Мир вам.

«… плід праведності сіється в мирі – і творцями миру» (Якова 3:18).

Бог постановив відроджувати праведне життя, яке є можливим при умові мирного співіснування людей. Ціна миру є настільки високою, що апостол виявив необхідність засвідчити всім християнам: «Якщо це залежить від вас, - живіть з усіма людьми в мирі» (Римлян 12:18). Хоча людина і є, вінцем Божого творива, але на початку свого буття вона порушила мирну угоду з Богом. Тому Павло свідчить, що світ в своєму протиріччі Богу дійде до такого стану, коли від людей вже мало що буде залежати. Це як розщеплений і запущений до дій так званий мирний атом, що став на землі згубною силою – яку вже не спинити. Так само наперекір людським бажанням, до цих пір, не вдається досягнути на землі – сталого миру. Називаються різні причини; політичні, територіальні, соціальні, релігійні. Це причини зовнішні, які ми бачимо. Але Біблія виявляє, що найбільша причина у внутрішній людині. В агресивності її натури.

Написано: «Звідки війни і ворожнеча між вами? Хіба не звідси – не з ваших пристрастей, що воюють у ваших тілах? Ви прагнете і не маєте, вбиваєте і заздрите – і не можете зрозуміти. Ворогуєте і воюєте. Не маєте, тому що не просите. Коли ж просите, не одержуєте, бо не на добро просите, а на ваші пристрасті» (Якова 4:1-3). Війна в людських тілах, що це таке? Деградація, бездуховність, розтління, які вбивають в людині Божу сутність. З’являється гординя, вседозволеність, заздрість, жадібність, ворожнеча; і як правило, виливаються в чвари, революції, перевороти, війни. Таких людей ні в якому разі неможна допускати до влади! Якщо хочемо миру, то необхідно змінити, удосконалити внутрішню людину. Розвивати і виховувати такі якості, як доброта, рівність, братерство, доброчинність. Тобто підняти людську духовність. Без цього, миру на землі не буде ніколи! Адже мир, це не просто відсутність війни, а духовний стан земного людства. Миром – оцінюється досконалість людства.

Усвідомлюючи високу ціну миру, ще Старий Заповіт постановив євреям вітатися: «…говоріть так: Мир тобі, мир дому, мир усьому твоєму» (1 Цар. 25:26). Новий Заповіт також виявив свою згоду. «Входячи в дім, привітайте його, - мир дому цьому» (Матвія 10:12). Так само і Христос бажає всьому світові: «Мир вам!» (Луки 24:36). По-єврейськи «Шалом». Але ставши противниками Божої волі в малому, люди змирилися з відсутністю миру у всьому світі. Духовне умиротворення, щасливе, гармонійне життя, замінили на змагання один з одним, силою, славою, багатством. Замість примирення з Божою Волею, створили систему насильства – пекло! Тому і не маємо миру, бо збільшується по цілому світі ворожнеча, нетерпимість, а це духи протилежні миру. Апостол говорить: «…шукай праведності, віри, любові і миру з тими, що кличуть до Бога» (2 Тимофія 2:22). Отже, тільки там де кличуть поєднатися і пізнати Бога, зароджується справжній мир. Знання Бога переконує, що духовність – джерело правдивого миру. Лише Слово Боже навчить, що нам слід робити, щоб ми могли сказати в молитві як Давид: «У мирі я лягаю і сплю, бо Ти Єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя» (Псал. 4:9). Мир дарує відчуття захищеності і є Божою Волею.

Пророцтво: «Твердого духом Ти зберігаєш у довершеному мирі» (Ісая 26:3). Ствердження духовним знанням допомагає нам жити за Божими правилами миру. Павло говорить: «Намагайся мати мир і святість з усіма, без якої ніхто не побачить Господа» (Євреїв 12:14). Людина, котра постійно дратується, зі всіма воює, ніколи не досягне єдності з Господом. Також, все, що Боже Слово називає святістю, вимагає незаперечного осмислення і тільки тоді виконання. Згадаймо біблійну особу Мелхиседека, Аврамового періоду. Про нього написано: «…що він є царем Миру, подібний до Божого Сина» (Євреїв 7:2,3). Він представник Бога на землі, котрий диктує мир, як незаперечну Істину людського життя. Являється предтечею Божого Сина – Ісуса Христа, Який говорив: «Мир залишаю вам. Не так, як світ дає. Мир Свій даю вам» (Іоанна 14:27). Він відкрив і явив світові Божий мир. Не тільки мир між людьми, а примирення з Богом в собі, яке походить від всього сумління – душевний мир. Чому він Христовий? Тому що Христос Сам показав взірець примирення з Божою волею. «Бачив я Духа, що сходив як голуб з неба та зостався на ньому» (Іоанна 1:32). Цей образ символізує Його як Голуба Миру. Внутрішній спокій, впевненість, єдність з Богом, який ми відчуваємо коли стаємо учнями Христа. Євангелія навчає і перетворює войовничих людей у миролюбних, народжує в людині стан примирення, якого у світі ще так мало.

Апостол застерігає: «Не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням вашого розуму, щоб пізнати вам, що є Божа Воля» (Римлян 12:2). Досягнення миру – є сукупність людської волі, любові, розуму, що підпорядковані, як одне ціле для служіння духовності. У цьому і полягає Божа Воля! Мир, - це єдність, цілісність, повнота, що зберігає людську суть! Ворожнеча – це руйнація не лише тіла, але руйнація людини, як вічної суті по-образу і подобі Творця! Всі народи говорять про мир, борються за мир, вже підписано сотні, тисячі мирних угод. А які наслідки всього цього? Фактично не було жодного періоду, коли б якийсь народ, чи група народів не були втягнені у війну. Поки-що мир обходить людство стороною. Не зрозуміло чому, бажаючи, людство не здатне досягти миру! Старозавітній пророк ставив питання: «Невже Ти Господи, зваблював Єрусалим, говорячи: мир буде у вас; а тим часом меч доходить до душі?» (Ієремія 4:10). Єврейській народ не мав і до цього часу не має миру. Чому? «Від їхнього пророка до священика – усі діють облудно; лікують рани народу Мого легковажно, говорячи: мир! мир!, а миру немає!» (Ієремія 6:13,14). Релігія у всі часи волає миру, однак продовжує співпрацювати з тими, хто розпалює війни. Вони мир заговорили, виставляючи себе миротворцями і не роблячи для цього нічого!

Пророк говорить: «Путі миру вони не знають, путі їхні викривлені, і ніхто, який іде з ними, не знає миру. Сприймаємо (життя) на дотик, як сліпі стіну, спотикаємося як у сутінках, між живими – як мертві» (Ісая 59:8-10). Божі пророки осуджують релігійних служителів та їхніх провидців, які викривили путі праведного життя. Не відроджують духовність, легковажні, користолюбні, безвідповідальні. Дбають більше за себе, ніж за свою паству. Тому як колишня так і сьогоднішня релігія не впроваджує животворну науку, а будує храми, збирає пожертви і насаджає видовищні святкові розваги. Дійшли до того, що прославляють війну – називаючи її священною! Освячують військових, цим самим благословляють професію потенційних вбивць. Бездуховне невігластво людей, не дозволяє встановити міжнародний мир. Хоча люди і досягають великих успіхів у різних науках, але в духовності – неуки. Адже мир творить праведність, любов, терпіння, а не наукові здібності. Кожна людина час від часу стикається з несправедливістю. Але ніколи не дозволяймо, щоб такі ситуації, викликали в нас бажання помсти. Така поведінка зашкодить миру більше, ніж сама несправедливість проти нас.

Приклад Христа: «Коли Його лихословили Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав все Тому, Хто судить справедливо» (1 Петра 2:23). Християни не мають права судити, а тим більше виконувати присуди. Адже ми, ще не досягли Божої справедливості судочинства. «…коли суди Твої звершуються на землі, тоді ті, що живуть у мирі навчаються правди» (Ісая 26:9). Суд Божий відмінний від людського, Він визначається навчанням, приведення до покаяння та відродження праведності і аж ніяк не знищення. Бог судить свідомість людини, а не її тіло! Говорить Давид: «Великим миром утішаються ті, що люблять Закон Твій, і не спотикаються вони» (Псал. 118:165). Виникає питання: який зв'язок між Законом і Миром? Пояснює Павло: «Коли говорить Закон всякі уста замикаються і весь світ стає винний перед Богом» (Римлян 3:19). Ігноруючи Божий Закон світ не примирився з Богом і Закон викриває вину світу! Єдино-цілісність людини і Бога – зруйновано! Закони Духа не царствують над законами тіла. Теоретично людство релігійне, а практично – безбожне! Тепер людина керує світом сама, відсторонивши Бога, тримає в своїх руках таку силу, що може зруйнувати все живе на землі.

Пророцтво: «Чекаємо миру, а нічого доброго нема, - одні жахи!» (Ієремія 8:15). І про теж саме свідчить Павло: «Коли говоритимуть: Мир і безпека, тоді раптово прийде на них погибель, як муки тієї, що носить в утробі» (1 Солунян 5:3). Сьогодні багато говорять, і навіть домовляються про мир. Створені світові організації миру, в котрі є вхожими священнослужителі різних релігій. Ось-ось настане мир на землі! Але раптово виникає десь людська проблема, і в жахливих конфліктах бездуховних людей, руйнується мир. Ні наука, ні політика, ні релігія не можуть дати ради розтлінню і деградації людства. Бо і самі вони деградують, потураючи і показуючи приклад розтління та ворожнечі. Навіть в муках мир не народжується! Сподіватися, що мир встановлять на землі релігійні організації не приходиться, адже вони не досягли рівня духовності. Там не діють і не живуть Словом Божим, а замінили штучними канонами, щоб виголошувати один одному ворожі «анафеми» і руйнувати мир. Вони не розуміють, що справжній Божий канон є виконання десяти заповідей. Відмовилися від найсправедливішого, найгуманнішого, миротворного Закону Божого, керуючись виключно законами тіла. Написано: «Вийшов кінь червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі щоб убивали один одного» (Об’явлення 6:4). Тобто, люди підсіли на свідоме озлоблення і протиріччя Богу. Хочуть миру, але навчаються воювати. Парадокс! Найбільше людської праці, грошей і матеріальних цінностей, вкладаються в військові структури. Нерідко людство голодує, немає доступу до ліків, чистої води, але продовжує озброюватися найсучаснішою жахливою зброєю. Отже зло знаходиться в людської суті – це той символічний червоний вершник, який забрав мир! Людина зробила себе вершителем і суддею, не досягнувши духовного образа і подоби Творця.

Сьогодні, якраз на часі поставити питання: Мир – це утопія для світу, чи реальна можливість? Мир стане реальним тоді, коли люди зміняться, відродять духовність і об’єднаються з Богом. «Мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої – на серпи. Не підніме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатися війни» (Ісая 2:4). За допомогою Божої освітньої програми, люди будуть навчатися жити в мирі. І не захочуть більше служити злу! Лише тоді збудеться задуманий Богом мир на землі і в людині. Давид говорить: «Господь Сил з нами, - захисник наш. Поглянете на діла Божі, які чуда вчинив Він на землі. Спинив війни до країв землі, поламав лук, знищив зброю і колісниці попалив вогнем» (Псал. 45:8-10). Але як Бог здійснить це чудо? Яким чином можна знищити таку силу силенну зброї, а також зловісну натуру людей? Відповідь читаємо в пророка: «Я, - бив їх словами вуст Моїх, і суд Мій, як світло що сходить» (Осія 6:5). Слово Боже  судить і відновлює в людині суд совісті, вказує дорогу до недоступного багатьом світла – скарбів Премудрості. Дійшовши в своєму розтлінні до краю життєвої прірви, люди почнуть боротися Божою зброєю за самозбереження. Проти темряви – Світло! Проти невігластва – Мудрість! Проти зла – Любов! Бо люди для того і наділені розумом, щоб врешті зрозуміти; як відродити мир і зберегти світ.

 Написано: «Говорю вам язичники, що можете чути і розуміти: чекайте Пастиря вашого, Він дасть вам мир вічний, бо близько Той, Який прийде на закінчення віку» (Ездри 2:34). Оскільки мир на землі не встановлений, то християни не можуть вважатися справжніми, вони мислять і діють як войовничі язичники. Не керує їхньою свідомістю Мир Христа. Однак апостол виголошує: «Мир Божий, що перевищує всяке розуміння, хай береже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі» (Філіп`ян 4:7). Людство все ще не розуміє, що зберігати мир повелів Бог і добра новина Христа, Євангелія, є для нас запорукою позбутися шкідливої агресії і впровадити мирне життя, яке узгоджується з Божими вимогами. А всю військову гегемонію, давно вже слід поставити поза законом! Христос, Істинний Божий посланець миру на землі, якого необхідно слухати і наслідувати, бо всі інші названі (Христові). Павло сказав: «Хай мир Христа керує серцями вашими, до якого ви були покликані в одному тілі!» (Колосян 3:15). В тілесному житті, кожна церква і кожна людина покликані стати творцями миру! Адже любов і мир – є Божественною гармонією життя!  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.