Несправжні боги
«Художник зробив його, і тому він не Бог» (Осія 8:6).
Згідно цього вірша і виникає питання: Що ж насправді нам обожнювати, і чому слід поклонятися? Форма поклоніння включає систему релігійних поглядів, вірувань і звичаїв. Вони можуть бути особистими, або ж їх вимагає релігійна організація. Як правило, це пов’язане з вірою в Справжнього Бога, чи в багатьох божеств. Об’єктами поклоніння стають люди (святі отці), речі (ікони, мощі), чи якісь сили (гіпноз, містика, навіювання). Чи дійсно все це християнам необхідно і звідки воно взялося? Давид засвідчив: «Змішалися з язичниками, навчилися звичаїв їх, почали служити ідолам їх, які стали для них спокусою» (Псалом 105:35,36). Отже християнство спокусилося язичництвом. Павло каже: «Те, що язичники в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять» (1 Кор. 10:20). Хто такі демони? Сила спротиву, яка керує мирянами спотворюючи істину, насаджає поклоніння змішане з язичництвом. Таким чином, християни можуть посвящати своє життя в жертву фальшивим цінностям.
Слід проаналізувати і пересвідчитися, що ми дійсно поклоняємося Справжньому Богові. Шукати правду, звертаючись до пророків, апостолів та Ісуса Христа. Адже на протязі багатьох епох, людство налаштоване на матеріальні цінності, поступово втрачало спроможність сприймати Істину Божої Премудрості. Служили так званому богу Мамоні – збагаченню, або ж богу Молоху – релігійним війнам. Апостол написав: «Якщо і є так звані боги, чи то на небі, чи то на землі…багато богів і багато панів, то для нас один Бог – Отець…» (1 Кор. 8:5,6). Отже, апостол наперед передбачив проблему християн. Фальшиве поклоніння буде мати панівне становище на небі (недосконала духовність) і на землі (в практично-церковному поклонінні). І буде так багато божеств для поклоніння, що вони затьмарять собою Істинного Бога! «Вони Божу Правду замінили на неправду, і честь віддавали і служили створеному більше, як Творцеві» (Римлян 1:25). Замінили служіння в дусі та правді на служіння ідолам, так званим святиням, яким християни, перебуваючи в повному невігластві, фанатично поклоняються. «Бо всі народи ходять, кожний в ім’я свого бога» (Міхея 4:5). Також: «Де ж боги твої, яких ти наробив собі? Чи зможуть вони спасти тебе; бо скільки у тебе міст, стільки і богів» (Ієремія 2:28). Більшість світових релігій, як колись так і сьогодні, створили поклоніння по своєму розумінню абсолютно не опікуючись правдою, цим самим розділили народи і відвернули від них пізнання Істинного Єдиного Бога! Адже Він і ніхто інший, спасає від вічної смерті!
Мойсею було сказано: «Не виготовляйте переді Мною богів срібних, або богів золотих, не робіть собі цього…» (Вихід 20:23). Також: «Бережіться, щоб не забули Завіту Бога, який Він склав з вами, не робити ідолів, які зображають що-небудь» (Втор. 4:23). Не можна поклонятися комусь, або чомусь, замість Бога, або нарівні з Богом. Бог – безкінечно вище любих матеріальних цінностей, які шануються християнами. Не робіть цього собі – вимагає Боже Слово! Христос сказав: «Богу Живому поклоняйся… і служіть одному Йому» (Матвія 4:10). Живому Богу поклоняються тоді, коли живуть за Божим повелінням, беззаперечно виконуючи Його закони. Один з яких вимагає: «Не сотвори собі кумира і ніякого зображення… не поклоняйся їм і не служи їм, - Я Господь!» (Вихід 20:4-6). Сила Божого Закону висвітлює стан речей, і показує нікчемність релігійних висот, створених високомірним людським розумом. Коли обожнюються на рівні з Богом: ієрархи, храми та церковне начиння.
Апостол запитує: «Яка сумісність Храму Божого з ідолами? Адже ви – храм Живого Бога!» (2 Кор. 6:16). Замість того, щоб вдосконалювати людську духовність, традиційна релігія прикрашає свої культові споруди ідолами. Людська свідомість, розум, воля, повинні мати чистоту богоподібного інтелекту, утворюючи внутрішній, благочестивий храм – святиню смирення, любові та добродійства. Бо все інше – лукавство. «Так говорить Бог, - йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, оскверняєте святість Мого Імені – ідолами вашими» (Єзекіїль 20:39). Хіба буде угодним Богу наше поклоніння, коли ми ставимося до Божих повелінь, як до чогось маловажного та необов’язкового? Але виявляємо велику пошану та захоплення урочистим язичницьким традиціям та штучним святиням.
Христос застерігає: «Багато-хто скажуть мені… Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм демонів виганяли? Оголошу їм: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від мене, хто чинить беззаконня» (Матвія 7:22,23). Визнавати себе християнином, виконавцем волі церков ще не є гарантією того, що ми служимо Справжньому Богу. Тому, щоб не чинити беззаконня слід виконувати Божу волю. Пророцтво: «Я поверну помсту вашу на голови ваші, тому, що ви взяли срібло Моє і золото Моє, і найкращі коштовності Мої внесли в капища ваші» (Іоїль: 3:4,5). Коштовності Мої – являють образ Істинної Премудрості Божої. Капища ваші – це стан сьогоднішньої церкви. Християнську віру, відкриту Ісусом Христом, наклали як трафарет на язичницьку віру і створили ідолопоклонство. По суті, спотворили віру Христа! «Багато хто дивувався, дивлячись на Тебе, - наскільки був спотворений лик Його!» (Ісая 52:14). Попередження пророка збулося – Божа Істина спотворена на землі. Порівнюючи Дух Святого Письма з нинішнім сповідуванням віри, бачимо явне самозаперечення і неповагу до Істини. І все це спотворення падає на голови людей, неминучим визнанням провини перед Богом.
Написано: «…над усіма богами Єгипетськими вчиню суд» (Вихід 12:12). Чому Єгипетськими? В стародавньому Єгипті відбулося ганебне явище, - народження рабства. Чотири століття там була в рабстві Аврамова віра в Справжнього Бога, не маючи можливості на розвиток і сповідування. Єгипет вважався кумиром, захисником і послідовником язичества. Нажаль сьогодні весь світ в образі біблійного Єгипту спотворений язичництвом! Бог сказав: Вчиню суд! Істина виявлена в Його Слові і проповідана Його посланниками осудить, розкриє різних кумирів (богів) гріховного світу, котрі засліпили народ. Павло заявляє: «…бог цього віку засліпив розум, щоб не засяяло світло Євангелія – Слави Христа…» (2 Кор. 4:4). Бог цього віку – керівні органи, світські та релігійні, які спотворили чистоту Богоугодного життя. Засліпили і підкорили собі людський розум, волю, творчі здібності. Таким чином, прославляють не Бога, не премудрість Євангелії, а свої церкви та свій спосіб життя.
Апостол дорікає: «…так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме» (2 Солунян 2:4). Релігійні провідники, піднесені незаперечним авторитетом (наче боги), перед якими приклоняються несвідомі у Божому Слові християни. Вони більше турбуються збором грошей, запровадивши безліч платних ритуалів та будуванням пишних споруд для урочистостей, а не духовним життям своїх мирян. Свідчення: «Колись, не знаючи Бога ви служили тим, що за своєю природою не є богами. Тепер же, пізнавши Бога, або, одержавши пізнання від Бога, навіщо повертаєтеся знову до немічних та вбогих стихій, щоб знову себе поневолювати» (Галатів 4:8,9). Колишні наші пращури, будучи язичниками, мали викривлене розуміння Бога, створювали різні форми поклонінь. Природа Істинного Бога – Вселенській Розум та сила Духовних Законів. Поклонятися – це навчатися, освящатися, підніматися в пізнанні Бога. А повертатися до вбогих стихій – звичних язичницьких традицій віри, обставлених культовими дорогими речами, вони діють лише на емоційне сприйняття в даний час. Але вони немічні, щоб відродити благочестя духовного життя!
Давид, стверджуючи першу заповідь, наполягає: «Хай не буде в тебе іншого Бога, і не вклоняйся перед богом чужим» (Псалом 80:10). Чужим – чужорідним самій суті християнина. Бог, через Святе Писання повелів усім, не створювати і не обожнювати ніяких цінностей, які можуть бути поставлені між Богом і людиною і закрити собою саму Суть Бога та Істину Його волі! Пам’ятайте як молитву слова Давида: «Повік незабуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене!» (Псалом 118:93). Свідомість Давида, як і кожної людини, оживає в єдності з животворящим Духом Божих Повелінь. Амінь!
Опрацювала Шагіна Надія.
