Пасха Господня
«Пасха – Христос, принесений у жертву» (1 Кор. 5:7).
Для відродження духовного життя, суть якого в повноті відкрив і подарував світові Христос, вимагається велике зусилля, посвячення цьому всього життя. В нашому світі, всі починання кращого життя наражались на великий спротив і кровопролиття. Людиноненависницькі системи: рабовласництво, феодалізм, капіталізм, комунізм, також задогматизована традиціями релігія, так просто не здаються. А найкращі та найгуманніші, посвячуючи своє життя відродженню духовності, нерідко за це гинуть. Вихід з рабства невігластва і бездуховності вимагає жертви. Всесвітній приклад: Христос принесений в жертву! Така жертва не буває даремною, посвячена всьому людству, вона наче світло в темряві вказує вихід з негідного людини життя.
Всім мислячим християнам давно відомо, нинішні, Великодні свята повторюють дохристиянські обряди. Окрашене яйце, є прадавнім символом народження життя. А застільна пожива – данина, прославляти родючість землі. Святкові розваги, получивши християнський статус, закрили своєю темрявою вчення Христа. Апостол радить: «…відкиньмо діла темряви, будемо жити пристойно, як у світлі, - не в гульні та пияцтві, але зодягніться Ісусом Христом, а турботу про тіло не перетворюйте на пожадливості» (Римлян 13: 12-14). Отже, Пасха стала асоціюватися з багатим застіллям. Людське свято створили для тілесних насолод – релігійних культів. А зодягнутися Христом – прийняти святість Його життя як взірець! Послання: «Достатньо минулого часу, коли ви виконували волю язичників, жили в гульні та служінні ідолам» (1 Петра 4:3). Християнство принижує себе до примітивного язичництва: містерії, культи, ідолопоклонство. У першооснові – це свято весни, воскресіння природи, відродження життя після зимового періоду. Таким був рівень людської свідомості, яка не знала Істинного Бога. Тому апостол наполягає, щоб християни перестали віддаватися ідольському служінню, а запроваджували духовне.
Сьогодні, в багатьох країнах називають Великдень – Пасхою, але, мало кому відомо звідки бере початок ця назва і її справжнє значення? Апостол заявляє: «Вірою Мойсей залишив Єгипет, не злякавшись гніву царя, бо стояв непохитно, як той, що бачить Невидимого» (Євреїв 11:27). Мойсей, на відміну від багатьох жерців-язичників, вірив в Істинного, Невидимого Бога-Духа! Він освідомив себе посланником Божим, щоб звільнити народ віри Авраамової і здобути свободу совісті в істинному служінні. Пасха – вихід із рабства невігластва, і повернення свободи Божій Волі. Пророцтво: «Збожеволіли князі, рада мудрих радників фараонових стала безглуздою» (Ісая 19:11). Весь світ, в образі біблійного Єгипту, поневолений бездуховними мудрецями. Заблудився, в своєму марновірстві – став безглуздим. Втім, маючи дар розуміння, людство може пізнавати себе і сенс життя в земній сутності. Вдосконалюватися, за образом і подобою Творця. І при наявності провідника, котрий володіє Божим Духом Премудрості – Пророка! Сутність і далекоглядність такого рівня, організує пасхальний вихід. Бо настав час переходу в нову якість земного життя.
Мойсей постановляє: «Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі. Хай заколе його все зібрання громади ізраїльської… Хай візьмуть від крові його і помастять одвірки у домах своїх. І буде кров знаменням на домах, і пройду мимо, і не буде у вас згуби» (Вихід 12:5-13). Мойсей описує цю буквальну постанову як хронологію таїнства; щоб відкривати, досліджувати і зрозуміти духовне значення. Адже Біблія книга духовна, написана не для слави містичних обрядів та жертвоприношень, а для відродження в людині духовності, яка була заповідана Богом у почині Буття.
Агнець чоловічої статі – образ віруючої людини, котра посвятила себе Богу.
Заколоти – осудити гріх і звершити живу жертву – вихід з рабства гріха.
Кров на одвірках – знак вірності Божій волі, стає знаменням і для майбутніх поколінь. Христос сказав: «Ви ще не боролися до крові, воюючи з гріхом» (Євреїв 12:4). Боротися до крові – до повної перемоги над гріховним поневоленням свідомості. Апостол просить: «Благаю вас брати: принесіть ваші тіла, як живу, святу, богоугодну жертву для служіння розуму» (Римлян 12:1). У всі часи Бог вимагає лише таку жертву. Жива жертва – життя, що служить Богу здоровим глуздом і не сприймає за істину будь-які культові ритуали. Вся їхня вартість, - підміна істини видовищами! Засвідчено: «Я бачив книгу, написану всередині і ззовні, запечатану сімома печатями» (Об’яв. 5:1). Отже слід досліджувати внутрішній, духовний зміст написаного. «І спекли пасхального агнця на вогні, за уставом…» (2 Хронік 35:13). Пасхальне ягня – смирення і покора істині, здобувається через вогонь, тобто Силу Знань Божого Слова.
Мойсей наполягає: «Ось устав Пасхи: якщо оселиться в тебе подорожній і захоче звершити Пасху, то хай зробить обрізаніє: Один Закон буде і для природнього життя і для подорожнього» (Вихід 12:43-48). Отже, устав Пасхи – обрізання не богоугодних постанов, які не відроджують людину, а прийняття Закону Єдиного Бога для всіх. Відкрите Мойсеєм Десятислв`я, стає противагою десяти карам страждання, яке чекає весь беззаконний світ, а не лише біблійний Єгипет. Мойсей говорить: «Їжте поспішаючи: це – Пасха Господня» (Вихід 12:11). Споживайте Правду, бо слово пасха перекладається «обхід мимо», або відбір праведності. Христос підтвердив: «Двоє будуть у полі: (жити на землі) один буде забраний, а другий залишиться. Дві будуть молоти на жорнах: (служити Богу) одна буде забрана, а друга залишиться» (Матвія 24:40,41). Тому спішіть відмежуватися, бо світове беззаконня і релігійне рабство мають властивість притягувати біду.
Далі читаємо: «Вірою Мойсей справив Пасху й пролиття крові, аби той, що вигублював первістків, не торкнувся їх» (Євреїв 11:28). Життя Мойсея посвячене великій цілі, звільнення народу з рабства. Непохитна віра Істинному Богу, допомогла йому справити Пасху, тобто справитися з Божим повелінням. А що означає вигублення єгипетських первістків? Тут мова йде про язичницьку віру в ідольських богів, яка на той час мала першість в світовому середовищі. Тому і дозволяла собі поневолювати віру Авраамову. А коли вдалося звільнитися, тоді Єгипет втратив першість, непогрішність язичества. «…вражений буде кожний первісток від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь!» (Вихід 12:12). Слід розуміти: страждання буде у світі по закону причин і наслідків, але Суд Божий не над дітьми людськими, чи-то тваринними, а над порочною системою яка веде споживацьке життя, подібне до худоби. Також: «Господь дав милість народу Своєму в очах єгиптян, і вони віддали речі срібні і речі золоті…» (Вихід 12:35,36). Тому євреї по своїй натурі мають схильність до здобуття багатств, але не в буквальних цінностях їхнє спасіння, а в спадкоємстві віри, відкритої Авраамом. Сріблолюбство – рабство, яке з часом втратить свою принаду по всьому світі. А визнання справжньої цінності буде віддане Істинному Богу, віра Якому зародилася в єврейський общині! Істина – золото! Тому, ні в якому разі не можна із Господньої Пасхи робити ідолопоклонство.
Знаючи про нечистість в релігії Мойсей сказав такі слова: «Коли запитають діти ваші: що це за служіння? Скажіть: це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів Ізраїлевих, коли уражав єгиптян» (Вихід 12:26,27). Пасхальна жертва Господу – відповідальність за чистоту служіння. Мойсей очищав свідомість євреїв від містичного бруду, своєрідного рабства. Він не боявся втратити життя, і Євангелія запевняє: Хто віддає життя заради Божої Істини, той зберігає його для вічності! Мойсей приніс достойну жертву, виконуючи повеління Господа. Павло свідчить: «…маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса – новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто своє тіло» (Євреїв 10:19). Кров і тіло Ісуса – величний приклад вірності Отцю, наслідування життя Ісуса! Сміливо йти дорогою святості, відкриту в первозданних Божих Задумах. Ми спасаємося не тим, що Христос перетерпів муки смерті, але тоді, коли Його науку приймаємо і втілюємо в життя. І назва: «Великдень» означає велику месіанську діяльність, ціль якої вихід народів, поневолених ідеологіями безбожників та ідолопоклонством релігій.
Апостол наголошує: «Оскільки Бог вибрав нас раніше від створення світу, щоб ми були святі і непорочні перед Ним і щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно Своєї Волі» (Єфесян 1:4,5). Повелів підкоритися Його Волі і вибрати життя, яке дозволяє усиновлення. Тоді як християни захоплені нечистим служінням: «…ті чинять розпусту, ходять за іншим тілом (життям), зазнали кари вічного вогню, поставлені як (негідний) приклад» (Юда 1:7). Вони зробили згубний вибір. Кара вічного вогню – відкинуті на вічне небуття! Нажаль християнство відродило язичництво нового типу. А Пасха Господня – освячення Христовою наукою життя, нашу совість, розум, мислення, а не продуктові набори. Коли Ісусу було дванадцять років, батьки його водили в Єрусалим справляти фарисейську Пасху, Він говорив: «Мені належить бути при справах Мого Отця» (Луки 2:49). Фарисеї дивувалися Його усвідомленості тим, чого вони не розуміли. А Він, на подобі фарисейської Пасхи, започатковував Премудрість Господньої.
Пророцтво: «…приховані і запечатані ці слова до останнього часу. Багато хто очиститься, убілиться, негідні ж будуть чинити нечестиво, бо не зрозуміє ніхто з них, - мудрі зрозуміють. З часу припинення щоденної жертви і настановлення мерзоти запустіння мине багато часу. Блаженний, хто очікує!» (Даниїла 12:9-11). Пророк попереджає про невідповідність і запустіння віри, перекручення істини, яке довго буде існувати. Щоденна жертва – постійна необхідність очищення людської свідомості від культових свято-поклонінь, якими світ просто розважається. Апостол пише: «Народ сів їсти та пити, і встали, щоб забавляться» (1 Кор. 10:7). Таким примітивним способом світ приділяє увагу Премудрому Творцю і Вседержителю. А Христос, взяв на себе місію вивести віру із запустіння. Підняти на висоту Божої Премудрості. Євреї ж прагнули визволення від римського поневолення, але не бачили гіршого поневолення – фарисейством. Мойсей попереджав: «…я знаю, що після смерті моєї ви ухилитеся з путі, яку я заповів вам і прийдуть на вас біди» (Повт. Закону 31:29). Неминучим наслідком беззаконня, неповаги до Бога, будуть ворожнечі, війни, які руйнують мир і винищують життя народів.
Настановлення апостола: «Як будете їсти цей хліб і цю чашу пити, звіщаєте смерть Господа. Хто їстиме і питиме Господню чашу не достойно, буде винний супроти тіла і крові Господньої!» (1 Кор. 11:26,27). Звіщати смерть Христа – проповідувати Правду. Убивство Христа не могло бути заплановане Богом, адже Сам Бог повелів усьому світові: «не вбивай»! Недостойно споживати – не розуміти суті самої Пасхи, замінивши її святковими розвагами. Через це стають винуватими перед тілом і кров’ю Ісуса, перед жертовним життям, яке є наглядним прикладом для всього світу. Визволення християнської віри з рабства ідолопоклонства нелегка справа. Необхідна жертовна Пасха, не буквальні ритуали, а духовна мудрість, яку Христос відкриває в образі Тайної вечері. Вона названа тайною, бо мало хто до цього часу розуміє її духовне значення. Бог не посилав Сина прийняти мученицьку смерть і таким чином заплатити за гріхи людства. Адже написано: «Вони самі дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих» (1 Петра 4:5). Христос – є Дорогою, Освітою для спасіння від смерті. Посилає учнів: «Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести воду, - ступайте за ним» (Луки 14:13). Справжнє значення цих слів, шукати в людському середовищі тих, хто має духовну воду.
Найперше це вода із Джерела Божої Премудрості, при відсутності якої, ніхто не справить Пасху Господню. Згадайте весільне чудо в Кані Галилейський. Щоб створити вино «радість у дусі святім», Ісус вимагає наповнитися спочатку водою, - навиками Богопізнання. Він приніс в язичницьку Кану духовну науку, щоб там сталося чудо прозріння: Духовна, краща їхньої!
Друге опрісноки – хліб духовного життя, мудрість смирення. «Усуньте стару закваску, щоб бути вам новим тістом, прісним» (1 Кор. 5:7). Прісним – означає чистим, без язичницьких домішок, які викликають бродіння. Накопичення різних форм служіння, що не об’єднують, а роз’єднують християн. Хліб Божий – Істина, котра насичує свідомість нетлінною поживою і дає шанс для воскресіння!
І третє вино – кров Завіту, що проливається для багатьох. Вступає в силу Нова Угода, основана на християнських цінностях любові, і стверджена словами: «Полюби Бога всією твоєю силою і полюби ближнього як самого себе». Ось Свята Грааль – Чаша Христа в Силі Духа, а не в формі! В досягненні благородного, миролюбного християнства! Свою місійну чашу Він пролив на землі, відкрив людям дорогу спасіння, заплативши за це велику ціну – мученицьку смерть.
Павло засвідчив: «Я не соромлюся Радісної Звістки Христа: вона – Божа Сила на спасіння кожному, хто вірує» (Римлян 1:16). Отже, не тілесна смерть Христа, а Сила Божа в Ньому спасає кожного, хто повірить і поєднає з Нею, - своє зусилля! Тоді Пасха Господня – перестане бути тайною. Очиститься, (біблійний символ обрізання) від ієрархічних догматів, канонів, ритуалів всього того, що надумано людьми в обхід істини. Мойсей пожертвував високим становищем в Єгипті, ставши високим в Бога. Христос, земним життям, перейшовши в життя вічне! І ми повинні посвятити своє життя для очищення залишків язичництва, щоб християнство стало достойним Божого призначення. Наша Пасха – « духовна вечеря» з Христом щосуботи! Амінь.
Опрацювала Шагіна Надія.
