Хто такий Бог?

«Знати Бога є повна праведність, а визнавати владу Його – корінь безсмертя!» (Прем. Соломона 15:3).

Можна бути певними, що сенс нашого життя залежить від знання Правди про Бога та Його Благості. Павло каже: «Похвала наша – є свідченням совісти, щоб ми в простоті і богоугодній щирості, не за тілесною мудрістю, а за благодаттю Божою, жили на світі» (2 Кор. 1:12). Мудрість Божа – як благодать, розрахована на весь світ. Бо людська – лише собі благо. Якщо і робить комусь добро, то і в цьому шукає зиск. Але ж усі ми живемо у світі відчуженому від Бога. Більшості не вистачає правдивого знання про наміри Бога. Також, люди мають лукаве серце, шукають передусім задоволень, багатства, слави, а не Бога. При такий ситуації, пізнання Бога є життєво необхідним бо від цього залежить вічне життя. Давид визнає: «Перше, ніж з’явилися гори і створилася земля і Всесвіт, - одвіку й до віку Ти єси» (Псалом 89:2). Бог першооснова Всесвіту, джерело сили і Закону, в Ньому начало творчого процесу буття! «…хто зібрав вітер у пригорщі свої? Хто воду у одяг зав’язав? Хто поставив усі межі землі?» (Притчі 30:4). Ці дивні питання означають: Сили природи створили видимий світ під контролем Всевишнього Конструктора! Давид проголошує: «Прославляю Тебе, що я дивно утворений!» (Псалом 139:14). Велика складність створеного вказує, що першопричина життя мала володіти надзвичайними розумовими здібностями та Волею. Адже, закони природи настільки злагоджено функціонують, що їх міг започаткувати лише найвеличніший Творець.

Апостол стверджує: «Кожний дім хтось будує; а Той, Хто збудував усе, - є Бог» (Євреїв 3:4). Він, силою Своїх знань, забезпечив створення гармонії тілесного і духовного життя. Тобто: «Створив Небо…» – Висоту Духа, «і Землю» – тілесне існування (Буття 1:1). Отже Бог – реальна Особистість, відмінна від людини Своєю Природою. «Бог є Дух і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною» (Іоанна 4:24). Дух – діюча сила Божої Премудрості, котра не лише творить, але і перероджує людське єство. Поклонятися – беззаперечно прийняти керівництво Божої Волі всім серцем і розумом. Духом та істиною – висотою Божої мудрості, чистотою помислів, духовним служінням без всяких язичницьких ритуалів. Говорить апостол: «Дух (духовне знання) досліджує все навіть Божі глибини» (1 Кор. 2:10). Духовна освіта, або мислення про вічне, відкриває глибини Божої Премудрості, будує нову свідомість для відродження досконалого життя. «Знаємо, що Божий Син прийшов і дав нам розуміння, щоб ми пізнали Істинного в Ісусі Христі. Бо Він є істинний Бог і вічне життя» (1 Іоанна 5:20). Христос Бог – в якому розумінні? В Ньому, духовно, явився Образ і Подоба Божої Суті. Він відкрив науку вічності, щоб навчити і просвітити людський розум. І в Них одна ціль!

Павло заявляє: «Бо лише один є Бог і один Посередник між Богом і людьми – Людина Ісус Христос» (1 Тимофія 2:5). Посередник – учитель від Бога. Він виконує роль Бога на землі по-причині бездуховної темряви. Він має духовну силу від Бога, щоб своїми переконаннями оживляти змертвіле, недостойне людське життя. А слова: Один Бог, слід розуміти: Немає рівного Йому! Христос неодноразово заявляв, що Він лише Син Бога Отця. Апостол пояснює: «Єдиний, хто має безсмертя і живе в неприступному світлі, якого ніхто з людей не бачив і бачити не може» (1 Тимофія 6:16). Якщо Єдиний, то вже не Триєдиний, але єдино-цілісний, нероздільний, безкінечний в просторі і часі. Він вказує дорогу для досяжності безсмертя. Тільки Той, Хто володіє безсмертям може дати його людині, яка виконає Його волю! Неприступне світло – висота Божественних знань, вершина Любові та Благородство Творчих Начал! Втім все це недоступно розумінню людської бездуховної свідомості. Але через розглядання Його Творінь усвідомлюємо велич Бога.

Бог сказав до Мойсея: «Лиця Мого не можна тобі побачити, людина не може побачити Мене і залишитися в живих!» (Вихід 33:20). Хіба Бог є загрозою життю? Бог джерело життя! Побачити Лице Бога – освідомити Його як Істину, на фоні якої все недосконале виявиться мертвим, негідним для життя! А відкрити Суть Бога можна через дослідження Святого Письма. В ньому зберігаються необхідні для пізнання духовні цінності. «Бога ніхто ніколи не бачив: але Єдинородний Син, що у лоні Отця (в Премудрості Божій), - Той явив Його» (Іоанна 1:18). Ніхто не побачить Бога до часу народження згори, і єдності з Ним в Його Царстві. Свідомість народжується в тілі, щоб піднятися, прозріти в дусі, у якому немає тління. Христос народився від Єдиного Джерела Духа Премудрості, втіливши всі властивості Отця в повноті їхньої довершеності. Таким образом ми бачимо Істинного в Його Сині!

Апостол дає пораду: «…зберігати єдність Духа в мирі. Бог і Отець усіх, і через усіх, і в усіх нас» (Єфесян 4:3-6). Для кожної людини є великим благом бути задіяним у Божій програмі життя. Ось чому так важливо знати всі наміри Бога. Адже: «Сам Бог миру освятить вас, щоб ваш дух, душа і тіло бездоганно були збережені в цілості до приходу Ісуса Христа» (1 Солунян 5:23). Освячує – призиває увесь світ до повноти примирення з самим собою, ближніми та природним середовищем. Тілесне, душевне і духовне об’єднуються для єдиної цілі. Така людина зберігає цілісність і називається живою. Богом живе, - підпорядкувавши своє життя Його волі. «Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас» (Якова 4:8). Наблизитися – це заборонити в собі безбожність, гріховність та змішане з язичництвом марновірство. Християнин – служить Богу за освітою Христа, а не за ритуалами. «…з благосердя Свого Бог спасав їх, але вони збурилися і засмутили Святого Духа. Тому Він Сам воював проти них» (Ісая 63:9,10). Збурилися – протиставили бездуховне життя, духовності. Бог воює Духом Істини проти носіїв релігійних спотворень та безбожних систем світу. Сам розкриває всяку неправду і зло, через Своє Слово, яке благовіститься дослідниками слова.

В посланні Павла написано: «Наш Бог – це нищівний вогонь» (Євреїв 12:29). Також пророцтво: «Слово Моє хіба не подібне до вогню?» (Ієремія 23:29). Порівняння Бога і Його Слова з вогнем діючим на знищення, викликає в людей страх. Сприймаючи буквальне розуміння написаного, можна зробити хибний висновок; що Бог повелить і запалиться містичний вогонь для знищення людей. Але Іоанн Богослов говорить: «Раджу тобі купити в Мене Золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися» (Об’яв. 3:18). Здобути знання, очищене Словом Істини, щоб мати право заперечувати неправду. Значення такого вогню розкрити і спалити зло, знищити гріховну поведінку людини, а не саму людину. Вогонь Божого Слова  відновлює, переплавляє, очищає від домішок негативу, накопичених в безбожному середовищі, духовно збагачує. «Не виявлю гніву, не знищу, бо Я Бог, а не людина…» (Осія 11:9). Бог перебуває на такий висоті, де не зароджується ніяких каральних дій. Вірно розуміють Бога лише духовно освічені християни. А більша частина священнослужителів своїми проповідями лякають людей.

Давид стверджує: «Бог Судія праведний, і не посилає гніву… Нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня. Копав яму і впав в неї. Так повертається злоба його на голову його» (Псалом 7:12-17). Найперше, Суд Божий закладений в людський совісті, котра осуджує чи оправдує наші вчинки. А дія будь-якого зла повертається як бумеранг до свого витоку. Такими справедливими є закономірності нашого життя установлені на початку творення. Не бажаєш виконувати Волю Творця, навчатимешся на власних помилках. «…Суд Мій, як світло що сходить» (Осія 6:5). Тобто відроджує, виховує, воскрешає з темряви зла і беззаконня. Втім, безбожний світ не залишиться без покарання. Апостол попереджує: «…є якесь страшне очікування суду для противників» (Євреїв 10:27). Що це таке? Постійне очікування якоїсь біди. Біди стає так багато і часто, що на рівні підсвідомості її вже чекають. Бо багато християн продовжують вести гріховне життя. Тому всі підсудні! Відчуття вини перед Богом не залишає нікого. «Нині суд цьому світові…» (Іоанна 12:31). Тобто, Закони Природи виявляють добро і зло; і в залежності від причин – наслідки. Зруйнована Природа відплачує нам катаклізмами. Погані звички, нечиста вода, повітря, продукти – хвороби тіла. Злочинні плани, безбожний розум, від нього найбільша біда. Отже, так званий Страшний Суд від людської аморальності. Так і земне правосуддя порочне, продажне, славиться своїми темними ділами і виявляє несправедливість.

Апостол заявляє: «Бог є світло, і в Ньому нема жодної темряви» (1 Іоанна 1:5). Правдиве світло пізнання сходить з висот Божої Премудрості. Воно висвітлює всі сторони нашого життя, моральні і духовні. Допомагає розкрити живущих в гріхах та беззаконні. Стає пізнавальним світлом для напів-язичницьких релігій. Адже, при відсутності світла пізнання, з’являється темрява марновірства та ненависті. Христос сказав: « Я світло для світу. Хто йде вслід за Мною… матиме світло життя» (Іоанна 8:12). Хто з християн приймає Мудрість Євангелія, не спотворюючи її, життя того світиться для всіх взірцем праведності, наслідує Світло Христа, як Христос Бога. Також написано: «Бог є Любов, хто не любить, той не знає Бога» (1 Іоанна 4:8). Оправдуючи свою недосконалість люди кажуть, що навіть на сонці є плями. Але Бог є джерелом довершеної любові. Його любов проявляється в прощені гріхів і обітниці вічного життя. Знати Бога – виявляти любов до Його повелінь і до ближнього. Апостол заявляє: «Якщо маю віру таку, що й гори можу переставляти, а любові не маю, - то я ніщо!» (1 Кор. 13:2). Справжня любов немає гніву, помсти та ненависті, вона є визначенням справжньої віри. Адже сказано: «…віра чинна любов’ю». Любов – це високе звання Бога, і Його вічна природа, яка в Ісусі Христі явилася Святим Таїнством створення Богоподоби на землі.

Читаємо пророцтво: «Бог є Істина… Він створив землю силою Своєю, утвердив Всесвіт мудрістю Своєю і розумом Своїм створив небеса» (Ієремія 10:10,12). Без Бога нема вірного розуму, нема істинної науки, нема духовного життя. Повеління Його волі виражається в приведені земного творива до повної досконалості, - а Людину до богоподібності в її духовному статусі. Це значить мислити, жити і творити згідно волі Божої. «…це добре і до вподоби Богові, Котрий хоче, щоб усі люди спаслися прийшовши до пізнання Істини» (1 Тимофія 2:3,4). Отже, Істина – це абсолютне добро, яке можна пізнавати, втілювати в життя, але нікому не дано перевершити! Свідчення: «Коли Бог давав обітницю Авраамові, не маючи ким більшим поклястися, поклявся Собою» (Євреїв 6:13). Відкриття нової віри, достойної сповідування всім світом, принесло Аврааму заслужену обітницю. І Бог обіцяє найбільше адже в Нього - все Істина! Давид проголошує: «Всі Заповіді Твої – Істина!» (Псалом 118:86). Заповіді закликають людей не дозволяти ніяким іншим силам керувати вашою свідомістю. Заповіді – основа Божого промислу. Варто знати, що всі нещастя і трагедії світу виникають через порушення Божих Законів Життя!

Христос молився: «…освяти їх істиною Твоєю! Твоє Слово – то Істина!» (Іоанна 17:17). Боже Слово звертається до совісті, розуму, волі людини, щоб просвітити і привести до єдності з Богом Істини. А Павло повідомляє: «Істина в Ісусі – щоб ви зодяглися в нову людину створену у праведності та святості істини!» (Єфесян 4:21-24). Христос Істина, бо існує багато філософських та богословських праць, але Його наука є єдиною істиною наукою у світі! Тому, ніяка релігійна конфесія, що дотримується своїх догматичних постанов, не може зрівнятися з істинно духовним вченням Христа. Бо і апостоли благовістили Христову науку в Дусі Істини, а не букви, для оновлення людства. «Хай ніхто вас не зводить уявною покорою служіння, безпідставно пишаючись своїм тілесним розумом» (Колосян 2:18). Релігія, надіючись на тілесний розум, запроваджує не біблійні канони. Таким чином, противиться Божому Духу Істини! Адже існує єдиний канон для усіх – Десять Заповідей. І хто його виконує вважається канонічним за істинним канонам, а не штучним! Виникає питання: коли ж настане час Істини на землі? «Промовив Ісус до тих, які повірили в Нього: якщо ви будете перебувати в Моєму Слові, тоді будете Моїми учнями і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» (Іоанна 8:31,32). Отже, християнин це найперше учень Христа. Він стає вільним від темряви спотворення Бога, від моральної залежності людських ідеологій, які поневолюють, бо не приносять добра світові. Тому надіятися, вірити і молитися слід до Бога Істини.

Ім’я Бога як розуміти? «Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий Ієгова…» (Вихід 3:14). Сущий – Той, Хто існує! Відповідальний за Свої дії. Сам над Собою Бог! Незалежна, Всеохоплююча Особа, Володар всього буття! Бог там, де є відповідальність і досягнення високих, духовних критерій. В молитві читаємо: «Отче наш Сущий на небесах» (Матвія 6:9,13). Сущий на небесах – відкривається лише на висотах Премудрості, котра піднята над усім існуючим. «Хай святиться Ім’я Твоє». Святиться – освящає безмірним благом духовності. «Бо Твоє є Царство, і сила, і слава на віки віків». Бог утвердив досконале життя, котре буде збудоване Його силою і стане Його славою. Розуміння Бога розкривається і в Його Імені Ієгова. Перша заповідь називає Ім’я Бога. «Я Ієгова Бог твій…» А третя заповідь застерігає: «Не вимовляй імені Ієгова, Бога твого марно…» Це ім’я записане в древніх письменах як тетраграмма із чотирьох букв. Означає: Величність виражену у всіх аспектах буття. Забобонні, несвідомі духом правди старозавітні євреї, боялися імені Ієгова, тому замінили іменем Господь. Зазвичай бояться того, чого не розуміють. Вимовляється марно тими, хто використовують Ім’я на особисту славу. Власна віра, невідповідна істині проголошується від імені Бога Ієгова. А вірно призиваємо тоді, коли через Ім’я ми відкриваємо цілі, наміри, задуми Бога. Усвідомлюємо повноту самої Суті Бога, яка виражена Його Іменем. Христос сказав: «Не кожний хто виголошує Господи, Господи (або Ієгова, Ієгова) увійде до Царства Небесного, але той, хто виконає волю Мого Отця» (Матвія 7:21). Боже Ім’я має бути в серці, розумі, совісті, а не служити людям зовнішньою вивіскою.

Апостол написав: «Страшно попасти в руки Живого Бога!» (Євреїв 10:31). То що нам робити, ховатися від Бога як Адам? Ці слова, в духовному розумінні, слід перефразувати так: Страшно залишитися на узбіччі, не при ділах Божих, виявитися негідним для світобудови вічного життя! Людина створена бути співтворцем Бога, щоб будувати царство Божої волі на землі. «…упадемо у руки Бога, а не у руки людей; бо яка велич Його, така і милість Його» (Сіраха 2:18). Живий Бог – доступний бо живе в людині, готовий милувати і спасати кожного хто покається і віддасть себе у руки Божої волі! Призначення людини записане в книзі Дій 17:27,28 «…щоб шукали Бога, недалеко Він від кожного з нас. У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо. Бо ми з Його роду!» Від початку в людині закладені боготворні даності. Треба лише задіяти їх для духовно-цільової, животворної місії. Таким чином визначається спорідненість з Творцем. Свідчення: «(Тоді) Ви показуєте собою, що ви – лист Христа написаний не чорнилом, а Духом Живого Бога…і на скрижалях вашого серця» (2 Кор. 3:3). Лист Христа – християнин, що втілив в своє життя (серце) Його вчення. В Ісусі, Сині Людським явилося величне відкриття; можливість побачити, якою Бог задумав людину народжену від Його Духа. Ісус показав це своїм життям. Така людина визнається духовно живою, мислячою Духом Істини, яка все визначає, досліджує, направляє і рухає життя до рівня досконалості під незаперечним керівництвом Мудрості Живого Бога!  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.