П’ятидесятниця
«Дух Святий – це Істина» (1 Іоанна 5:6).
Істина - вершина досконалості, нетлінна, всеперемагаюча сутність відання Духовних Законів життя. Дух Святий – сповнення Божою силою, яка змушує людину говорити і діяти найкращим чином. «Бог сказав: якщо Я знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то заради них пощаджу все місто» (Буття 18:26). Содом – наш світ, якому необхідні праведники, вчителі спасіння. А цифра п’ятдесят символізує протиборчу силу добра, здатну вижити в середовищі людського гріхопадіння. «Коли настав день П’ятидесятниці, тоді вони були однодушні» (Дії 2:1). П’ятидесятниця символізує шлях осмислення, пройдений учнями Христа, від вбивства їхнього Вчителя до повноти пізнання Істини. А кульмінацією п’ятидесятниці має стати Хрещення Духом Святим – вихід на духовний рівень служіння. Свідчення: «Він, Христос, вас христитиме Духом Святим і вогнем» (Матвія 3:11). Втім, лише після того, як вони стануть однодушними, зберуться разом, щоб через різне сприйняття прийти до однієї думки, об’єднавшись Духом Христа. Щоб вірно оцінити досягнення п’ятидесятниці, треба подумки перенестися у той час. Христа розп’яли, а учні, злякавшись, поховалися, бо не були ще сповненими Сили Духа. Вони забули Слова Христа: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть: бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні» (Матвія 10:28). Геєна символізує подвійну смерть, вбиває тілесне і духовне призначення людини.
Аврамова віра спотворена ідолопоклонством, негативно впливає на свідомість людини, відволікає від істини. Де існує страх за тілесне життя, там ще іде боротьба, а Христос повелів підпорядкувати тілесне духовному. Зберегти душу, це зберегти духовне начало, дароване нам від початку, адже гріховна людська стихія, змішання релігій, відсутність знання істини, готова вбивати будь-кого, хто стане їм на заваді. Бездуховна темрява юдеїв, в яку завели їх фарисейські первосвященики, зробивши всіх винними у крові Праведника. Обманутий народ кричав: «Розіпни Його! Кров Його на нас і на наших дітях» (Матвія 27:22-25). Сьогодні бачимо наслідок і продовження того злочину, коли християни бездумно беруть в руки зброю вбивства, проливається по всій землі кров і не видно цьому кінця. Адже, нинішні так звані «святі отці» освячують військові регалії і потенційних вбивць, тим самим оправдують порушення Божого Закону. Ствердження: «Сонце обернеться на темряву, а місяць на кров, - перше ніж наступить Господній День, великий та славний» (Дії 2:20). Сонце – земна місія Христа не визнаватиметься Божим Світлом. Місяць – справжня церква, світитиме в темряві людського невігластва, наражатиметься на кровопролиття, аж поки наступить день перемоги Освіти Христа!
Далі читаємо: «Раптом з неба долинув шум, наче бурхливий вітер і наповнив дім де сиділи апостоли: І з’явилися їм поділені язики, вогняні, й осіли на кожного з них. І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти» (Дії 2:2-4). Цю подію більшість сприймає як містичне, надприродне явище. Насправді це необхідність піднятися силою духа, опанувати себе, змиритися з втратою Сина Людського Ісуса, котрий обіцяв, що пришле Утішителя. Вогонь з Неба слід розуміти двояко; розділяти між небом людським і Небом Божим. Людське, як свідчить апостол: «…небо з шумом пройде, земля і всі діла на них згорять» (2 Петра 3:10). Прийдуть в негідність висоти приземленої духовності і релігійної омани, що основані не на Слові Божому, а на язичницьких звичаях та культах – їх замінить Істина в час приходу Господнього Дня – великого прозріння. Поділені язики, означають процес дослідження і відділення правди від неправди.
Павло заявляє: «…день покаже, бо виявляється вогнем; сам же вогонь, і випробує діло кожного, - яким воно є» (1 Кор. 3:13). Законом Божим випробовується праведність людини. Коли вона, на подобі апостолів, бере відповідальність на себе за відродження духовного життя. Як написано: «осіли на кожного з них». Взяли на себе продовжувати місію, з якою приходив Христос. Пророцтво: «… престол Його – як полум’я вогню…» (Даниїла 7:9). Божий Вогонь Премудрості, це висоти творчої Сили Духа, він не спалює, а переплавляє, очищує людину від неправди і зла. Говорити іншими мовами – наповнити людину святістю знань істини, проповідувати речі духовні, вічні, відродити свідомість. Мати силу духа говорити правду! І апостол пояснює: «Дари є різні, а Дух той самий, кому мудрість, кому знання, кому віру, комусь пророкувати або розпізнавати духів…» (1 Кор. 12:4). Отже, коли сила учнівських знань виллється в одне розуміння, в одну науку, поєднану Премудрістю Христа, тоді стануть сповненими Святого Духа. Захоплені Істиною: словами, мовами, язиками, почнуть відкривати людям духовні знання.
В Старому Заповіті написано: «…відрахуйте п’ятдесят днів і тоді принесіть нове хлібне приношення Господу» (Левітів 23:16). П’ятдесят днів – час відновлення і принесення Богу нового служіння, сповнення творчої сили духа. Хлібне приношення: «…відпускай хліб свій за водою…» (Еклізіаста 11:1). Духовні відкриття, благовісництво, слід спочатку визнати достойними для Слави Божої, яка являє образ п’ятдесяти днів. Щоб наступив день П’ятидесятниці, необхідний духовний вогонь. Христос говорить: «Я прийшов вогонь звести на землю; і як же Я прагну, щоб він уже запалав» (Луки 12:49). Вогонь Істини, Миру, Любові єдино-цілісний від Бога, лише ним ми перемагаємо розбурхані емоціями стихії. Написано: «І як тільки вони помолилися (визначилися), затряслося те місце, де вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом і сміливо почали говорити Боже Слово» (Дії 4:31). Велика віра в Премудрість Христа надала їм сміливості, бо молитися – це єднатися і заручитися підтримкою Бога. Тоді негативний стан віри – поклоніння неправді, зрушиться з свого місця, бо з’явиться нова сила послідовників Христа, які вестимуть просвітницьку діяльність і наповнюватимуть життя духовним змістом. Павло сказав: «…аби ваш розум оновлювався духом. Відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближньому правду, бо ми є членами один одного» (Єфесян 4:23-25). Служити один одному Божою Правдою, проповідувати очищення християнства від залишків язичництва та беззаконня.
Книга апостолів свідчить: «Христос, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, - вознісся!» (Дії 1:2). В очах апостолів, Христос піднявся як Великий Учитель Істини, Котрого треба незаперечно наслідувати. Він сказав: «Як послав Мене Отець, - і Я посилаю вас! Прийміть Святого Духа!» (Іоанна 20:21,22). Христос передав повноту Істини, спрямовуючи її на серця, розум і совість учнів, і таким чином вони прийняли перетворюючу силу Духа Премудрості. Зрозуміли необхідність об’єднуватися і продовжувати створювати нову християнську віру, для цього Бог послав Сина, а Він Своїх учнів. Святий Дух це сила, за допомогою якої Бог здійснює Свої наміри. Пророк говорить: «Я сповнений сили Духа Господнього, щоб висловити Ізраїлю гріхи його» (Міхея 3:8). Він оволодів духовним знанням настільки, що може оцінювати добро і зло, правду і неправду. Тому написано: «Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу, будете моїми свідками в Єрусалимі – і аж до краю землі» (Дії 1:8). Христос дав повеління нести Премудрість Святого Духа по всій землі, засвідчити всім Боговідання, набуваючи сили для відродження нетлінного життя.
Христос сказав: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!» (Матвія 28:19,20). Тобто, занурювати людський розум у Божу Премудрість, відкрити їм процес усиновлення силою істинних знань. Адже буквальне занурення у звичайну воду не здійснює переродження і вдосконалення суті людини, лише дає святкове, емоційне задоволення. Згадайте хрещення Ісуса Христа позначене символічним образом голуба. «Дух, як голуб, сходив на Нього» (Марка 1:10). Слід звернути увагу на голубині властивості. Це мир, любов, вірність, невинність перед будь яким створінням. Якраз такі характерні властивості, в своїх проповідях, благовістив Христос. Дух Святний зійшов і залишився на Ньому. Образно, Ісус Христос являється на землі Голубом Миру. Євангелія повідомляє: «…народжене від Духа є дух» (Іоанна 3:6). Народитися від Духа – оновити мислення. Також створення духовного сприйняття праведності і відокремлення, відділення від усього гріховного, безбожного.
В посланні Павла говориться: «Усе Писання натхнене Богом і корисне для навчання, виправлення, виховання в праведності» (2 Тимофія 3:16). Сила Святого Духа вплинула на розум особистостей, котрі були готовими прийняти а потім записувати Божі думки, виражати Його волю по відношенню до людини. Також, завдяки силі Святого Духу пророки провіщали майбутнє, як заявив апостол: «Пророцтво ніколи не з’являлося з волі людини, але від Бога звіщали мужі, керовані Святим Духом» (2 Петра 1:21). Отже істинне світосприйняття походить від Єдиного Першоджерела Премудрості, скероване святістю Божої волі. Написано в Євангелії: «Коли ж прийде Дух Істини то сповістить вам, що має статися» (Іоанна 16:13). Духовне відкриття Слова Божого, дозволить зрозуміти стан речей і призначення людського життя.
Покидаючи цей світ Христос говорив: «Я попрошу Отця і дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами» (Іоанна 14:16). Багато чого у цьому житті стає короткочасною втіхою, і світ спрямовує до цього все своє зусилля, тоді як Христос пояснює: «А Утішитель – Дух Святий, навчить вас усього і пригадає усе, що Я вам говорив» (Іоанна 14:26). Христос говорить про повноту Божої Істини, настановляє їх до вірної поведінки у всіх життєвих відносинах, і дарує радість усвідомлення приналежності до Святості Божої Волі. Також, допомагає розвивати кращі риси характеру, про які нагадує Павло: «Плід Духа – любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, віра» (Галатів 5:22). Усе найкраще для людини приходить від Бога через благовісників - Духом Святим. «Хай наповнить вас Бог, щоб ви Силою Святого Духа збагатилися надією, щоб сповнені знанням, могли інших навчати» (Римлян 15:13,14). Отже, Святий Дух це сила духовних знань, що дозволяє навчати і втілювати їх у життя, щоб кожна людина змогла пройти шлях п’ятидесятниці і сповнитися Святим Духом! Амінь!
Опрацювала Шагіна Надія.
