі учнів здібних духовно мислити, розуміти суть побудови Божого Царства на землі. А притчі передають Божу Мудрість в найпростіших, найдоступніших образах – порівняннях. Тому-то український «любомудрій» Григорій Сковорода виголосив: «Дякую Боже, що Ти створив все потрібне – простим, а непотрібне - складним». Відтак і недоступним для розуміння зловмисників, щоб запобігти знищенню цілісності Слова Божого, духовний зміст якого засуджує сильних світу цього. «…звершиться Божа таємниця, яку Він сповістив пророкам» (Об’явлення 10:7). І тоді: «Царство світу цього стане Царством Бога і Його Христа, царюватиме навіки віків» (Об’явлення 11:15). Навіть таку відкриту мову не розуміють і не вірять сьогоднішні володарі світу. А притча наголошує: «Як рикаючий лев, і голодний ведмідь, - так нечестивий володар над бідним народом» (Притчі 28:15). Притча порівнює звірину сутність з владою, яка поступає нечесно з народом, відтак буде заміненою. Адже: «Скіпетр Твого Царства – це скіпетр справедливості» (Євреїв 1:8). Оскільки земним мислення люди не завжди розуміють духовну сутність Слова, то це привело до надання Святому Письму перекрученого, навіть містичного значення.

Виникає питання, що стало причиною такого явища як говоріння незрозумілими мовами? Очевидно все почалося тоді: «Коли настав день п’ятидесятниці, були вони однодушно разом, з неба долинув шум і наповнив дім. З’явилися поділені язики, наче вогненні, й осіли на кожного з них. Наповнившись Духом Святим вони почали говорити іншими мовами» (Дії 2:1-3). Ці слова сприймаються багатьма як чудо. День п’ятидесятниці є часом, коли прийшло освідомлення, «однодушно», тобто необхідність єдності розуміння Христа. Шум з неба та поділені вогненні язики означають, що на людському небі, тобто високі керівники релігій, в тому числі і християн, розпалили «чуждий» вогонь не сприйняття один одного. Павло заявляє: «…день покаже, бо виявиться вогнем; сам же вогонь, і випробує діло кожного, - яким воно є» (1 Кор. 3:13). Праведність випробовується Законом Божим, коли людина, на подобі апостолів, бере відповідальність на себе за відродження на землі духовного життя. Відтак, проповідувати правду стало місією кожному з апостолів. Христос їм обіцяв: «…як піде то пришле Утішителя», тобто вони згадають все, чому Він їх навчав і це стане для них дороговказом!

Повеління Христа: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!» (Матвія 28:19). Тобто досліджуйте Слово Боже і призивайте всіх до Богопізнання. А далі пояснення: «Як послав Мене Отець, - і Я посилаю вас! Прийміть Святого Духа!» (Іоанна 20:21,22). А саме: Силу Істини, яка оновлює людину, народжує гідного християнина, для цього Бог посилав Сина, а Він своїх учнів. Мені здається, що справжню суть п’ятидесятниці не всі вірно зрозуміли. Перетворили її на примітивний обряд, надавши цьому таємничого значення. Біблійний вираз: «говорити іншими мовами» насправді дав поштовх до міжнародної праці, до свідчення, яку Христос доручив своїм послідовникам. Написано: «…ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі» (Дії 1:8). Такому зрозумілому повелінню – просвіщати всі народи, чомусь надають майже містичної таємничості і так було не раз в Історії. Згадайте, як створювалися таємничі ордени Тамплієрів і Масонів, що прославилися своїми темними справами, далекими від Божої Істини. Любов до таємниць та чудес завжди захоплювала людей. А пророк стверджує: «Не таємно Я говорив вам. Я Господь, Який проголошує правду, Який відкриває істину» (Ісая 45:19). Але людська недосконалість заважає пізнати правду, тому кожний приймає згідно свого розуму. «І буде останніми днями, - каже Бог – Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини, і ваші дочки» (Дії 2:17). Зверніть увагу, Бог дозволяє пророкувати Свою Премудрість не лише чоловікам, але і жінкам, бо мусить статися те, що Він задумав. Залишається лише вияснити, яким чином це має відбуватися?

Читаємо Еклізіаста: «Слова з уст мудрого – благодать, а нерозумного - безумство» (Екліз. 16:12,13). Мудрий, духовно освічений, раніше ніж говорити – думає, керуючись Божим Словом. Бо виховані на язичницьких культах подібні до «безумців», говорять те, що і самі не розуміють і не можуть стати зрозумілими для інших. Далі порівняння: «Бо і бездушні речі видають звук, - чи-то сопілка, чи арфа, коли ж вони не звучать на різних тонах, то як зрозуміти що звучить» (1 Кор. 14:7). І кому посвячена? «Так і ви: якщо язиком не вимовляєте зрозумілого слова, то як дізнатися про що йдеться? Ви будете говорити на вітер» (1 Кор. 14:9). Апостол свідчить: «…я в церкві волію п’ять слів сказати своїм розумом, щоб інших навчити, ніж десятки тисяч слів незрозумілою мовою» (1 Кор. 14:19). Отже, говоріння іншими мовами звели у потік нерозбірливих звуків, виданих у стані екстазу. Оскільки язик не підпорядкований розуму, то виявляється між ними конфлікт, непорозуміння, безлад. «Але Бог не є Богом безладу, а Миру. І так по всіх церквах» (1 Кор. 14:33). Безладу немає там, де все відкрите, а мова стверджена Святим Письмом. Павло говорить: «Коли сходитеся, кожний з вас має псалом, повчання, має мову, відкриття, або пояснення, - і це служить на збудування. Хто говорить, говоріть по двоє – один хай пояснює. Коли ж немає того, що пояснює, хай в церкві мовчить, а говорить собі та Богові» (1 Кор. 14:26-28). Тобто, хай спочатку роздумує, досліджує, аналізує та шукає вияснення суті Боговідання. «Кажу вам, що за кожне пусте слово, що люди скажуть, відповідатимуть» (Матвія 12:36). Пусте слово – це все, що не відповідне, або протистоїть Духу Божого Слова.

Апостоли вірно зрозуміли. Необхідно розповсюджувати Нагірні Проповіді Христа, щоб вони зазвучали на всіх язиках, як Мова Неба і Христа! Однак, в книзі Дій апостолів описується, яким нелегким був для них цей шлях. Наприклад: Павло і Варнава, перебуваючи на Кіпрі, звіщали там Боже Слово. «Проти них, виступив Еліма ворожбит – намагаючись відвертати людей від віри. Павло сказав: ти сповнений усякого підступу і злоби, сину диявола, ворог усякої правди. Перестань перекручувати Господні дороги» (Дії 13:8-10). Слід розуміти, що діла ворожбита – виступати на противагу діям апостолів. І записане це в книзі апостолів не випадково, але як важлива інформація на всі часи. Адже і сьогоднішні ворожки, маги, екстрасенси, складають «свої мови» з набору беззмістовних слів, вкладаючи туди злу силу. І з’являються закляття, наговори, привороти, порчі, а таємничість незрозумілих слів заворожує, гіпнотизує, притягує навіть християн, особливо коли вони готові користуватися їхніми послугами.

Христос через Євангелію закликає: «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, - і Я вас заспокою» (Матвія 11:28). Він навчить нас спілкуватися іншою мовою, мовою братів, а не конкурентів перед Богом. В Словах Христа Сила Божа, тому не слід християнам покладати надію навіть на свої душевно-емоційні беззмістовні слова. Можливо в них немає зла, але і немає користі. Адже Христос сказав: «Бо не кожний, хто виголошує Господи, Господи! – увійде до Царства Небесного, але той, хто виконає волю Мого Отця» (Матвія 7:21). Отже, наші слова мають чітко вказувати шлях здійснення Божого Задуму! Павло говорить: «…ревно дбайте за кращі дари, а я вам вказую кращий шлях» (1 Кор. 12:31). А саме: «Коли я говорю людськими і ангельськими мовами, але любові не маю, то став я дзвінкою міддю, або гучним кимвалом» (1 Кор.13:1). Любов зникає, особливо коли говорять своє і слухають лише себе. Так руйнується християнське братство заповідане Ісусом Христом і з’являється гординя, роз’єднання. Написано: «…ми знаємо частково й проповідуємо частково. Коли ж настане досконале – припиниться часткове» (1 Кор. 13:9-10). Слід визнати, що церкви володіють лише частиною необхідних знань. І по причині роз’єднання християн, мають неповне, недосконале розуміння Божого наміру, щодо нас самих. Бо кожний спирається на свій розум. Питання: Коли ж настане досконале? Безумовно, коли припиниться роз’єднання і ворожнеча! Тоді спілкування християн стане досконалим, бо ми відрізняємося один від одного і розмовляємо по різному і для Бога ми блудні діти, що загубилися, щоб врешті віднайтися з допомогою духовного відкриття Святого Письма.

Апостол нагадує: «…ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоб часом не відпасти. Бо коли слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ отримує справедливу відплату, то як нам уникнути її, якщо знехтуємо великим спасінням? А воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене тими, хто почув» (Євреїв 2:1-3). Христос відкрив нам мову Нагірних проповідей, котра безумовно є іншою, важливішою ніж будь-яка мова! Мова Христа має Божественну природу, адже «Слово було Бог»! Непохитне, справедливе, воно судить нас через переступи, якщо знехтуємо, спотворимо, або не захочемо знати. Слово втілене в Ісуса Христа стає живим спасінням для тих, хто прийняв його як безцінний дар Святого Духа!  Амінь!

Дослідження сестри Надії