Якщо не будете як діти…
«Ісус сказав: Не забороняйте дітям приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне» (Матвія 19:14).
Приходити до Христа означає ставати християнами, Божими дітьми. Звертаючись словами молитви Отче наш віримо, що ми від Бога. Багатьом хочеться визнавати себе досконалими християнами, комусь вчителями, пастирями, священиками, а декому навіть суддями. Знавцями Законів Бога і Ісуса Христа! Але зі слів Євангелія, перед нами завжди буде стояти питання: За кого ви себе маєте, чиї ви діти? Адже є багато атеїстів, які впевнені, що вони лише діти природи і нікого більшого не існує. Свідчення: «Учні запитали: Хто найбільший у Царстві Небеснім? Ісус поставив серед них дитину і сказав: Якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. І хто смиренний, як ця дитина, той буде найбільшим» (Матвія 18:1-5). Отже, необхідно прирівняти до себе внутрішню чистоту дитини. Як правило, дітям незрозуміла і не властива ієрархічна нерівність дорослих, велика вона чи ні? Вони відкриті, щирі, благонадійні, готові до спілкування будь з ким, хто звертається до них з любов’ю. Але лише до тих пір, доки не втрутиться хтось з дорослих, зі своїм високо-мірним плотським себелюбством. І почнуть забороняти їм спілкуватися з дітьми, чиї батьки належать до іншої релігії, або нижчі по світському статусу і т.д. Таке виховання вбиває мир і любов, яку Бог заповідав людям. Руйнує первозданну гармонійність людського життя, дитячу невинність.
На цю проблему, більш змістовніше вказує апостол: «Прибули в Капернаум, і Ісус запитав їх: Що це дорогою ви обговорювали? Вони мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший. Ісус сказав: Якщо хто хоче бути першим, хай буде між усіма найменший і всім слугою. Хто отаку одну дитину прийме в Моє Ім’я, Мене приймає, а хто Мене приймає, приймає Того, Хто Мене послав!» (Марко 9:33-37). Чому виникла суперечка? По-перше, дорогою вони йшли окремо від Христа. По-друге, не досягли ще Мудрості Христа. В той час вони забули за Христові Істини. Переключилися на славу земних, короткочасних висот. А досконалість краще досягається в спільноті однодумців. Христос сказав: «Де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!» (Матвія 18:20). Зібрані в Ім’я Христа навчаються виконувати духовні повеління. Якщо християнин не розуміє, що він творіння Боже, призначене для пізнання і виконання Божої волі, то він, ще не став дитиною Бога по духу, це діти цього світу.
Царство Боже, є виразом всесвітнього суверенітету Бога стосовно всіх Його створінь. Царство це система створення нового співіснування. Духовне життя, де буде: «мир і радість у дусі святім!». Адже, такою на початку є душа дитини! А Біблія говорить нам про царство на чолі з Ісусом Христом і Богом даної науки. Він сказав: «Я є Цар не від світу цього». Земля, і все що на ній живе, - є володінням, над яким править Духовний Уряд. А людина, може бути підвладна цьому порядку, а може й не бути згідно з власного вибору. Однак написано: «Якщо не навернетеся і не станете як діти, не ввійдете в Царство Небесне». «І хто не смиренний як дитя…». Тобто, хто свідомо підпорядкує себе духовному відродженню, визнає над собою Всевишнього Отця, стає Його дитиною, яку Він буде навчати Своїм Словом і Законом! Павло говорив: «Закон був нашим дітоводителем до Христа, щоб нам оправдатися» (Галатів 3:24). Всевишній установив свій закон на землі, бо не може бути царства без закону. Знанням і виконанням Закону Божого ми оправдуємося, що ми діти Божі. «Він сказав: дійсно вони народ Мій, діти, які не скажуть неправди» (Ісая 63:8). Безумовно, Божим дітям належить знати і жити за Божим Духом Правди. «Бо всі, кого Дух Божий водить (тобто навчає), є Божі сини. Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі. І все створіння з надією чекає з’явлення синів Божих» (Римлян 8:14-19). Дух Божої Мудрості проникає в нашу свідомість і ми чекаємо з надією усиновлення через Ісуса Христа. Весь світ усвідомлює недосконалість життя, яке сьогодні знаходиться під владою безбожників і лукавих релігій. І всі бажають, свідомо чи підсвідомо Божої Влади на землі! Але не може Царство Боже наступити, якщо людство не буде виконувати Законів цього Царства.
Давид говорить: «Прийдіть діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас. Ухиляйтеся від всього злого і робіть добро, будьте мирні» (Псалом 33:12-15). Страх, - це коли людина віддалилася від Бога і стала беззахисною перед гріховними спокусами. А гріх - природа диявола. Гріха треба боятися, а не Бога! Далі написано: «Діти! Бережіть себе від ідолів» (2 Іоанна 5:21). Поклоніння через ідолів, передусім виявляє примітивну, несвідому віру створену язичниками. Тому сказано: «Діти! ви від Бога і перемогли їх; бо Той, Хто у вас (у вашому розумі), більший за того, хто у світі» (1 Іоанна 4:4). Образ цих дітей показує розумний напрямок мислення, відмінний від того, чого бажає світ. Найбільше місце в наших думках має займати Божа Премудрість, а не мудрість цього світу, яку Бог називає «безумством». Тому, відновлюймо в собі подобу дитячого смирення і любові. Поклоняймося Живому Богу, а саме, коли Він живе в нас і ми живемо за Його волею! Це і є жива віра, що перероджує нашу свідомість.
Апостол радить: «Не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні» (1 Кор 14:20). Нерозумно злом досягати успіху, в доброті – мудрість! Далі написано: «У нас вам не тісно, але тісно у ваших серцях. Кажу вам, наче дітям: майте широке серце і ви» (2 Кор. 6:12,13). Так-як апостоли завжди ладні були служити і навчати всіх, хто шукав Царства Небесного, то так само і ми, маємо радіти кожній людині, яка хоче прийти до Бога. Якою б вона не була великою за земним статусом, або простою. Всі рівні і Бог відкритий для всіх хто бажає пізнати істину. «…облиште погрози, знаючи, що й ви, і вони мають Господа на Небесах, а Він не зважає на особу» (Єфесян 6:9). Всі християни – брати, котрі знаходяться на різних рівнях відродження. Втім існує проблема людства: «Поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин» (Луки 19:44). Діти побиті в тобі – це побиті плоди дитячої невинності перед Богом. Мова йде за дітей Аврамових і всіх віруючих, які відвернулися від своїх пророків, не розуміють суті приходу Сина Божого. І замість Царства Небесного на землі, будують суспільство зла, ненависті, жорстокості. Будують, руйнуючи одночасно! «Бо всі шукають своє, а не те, що Ісуса Христа» (Филипян 2:21). Життя побудоване на нерівності, гордині і ненависті, не відповідне життю Христа, руйнує Божественну гармонію в людині і по всьому світі.
Хто більший перед Богом? Хто має якісь заслуги, а хто їх немає? Таке вияснення не сприяє побудові Божого Царства. Втрачається любов, мир, злагода – характерні властивості Божих дітей у вірі. Читайте Христову притчу: «Царство Небесне подібне до господаря, що наймає працівників на свій виноградник…» (Матвія 20:1-16). Коли християни сприймають Бога за земними правилами, то чекають від Нього вигідної плати. Його плата «один динарій», який символізує Боже благо найвищої міри! Від нас вимагає такої ж віддачі. Повноти виконання Його Волі. Отже, суть не в кількості праці, а в якості відродження свідомості. «Так останні (за людською оцінкою) будуть першими у Бога, а перші – останніми». Варто знати, що прообразом Дитини гідної Божого Царства, безумовно, є Сам Христос, посланий Богом як Взірець, як приклад Божого Сина! Отже, існує два типа дітей; діти цього світу і діти Божі. Ми ж маємо зробити вірний вибір!
Апостол закликає: «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І ми такими є. Світ нас не знає, тому що Бога не пізнав» (1 Іоанна 3:1). Релігійний світ в своїй більшості не розуміє, що таке справжні діти Божі, бо не знає Бога по Духу. Апостоли були Божими дітьми – служителями Істини. І кожна людина має шанс піднятися в Богопізнанні і досягти статусу Божої дитини. Написано: «Тепер ми Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Христос з’явиться, ми будемо подібні до Нього, бо побачимо Його таким, який Він є» (1 Іоанна 3:2). Відродити духовну подобу Христа, це явити в собі Його досконалості. Коли ж ще не виявилося, або з’явилися сумніви, то необхідно наблизитися до Нього як Вчителя. Стати учнями духовності, праведності і смирення, щоб не залишатися в стані язичництва.
Як стверджує Павло: «Нічого не робіть із марнославства, суперництва, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Христос, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив Самого Себе, - постав у подобі людини. Тому Бог звеличив Його!» (Філіпян 2:3-9). Божа природа – Істинна духовність, яку Христос втілив в людський подобі, показавши нам приклад досягнення гідних Бога дітей. Ось чому для кожного християнина і для всіх людей, завжди будуть актуальними слова: «Хочеш бути першим, стань для всіх слугою». Слугою відкриття Божих знань, а не сповідування ідолопоклонства. Адже Суть Царства Небесного – рівність, праведність і мир, а не боротьба і суперництво! Характер людства необхідно відродити духом доброти, любові і справедливості. Лише тоді ми перестанемо бути подобою дітей цього світу, а відновимося духовною подобою дітей Божих, для яких є – Царство Небесне!!! Амінь.
Опрацювала Шагіна Надія.
