Ключі від Царства Божого
Об’яв. 3:7 «Ангелу Церкви напиши: так говорить Святий Істинний, Хто має ключ Давидів, хто відчиняє – і ніхто не зачинить, зачиняє – і ніхто не відчинить».
Цими словами, Святе Письмо звертає увагу керівних мужів різних церков, про необхідність мати ключі від Царства Божого. Також наголошується, що псалмоспівець Давид мав такі ключі. Навіщо потрібні ключі? В зв’язку з тим, що існують на землі добро і зло, то все найцінніше в слові закривається символічним ключем, іномовним змістом. Для того, щоб не сталося проникнення неправди і спотворення святості, необхідно навчитися закривати життя християнина від впливу зла і беззаконня! Закривати двері свого розуму і не допускати гріховного мислення. Захисним ключем може стати також непохитна віра в Істинного Бога. Написано: «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той хто чинить неправду, а тільки ті, хто записані у книзі життя Агнця» (Об’яв. 21:27). Книга життя Агнця – Дух Святої Євангелії. Освідомлення людської пам’яті Духом Євангелії, вводить її в єдність з чистотою праведності – взірцем Христового життя. І напроти: Давид вказує: «Збери разом всі беззаконня їхні. Хай буде викреслено їх із книг живих, і між праведниками – не напишуться!» (Псал. 68:28,29). Життя, що немає праведності вважається мертвим, адже в ньому не царствує Божа воля і не вписується у книгу вічного життя. Вхід для нього закритий.
На протязі багатьох тисячоліть, мислячі люди шукають вхід до Божого Царства. В них виникають питання: А що є ключем і дверима до втраченого раю? Нажаль більшість не знають, не шукають і не звертають ніякої уваги на свідчення Божого Слова. І відбуваються такі явища: «Горе вам, законникам бо ви взяли ключ пізнання (професійне служіння), та самі не ввійшли, і тим, що входять - перешкодили» (Луки 11:52). Звичайно, церковне служіння є ключовим, але в невмілих руках воно стає перешкодою для всієї церкви. Не знаючи справжнього призначення, сенсу служіння, більшість переплутали священицьку діяльність з світською професією. Апостол стверджує: «Святий Дух засвідчує, що дорога до святині ще не відкрита, доки приносяться дари і жертви, що не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить. Вони гідні тільки до їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, - і залишаються до часу виправлення» (Євреїв 9:8-10). Церковна обрядовість разом з кулінарними жертвоприношеннями не відкриває людям дороги до Божого Царства, вона не для вічності. Христос навчає закривати своє сумління від недосконалого догматичного служіння, яке підлягає виправленню.
Павло говорить: «Наскільки ж більше кров Христа (доцільність Його життя), Який вічним Духом приніс себе непорочного Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!» (Євреїв 9:14). Непорочність Христа, ось що є ключовим для сприйняття. Непорочність – жертва Богу, яка робить нашу совість чистою, животворною, на відміну від мертвих ритуалів. Соломон запевняє: «Премудрість взиває біля воріт, біля дверей… до синів людських голос мій. Навчіться розуму… Слова уст Моїх правда, і істина… ніщо із бажаного не зрівняється з нею» (Притчі 8:1-11). Єдність Божої Премудрості з людською логікою мислення, є одним із ключів що відкривають Правду та Істину і стають дверима до Божого Царства. Але, кожен доказує свою правоту; християнство поділено на сотні конфесій. Більшість не користуються Словом, через яке до них звертається Бог. Тому духовність християн виявляє непривабливе становище. Грубість, нетерпимість, навіть жорстокість в побутовому житті, несумісні з суттю християнина. Відсутність ключа, знання Божої Мудрості, не дозволяє людині закрити себе від цієї «диявольщини». Зрозуміти Дух Святого Письма, і що є Божим Царством – можливо лише через духовне дослідження.
Читаємо: «Бо Царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Римлян: 14:17). В серцях людей, на всій землі, і в вічності здійсниться Божа Воля, коли Праведність і Мир, і Радість у Святому Дусі стануть найвищим вираженням вічного Царства. У чому, насправді виражається шлях людини до вічного життя? Відповідь: «Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Божа Сила – пізнанням того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. Щоб ми, через пізнання, стали причасними Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління. Покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, в пізнанні – стриманість, у стриманості – терпеливість, у терпеливості – побожність, у побожності – братерство, а в братерстві – любов. Бо таким чином забезпечиться вам вхід у вічне Царство» (2 Петра 1:3-11). Сім сходинок духовних досягнень, можливість яких подарував нам Бог. Треба лише досягати їх, показувати і втілювати в своєму житті. Бо в цьому непереривність, вічність і найбільша ціль життя! Пророцтво: «І ключ дому Давидового покладу на рамена його, (на його відповідальність) відчинить він, і ніхто не зачинить; зачинить він і ніхто не відчинить» (Ісая: 22:22). Давидів дім – окрема спільнота Ізраїлю, Божа Церква, котрої дано було відкривати скарбницю Божого Духа Премудрості. Давидові Псалми – духовна музика Слова. Образно – вони відкривають такий Дух Божої Правди, який ніхто не в змозі заперечити. Також, нейтралізують всяке людське спотворення. Псалми, запрошують всіх бажаючих до спільного освідомлення Давидового ключа, - гармонії єднання Бога і людини через відкриття Слова!
Давид виголосив: «Одкровення Твої я прийняв як спадкоємство вічне, бо вони – радість серця мого» (Псал. 118:111). Його серце захоплене відкриттям Божих Істин, щоб вони стали для нас ключами пізнання Божої Волі. Біблія написана такою мовою, яка вимагає творчого мислення людини. Розвивати в собі Богоподібну свідомість. Адже написано: «Багато хто – поводяться як вороги Христового хреста (Його життя), вони про земне думають» (Філіпян: 3:18,19). Варто знати: втрачаючи здібність духовно мислити, не маючи ключа розуміння, можна мимоволі стати противниками Істини. Тому: «Ісус сказав: ви блудите не знаючи Писання» (Матвія 22:29). Також: «…їхнє сприйняття закрите під час читання Старого Заповіту залишається не знятим покривало; воно знімається в Христі. І сьогодні, коли читають Мойсея, покривало лежить на їхньому серці» (2 Кор. 3:14,15). Покривало – в свідомості людей закрита Правда. Бажанню людського серця, стала чужою Святість Духа Божого. В своєму поклонінні спираються лише на буквальний зміст слова і на урочисті богослужіння. Закрите Світло Божої Премудрості традиційними обрядами. А Слова Біблії – своєрідний ключ, засіб, що виявляє людей здібних мислити духовними категоріями. В Премудрості Христа, знімається покривало бездуховності та спотворення – любов’ю до Бога! Відроджується розуміння Божої Волі в Дусі та Правді. Адже: «Бог шукає Собі таких поклонників» (Іоанна 4:23).
Написано: «Отець Слави, дав вам Духа мудрості й відкриття для Його пізнання» (Єфесян 1:17). Дух мудрості, - є ключами від Божого Царства. А посередництвом релігійних обрядів не ведеться боротьба з беззаконням, вони не мають в собі ані добра, ані зла, - вони ніщо. Остерігаючи, Христос говорив: «Якщо хто порушить одну з найменших заповідей… І коли ваша праведність не перевершить праведності фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного» (Матвія 5:19, 20). Отже, праведність перед Законом дозволяє входити до Царства Небесного – до найвищих вершин Богопізнання! Адже небо – духовна висота виражена в Дусі Христа. Тоді як фарисеї всіх часів відмовилися стати Христовими учнями, а зробили себе вчителями обрядових поклонінь, яких Христос не навчав.
Викладаючи науку своєму учневі, Він сказав: «Ти є Петро; і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і брами пекла не переможуть її. Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язано на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язано на небесах» (Матвія 16:18,19). Назвавши найбільшу храмову споруду світу іменем Петра, а всіх ватіканських пап його спадкоємцями; вважають свою церкву достойною райської вічності. Але виникає питання: На який же скелі Бог збудує Свою Церкву? Безумовно, на непереможній Істині, благовісником якої і був апостол Петро! Отже, християнська спільнота має відкрити і благовістити святість Христового вчення. Якою прекрасною не була б церковна споруда, і прославленими її провідники, театралізованими богослужіння – цього всього не достатньо для досягнення вічності. Божа Церква має служити Богу в Дусі Істини! Бути вихованою на найвищих духовних чеснотах, - Божих Заповідях. Нажаль такого рівня земної церкви поки-що не існує. Існує лише невизнаний світом остаток праведників, розкиданий по всій землі. Пророцтво: «Я зберу залишок стада Мого з усіх країн…» (Ієремія 23:3). Праведників з бездуховного світу. Ці незрозумілі люди «странники», володіють ключами відкриття не букви, а Духа Святого Письма. Свідчення Іоанна 6:60 «Багато учеників Його, почувши, казали: які незрозумілі слова! Хто може їх слухати?» Навіть Христос був незрозумілий, бо Своїм духовним розвитком випереджав світ на багато тисячоліть вперед? Він сказав: «Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Матвія 5:3). Убогі духом – захоплені нестримним бажанням пізнавати висоти Божої Істини! Убогими їх вважає цей світ за байдужість до матеріальних цінностей, але вони в числі найбагатших у Всесвіті!
Читаємо книгу Дії 2:14-40 «Петро сказав: Мужі юдейські і усі мешканці – прислухайтеся до моїх слів. Покайтеся, і хай охреститься кожний з вас в ім’я Христа на прощення гріхів, і прийміть дар Святого Духа. Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, кого покличе Бог наш. Спасайтеся від цього лукавого роду». Петро використав довірені йому ключі – вчення Христа, щоб відкривати всім людям можливість отримати Божу Премудрість, і перспективу вічного життя задуманого Богом. Кожному з нас треба покаятися в релігійному лукавстві; гордині, своєї винятковості, непогрішності і богоугодності, бо всі церкви на це претендують. Охреститися, тобто зануритися в Істинний Дух Христа – який є ключовою обітницею, і покликом Бога! Адже: «Царство Небесне здобувається силою, і ті, що застосовують силу здобувають його» (Матвія 11:12). Силою духовної освіти і Божого Закону! Хто прикладає зусилля виконувати Божу Волю, чи бодай зрозуміти Святе Письмо, досягає обітованого Царства. Читаємо Євангелію від Луки 11:9-13 «…просіть – і дасться вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять. Бо якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, хто просить?». Згідно цих слів стає зрозумілим, що ж люди мають просити у Бога? Мудрості Святого Духа, від котрого народжується мудрість людини і стає єдино-цілісною з Богом. Небесний Отець, суть Якого абсолютна Любов, нікому не відмовляє, більш того, заохочує всіх шукати, стукати, просити.
Соломон говорить: «Блаженна людина, яка пильнує при дверях моїх день у день» (Притчі 8:34). Пильнувати святість духовного мислення від пошкодження спокусами недосконалих мудреців світу, що претендують на істину. А блаженна людина – достойна відкрити двері вічності бо відповідає Божому призначенню християнина. «Учні запитали Його: Чому ти говориш до них притчами? Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано» (Матвія 13:10,11). По причині бездуховності вони неспроможні освідомити. Не стали учнями Христа, а лише байдужими слухачами. Так-як символічними ключами є притчі, порівняння та образи, якими всі пророки та апостоли відкривали і закривали Божі таємниці; то і Христос образно говорить: «Я – двері для овець. Хто Мною ввійде, буде спасенний. Я маю інших овець, які не з цієї кошари. Мені треба їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара і один Пастир» (Іоанна 10:7-16). Не величність церковних «кошар», а голос Христових Істин є ключем входу. І не пастирі забобонних культів та не біблійних постанов, а мудрість Пастиря від Бога – очолить Царство Боже на землі!
Написано: «Багато було священників, та смерть не дозволяла їм лишатися (мертвим було їх священство), а Цей перебуваючи вічно, має священство нескінченне. Будучи живим, може спасати тих, що приходять до Бога через Нього» (Євреїв 7:23-25). Животворне знання не приводить до тління, бо налаштовує мирян на Святу Істину. А впровадження подоби Христового служіння відкриває нескінченне, справжнє священство на землі. Не церковні догмати відчиняють вхід у вічність. Богоугодна свідомість християнина, достойна єдності з Божою Мудрістю, стає Царством Святості довершеного життя. Як написано: «Ви більше не чужі і не пришельці (прихожани), - а співучасники святим і свої Богові» (Єфесян 2 :19). Амінь!!!
Опрацювала Шагіна Надія.
