Каталог статей
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [105]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 84
Друзі сайту
Христианское братство
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Гость · RSS 19.06.2025, 04:05

Головна » Статті » Мої статті

Неопалима Купина

Неопалима Купина

 

«…благословення Того, Хто явився у терновому кущі, хай прийде…» (Повт. Закону 33:16).

 

Побажання «хай прийде» - символізує вічний поклик Бога до свого творіння. Велика ціль єднання - є Божа Воля! А благословення, коли є пізнання і втілення справжнього сенсу життя. «Ось, стою при дверях і стукаю; хто почує голос Мій, і відчинить двері, - увійду до нього» (Об’яв 3:20). Божі наміри – достукатися до свідомості людини і відродити для вічності, але чомусь не всі спішать відкриватися для духовного єднання. Цей процес на землі здається дуже повільним через протистояння Божій Волі. Християнський світ самовільно настановив багато ритуалів, обрядів, урочисто-святкових богослужінь, але це не наблизило світ до Бога. Адже людство в своїй більшості веде негативний, безбожний образ життя недостойний єдності з Богом. І християни нічого не роблять для зміни такого становища, нездатні почути голос Бога. Не обрядово-формальні дії, а духовне знання Істини поєднує з Богом! Неопалима купина, або палаючий терновий кущ, виконує подвійну дію. Відкриває Мойсею призначену для нього місію, і стає благом Божим для єврейського народу. Як написано: «Ось благословення, яким Мойсей, людина Божа, благословив синів Ізраїлевих. Він сказав: Господь прийшов від Синая; праворуч Нього вогонь Закону» (Повт. Закону 33:1,2). Настав час присутності вічно правого, Божого Закону. Водимий Божим Законом, Мойсей, виконуватиме Божу Волю, показуючи приклад усім провідникам народів на всі часи. В цих старозавітних описах є духовний матеріал для дослідження і вияснення:

1. Кому належить образ палаючої, колючої тернини?

2. Що означає «неопалима купина»?

3. Якою тоді є їхня ціль?

4. Як в таких умовах озвучується Голос Бога?

5. Яким чином Мойсей отримує знання про воскресіння?

6. І як відкриває суть Божого Імені?

Знайшовши відповіді на ці та інші питання, зрозуміємо біблійний образ неопалимої купини. Проголошує Ісая 6:3 «Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! Уся земля повна слави Його!». Ці натхненні слова пророка доказують святість Бога у найвищій мірі. Виникає питання: чи ж не повинне людство зважати і поважати Бога? Бо далі пророк заявляє: «І почув я голос Господа, Який говорить: кого Мені послати? і хто піде задля Нас? А я сказав: ось я, пошли мене» (Ісая 6:8). Так пророк відреагував на визначення свого життя, щоб і ми так реагували, адже Біблія це Голос Бога, звернений до нас, який завжди має бути в нас на слуху.

Апостол нагадує: «Ми сповістили вам, про силу та присутність Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а будучи очевидцями Його величі. Бо Він прийняв честь і славу від Бога Отця. І цей голос, що зійшов з небес, ми чули перебуваючи з Ним на святій горі. До того ж маємо найдостовірніше пророче слово, і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися у серцях ваших» (2 Петра 1:16-19). Сила Нового Завіту Христа це голос небес, - світильник, що горить і перемагає темряву невігластва в людській свідомості. Отже, Голос Божий відкритий для всіх! Христос прийняв за честь виконати волю Свого Отця, чого б Йому це не коштувало. А учні – свідки, бо чули цей голос, перебуваючи з Христом на висоті духовного пізнання, що і описано: «…ясна хмара осінила їх, і голос з хмари говорить: Цей є Син Мій, Його слухайте» (Матвія 17:5-9). Ясна хмара – образ християнської віри, якої офіційно ще не було, але вона вже висіла в повітрі, як неминуча явність, для озвучення Божої правди. «І почувши, ученики впали ниць… Ісус підійшов до них і сказав: встаньте і не бійтеся. Звівши очі, вони нікого не побачили, тільки одного Ісуса». Вони чули науку Христа, Його голосом говорив Бог. І ми добре робимо, коли вивчаємо, досліджуємо пророків, апостолів та Ісуса Христа, їх голос – Премудрість Божої Істини, що в темряві бездуховності освітлює нашу свідомість, на подобі світильника.

Як розуміти слова: «ученики злякалися і попадали ниць». Можливо мова йде про те, що все нове завжди буде лякати і виявляти спротив тих, хто звик до старих, закостенілих язичницьких традицій. Пояснення: «Страх є ніщо інше, як позбавлення допомоги від розуму» (Прем. Соломона 17:11). Незнання правди Святого Письма приводить до падіння досконалості у вірі, що символічно і показали учні. Страх втім, чи зможе маленький паросток християнської віри прорости в умовах тоталітарного фарисейства. В такому ж стані був Мойсей по відношенню до язичництва і його жерців захищених владою фараона. Так само й сьогодні, язичництво, як кукіль проросло в християнський вірі і заглушає Мудрість Христа. Наука Христа це оновлення і відродження віри в дусі істини. Христос повелів: «…аби ваш розум оновлювався духом, і ви зодяглися у нову людину, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини» (Ефесян 4:23,24). Розум людини має набувати нового мислення, виражати праведність життя, і створити в собі духовну подобу Божої Мудрості. Бажаючим пізнавати силу Божої Мудрості, слід дослідити, що ж насправді відбувалося з Мойсеєм?

Читаємо книгу Вихід 3:1-3 «Мойсей пас овець у тестя свого, священика медіамського. Одного разу повів він отару в пустелю і прийшов до Божої гори, Хорива. І явився йому ангел Божий у полум’ї вогню з середини тернового куща, що горить вогнем, але не згорає». Мойсей пас овець – отже не був людиною випадковою, навчався пастирства, прилучався до віри. Він вже вийшов з язичницького Єгипту, але попав в світову пустелю. Медіамська віра означає боротьбу, змагання, суперечності, вона також не є досконалою. Не логічно Мойсею вести отару овець в пустелю, де відсутня вода та пожива. Тому слід осмислити, і знайти духовне пояснення написаному. Мойсей – образ пастуха, а вівці єврейський народ, котрий і слід перевести через пустелю. Згадаймо слова Христа: «Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, вони йдуть за Мною, бо Я даю їм вічне життя» (Іоанна 10:27,28). Мова йде про зародження справжніх християн, достойних вічного життя, а не про тварин. Так само, незважаючи на пустелю (пустоту недосконалої віри), Мойсей виявив у собі велике бажання, запит пошуку істини. Божа гора – символ Істини! Духовна висота, до котрої і призиває всіх Всевишній!

Явився йому ангел – прийшло одкровення. Віра народу Божого - відкрита Авраамом, горить вогнем. Тобто, почався негативний процес, з’явилася загроза, яку символізує буквальне розуміння тернового куща, але не для містичного сприйняття і видовища, а для прийняття заходів спасіння Божого народу. Пророцтво: «Так говорить Бог до мужів Іуди: розоріть собі нові ниви і не сійте між терням, щоб не відкрився вогонь, і не запалав невгасимо через вашу схильність до зла» (Ієремія 4:3,4). Отже, шукайте собі нове місце для життя, виходьте з язичницького середовища, в якому засівається зло і протистояння Справжньому Богу. «Бог із середини куща сказав: Мойсею, Мойсею! А він відповів: Ось я Господи! Не підходь сюди; зніми спочатку взуття твоє з ніг, бо місце, на якому ти стоїш, земля свята» (Вихід 3:4,5). Голос із середини куща – одкровення істини, для виконання Божої волі. Неопалима купина – свідомість Мойсея, запалена важливістю призначеної для нього місії, відновлення на землі Божої віри, відкритої Авраамом. Зняти взуття – відкинути все, до чого йшов, чим жив і чого навчився в Єгипті. Лише тоді зможе виконати те, що назване «святою землею», відродження святості на землі.

Пророцтво: «І буде у той день: дасть знак Господь мусі, яка при гирлі ріки Єгипетської… і прилетять і всядуться по долинах опустілих і колючих чагарниках, бо де росли виноградні лози (жива віра) – буде терня» (Ісая 7:18,19). Дасть знак Господь – задіє Свою Волю, відкриє Мойсею очі на руйнівну дійсність. Єгипетські мухи – нечиста релігія, занапастила самих єгиптян і негативно впливає на віру євреїв. Недопустимим є поєднання Авраамової віри з язичництвом, бо від цього: «…беззаконня, як вогонь розгорілося, терня палає у хащах лісу, народ зробиться поживою вогню; не щадить брат брата свого» (Ісая 9:18,19). В хащах беззаконного світу немає миру, народ стає поживою братовбивчих війн. Але Давид дає пораду: «…що зробить мені людина коли Бог мій помічник? Розгорілися вони, як вогонь у сухому терні, але я переміг їх» (Псалом 117:6-12). Переміг, вірно оцінивши ситуацію, по-Божому. Навіть на колючу від зла реальність можна відреагувати достойно, впевнено, згідно Божої Мудрості. Терня – символізує спротив чистоті істини, вона подоба вогню, породжена людськими догматами віри. Такий вогонь не щадить і тих, хто їм запалився. Лише спокій, знання і тверда віра – залог перемоги!

Наявність двох назв: «неопалимої купини і тернового куща» проявляє і дві властивості – позитивну і негативну. Існує інший вогонь, за який пророчить Малахія 3:1-3 «Ось, Я посилаю вам Ангела Мого…, і очистить синів Левія і переплавить їх як золото…». Це і є неопалимим вогнем, котрий очищає віру, як колишню так і нинішню, щоб вона стала подобою золота. Бо релігійний фанатизм, чудотворство, маніпуляції з грошима в церковних службах, знищують у вірі саму суть християнства і вже не Богу поклоняються, а культовим видумкам осудженим Божою Книгою. Вогонь ідолопоклонства розповсюдився по всьому світі. Ось чому необхідне ангельське знання правди, котре змусить християн задуматись і почати пошук такого поклоніння, яке підніматиме духовність людей. «Ізраїлю не бійся, Я відкупив тебе: Чи підеш через вогонь, не обпалишся, і полум’я не обпече тебе. Бо Я Бог твій – Спаситель!» (Ісая 43:1,2). Кому Бог Спаситель? Хіба лише Ізраїлю? Всім, хто наповнює свій розум Його наукою, яка завжди посилалася через ангелів, посередників Божих для переродження і одухотворення людства. Вона викриває зло, неправду, навчає добру і любові. Адже: «любов ніколи не минає» 1Кор. 13:8. Божа Любов є образ неопалимого вогню очищення!

Далі читаємо: «І сказав йому: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Скорботи і волання синів Ізраїлевих дійшли до Мене, Я бачу пригнічення їх єгиптянами. Отже, Я посилаю тебе до царя єгипетського; виведи народ Мій…» (Вихід 3:6-10). Бог виявляє співчуття і турботу, бо всі приниження народу, стали наче Його власними, а справжня віра може загинути. Він виступає на її захист, бо прийшов час переломного періоду виходу з рабства. Людство може робити що захоче, жити як хоче, панувати і поневолювати один одного, адже Бог довготерпеливий і багатомилостивий. Але коли людська гріховність загрожує Божій програмі буття, тоді наступає час Божої Слави!

Мойсей просить Бога: «Покажи мені Славу Твою! Відповідає: Піднімися і стань на цій скелі, і побачиш як буде проходити Моя Слава» (Вихід 33:18-22). Піднятися на скелю – відірватися від приземленого стану розуму. Подивитися на світ наче зі сторони, щоб побачити поступ і Силу Божої Волі, бо все що відбувається – діяльність Божої Слави. Написано: «Вигляд Слави Господньої, був перед очима синів Ізраїлевих, як вогонь, що поїдає!» (Вихід 24:17). Поїдає – змінює систему буття багатьох народів. Перше: виводить з рабства євреїв, не дивлячись на те, що не всі хотіли і розуміли необхідність виходу. Друге: принижує силу язичницького Єгипту. І третє: змушує інші народи потіснитися, давши місце для життя Аврамовій вірі. Адже віра зароджена в синах Ізраїлевих – справжня і тому достойна захисту! Далі наголошується: «І коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме» (Вихід 33:23). Діла Божі видимі по закінченню їх. Приклад нашого часу: У двадцятому столітті відбулася дія Божої Слави. Не використовуючи насильства і не проливши жодної краплі крові, Бог знищує колюче вогнище атеїзму, яке розповсюджувалося по всьому світі. Такими є Його методи боротьби з безбожною ідеологією і з спотвореною релігією, тільки не з самою людиною.  

Але ось інше: Патріархи віри: Авраам, Ісаак, Яків, котрі давно вже померли як тілесні особи, однак, як з живими Бог залишається їхнім Богом. Таке відкриття робить Мойсей. Наприклад: «Підійшли до Христа садукеї, які твердять, що не існує воскресіння. Учителю, Мойсей сказав нам: коли помирає бездітний, то хай його брат, візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого» (Матвія 22:23,24). Садукеї – різновидність стародавньої віри, вважали, що людина вмирає і лише в нащадках продовження життя. Насправді вони не зрозуміли, що Мойсей говорив про духовних нащадків, а не тілесних. І як вони можуть розуміти, коли апостол свідчить: «…що тілесна людина не приймає речей, що від Божого Духа, зрозуміти не може, бо вони розуміються тільки духовно» 1Кор. 2:14. «І аж до сьогодні, як читають Мойсея на їхньому серці лежить покривало» 2Кор 3:14. Істина закрита покривалом невігластва. Відмовившись від духовного дослідження, проповідують тілесне, накинувши покривало своїх канонів і передань навіть на Ісуса Христа. Палаюча тернина – спотворена віра, яка має Біблію, але не має Мойсея, здібного відкрити духовні глибини буквальних текстів і озвучити в церквах Голос Бога!

Христос дорікає: «Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої, у воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі» (Матвія 22:29-32). Справжнє воскресіння духовне, а не тілесне. Також доповнення до цього: «А що мертві воскресають, і Мойсей показав при купині, коли назвав Бога, Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Іакова. Бог же не є Богом мертвих, а живих, - бо всі для Нього живуть» (Луки 20:37-38)! Слово купина має значення як затверділа груда землі означає Твердиню Божих Законів. Адже основи буття, визначені Богом, тверді і непорушні! Обходячи Закони Божі та Дух Слова, люди допускають помилки, міркують по земному, а сповідування їхньої віри не виходить за рамки традицій тлінного існування. Тоді як ті, що живуть для Бога, втілюючи духовні знання, не вмирають, а переходять від смерті до життя.

Свідчення: «Ми знаємо, що перейшли зі смерті в життя, бо любимо братів, хто не любить – перебуває в смерті» (1 Іоанна 3:14). Вони впевнені, що вже перейшли, бо перехід відбувається ще за життя. Свідомість піднята на висоту братерської любові та духовного благородства, не підвладна смерті. Тіло людини живе за законами матерії, а відроджена духовними законами свідомість, переходить в сферу духа. Христос, достовірний приклад суті речей. А Євангелія, духовне відкриття – повідомляє: «…настала Його година перейти з цього світу до Отця…» (Іоанна 13:1). Отже існує світ Отця – духовний світ там, де: «Споконвіку було Слово… і Слово було Бог…» (Іоанна1:1). Звідти народжується духовною наша свідомість і туди повертається по волі Божого задуму. Підтвердження: «Він Христос, є Посередником кращого Завіту, узаконеного на кращих обітницях» (Євреїв 9:6). Воскресіння, не по законах видимої матерії, але на кращих Законах Духа Премудрості! І обіцяє краще, а ніж може дати цей світ. Тому, щоб відновити угоду з Богом, Мойсей мусить вивести народ з мертвої віри, яка не живе для Справжнього Бога в землю обітовану, котра тече молоком і медом, тобто воскрешає Духом Божої Премудрості! Так Мойсей відкрив справжню суть воскресіння, то чому ж до сьогодні кормлять людей байками тілесного воскресіння?

Далі читаємо: «І сказав Мойсей Богу, прийду я до синів ізраїлевих і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони запитають: як Його ім’я? Я є Той, що Є! Скажи їм: Сущий послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам'ять про Мене з роду в рід!» (Вихід 3:13-15). Сумно визнавати, що вибраний Богом народ може не розуміти Його Імені. Нерозуміння і суперечності існують і до цього часу. А Всемогутній Творець, Володар всіх довершеностей дає пояснення: «Немає подібного до Бога Ізраїлевого, Який є твоїм притулком, Бог Предвічний!» (Повт. Закону 33:26,27). Бог називається Ізраїлевим, бо через їхніх пророків і апостолів спілкується зі всім світом. «Клянусь правицею Моєю (Правдою), Живу Я повік!» (Повт. Закону 32:40). Але нажаль завжди були такі, що сміють сумніватися в цьому. Бог створив розумних людей, здібних відродити в собі духовну вічність, адже відсутність справжньої віри і доброї волі – умертвляє дух!

Давид говорить: «Великий Господь і велика Сила Його, і розуму Його немає числа» (Псалом 146:5). Він джерело всеіснуючого розуму! Звідки і ми черпаємо свій. «Так говорить Господь, Саваоф: Я перший і Я останній, і, крім Мене, немає Бога» (Ісая 44:6). Слід розуміти, що поза Богом немає нічого, пустота і марнота. Жити без Бога, все одно що й не жити! «Освячу велике Ім’я Моє, знеславлене серед народів, і пізнають, що Я Бог!» (Ієзекиїль 36:23). Незнання Бога викриває людську вину перед Ним, адже Його Ім’я це не рідкісна назва, чи-то красива співзвучність, а виражає усі Наміри, Плани, Цілі Божі, з якими ми маємо бути заодно. Перша заповідь говорить: «Я Ієгова, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського дому рабства. Хай не буде в тобі інших Богів» (Вихід 20:1-3). Біблія відкрила багато імен Бога, бо немає такого одного слова, яке б могло повністю описати Велич Божої Суті. Як правило, озвучується: Хто Він і Який Він? Бог Отець, Бог Творець, Бог Любов, Бог Ієгова і т.д. Приклоняючись перед Величчю Божої Суті, знаючи повеління: створити в нас Його духовну подобу, усвідомлюємо відповідальну місію Мойсея. Він прийняв за честь виконати волю Єдиносущого Бога-Творця! Не виконувати Його Волі – не зрозуміти суті Його Імені, бо Він є Тим, Ким став для світу! Богом!!!  Амінь!

 

Опрацювала Шагіна Надія.
Категорія: Мої статті | Додав: Пако (15.09.2010)
Переглядів: 4372 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2025