Правда про хрещення.

«Хто в Христі, той нове творіння; давне минуло – постало все нове!» (2 Кор. 5:17).

Щоб стати християнином, треба відродити праведне життя, а неправедну, гріховну діяльність – залишити в минулому. Всім зрозуміло, що зануренням у буквальну воду цього не досягнути. Тому це схоже на самообман, коли бажане видається за дійсне. Виникає питання, чому посвята людини в віру Божу називається хрещенням? За основу взято слово – хрест. Що це означає? «На початку Бог створив небо та землю» (Буття 1:1).   Створив два паралельні світи: матеріальний і духовний, видимий і невидимий. А ми знаємо, ще з шкільної освіти, що дві паралельні лінії ніколи не перетинаються. Але Бог поставив іншу ціль. Наділивши людину розумом, створив спосіб перетинання. Перехрещування матеріального – духовним, видимого життя, - невидимим.  Хрест, це символ перетинання – одухотворення людини. Усяке тіло одухотворяється тоді, коли воно перехрещується, зустрічається з водою Неба, освітою з висот Духа!  Відбувається духовне втілення, освячення людської суті Духом Святим. «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому» (Іоанна. 1:32). Повнота Божої Премудрості, втілилася в Сина людського Ісуса. І Він явив себе Живим Христом, Духом з Неба! Ставши живою Премудрістю для занурення,  хрещення свідомої особистості, духовного хрещення, а не показового.

Апостол заявляє: «Всі ми хрещені одним Духом в тіло одне, - чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи то вільні і всі ми одним Духом напоєні» (1 Кор. 12:13). Богом поставлена велика ціль. Охрестити людство в одну Христову церкву, однодумну, братолюбну, миролюбну та правдолюбну! Церкву нашого співіснування з Богом та один з одним. Велика задача нашого життя на землі! Як і коли, земне людство розв’яже Божу задачу?  Яка є проста і складна водночас, бо вимагає від всіх терпіння і мудрості. Нам відомо, що в стародавні часи і сьогоднішні християни користуються різними обрядами хрещення. Хоча правдиве лише одне, так як є: «Один Бог правдивий, і одна правдива віра».  Про це знають всі церкви, як традиційні так і протестантські.  Але чи багато із них визнали, що помиляються? Так кажуть батьки наші хрестилися і ми так будемо. А пророк відповідає приказкою: «Батьки ваші їли кислий виноград, а в дітей оскомина на зубах» (Ієремія. 31:29,30). І дійсно, хіба не краще дослідити Писання і виправити помилку, ніж вперто помилятися обманюючи самих себе. Хрещення, - це не одноразовий обряд, а духовно освітній процес всього життя віруючої людини. Біблійні символи: «Один Бог, одна віра і одне хрещення», містять в собі велике духовне таїнство, яке не можна зводити до звичайного обряду. Наука хрещення є образом занурення в Боже Слово, Божу Премудрість, в силу Божого Закону і висоту Духа. Як написано: «Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, щоб її освятити, очистивши купіллю води в слові» (Єфесян 5:25,26). Отже, вода це духовне знання Слова, яке є купіллю хрещення по-християнські.

Христос сказав учням: «Тож ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Матв. 28:19).  Хрещення в Ім’я Отця означає: Прийняти Дух Правди – Єдиного Бога! Хрещення в Ім’я Сина – наслідувати приклад Христового усиновлення в Єдиного Бога. Хрещення в Ім’я Духа – занурення в силу Закону Єдиного Бога! Тому-то образ хрещення перекладається, як занурення з головою у воду, але не буквальну, а духовну, освітню.  «То Той, Ісус Христос, що прийшов водою та кров’ю. І Дух свідчить, бо Дух – то правда» (1 Іоанна. 5:6). Звичайно ж духовне свідчення правдиве! А вода та кров, це образи. Вода як освіта, що очищає тілесне життя. А кров - образ очищення Святим Духом, Премудрістю від Бога! Павло сказав: «На скільки ж більше кров Христа, що себе непорочного Богу приніс. Духом Святим очистить совість нашу» (Євреїв 9:14). Христос дав для науки Своє життя, щоб ми занурилися в нього своїм розумом. «Навчіться у Мене бо Я лагідний і серцем покірний» (Матв. 11:29). Духовна висота Ісуса Христа очищає совість. Народжує в людині бажання творити добро. Але як мало віруючих, які вважають духовною висотою Христові слова: «бо Я лагідний і серцем покірний». Насправді така духовна висота не є героєм нашого часу, і ніколи не була. Хіба що в окремих випадках. Сьогоднішні герої: лицемірство, себелюбство, гордість та зарозумілість. І більшість людська спішать вчитися у таких героїв, такої висоти. Занурюються в таке життя з головою, всім розумом, совістю і серцем! Таке хрещення не до відродження, а до падіння. Воно не угодне Богу!

Навчаючи юдеїв і всіх нас правдивого хрещення, апостол приводить приклад із життя самих юдеїв. «Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, - і всі перейшли через море, і всі охрестилися в хмарі та в морі в Мойсея, і всі їли ту саму поживу духовну, і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля – був Христос!» (1 Кор. 10:1-4). Ще задовго до народження на землі Христа, Його Дух Премудрості невидимо супроводжував Аврамових нащадків. У їхній вірі був і допоміг їм пройти тяжкий шлях хрещення від раба до вільного. Хрещення в хмарі та в морі – це образи. Щоб зрозуміти ознаку хмари, пояснює пророк: «І створив Господь над місцем зібрання хмару бо над всякою славою буде покров» (Ісая: 4:5,6). Хмара, це місце зібрання віруючих, які захищені від спотворення правдивого хрещення. А ознаку морських вод пояснює Іоанн: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики» (Відкриття 17:15). І Давид написав: «Як виходив Ізраїль з Єгипту від народу чужого. Побачило море все це – і побігло» (Псалом 114:1-3). Звичайно ж, бачити може людське море, а не буквальне. Віра маленького юдейського народу була захищеною духом пророків. Тоді як світова фальшива віра в неправдивих богів, так звана розпусниця, змушена була розступитися і дати місце на землі вірі, в Єдиного, Правдивого Бога! Ось це велике чудо, що сталося з юдейським народом, Христос називає прийняттям хрещення! Бо чудо було у вірі, а не в морській воді.

Це ж саме сталося з апостолами в п’ятидесятницю: «А Петро до них каже: покайтеся, і хай охреститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, - І Дар Духа Святого ви приймете! Бо для вас ця обітниця, І для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Бог наш» (Дії 2:38,39). Апостоли покаялися в своїй розгубленості під час розп’яття їх Вчителя. В боязні перед фарисейством і силою гріховного світу. Тепер вони освідомили, що сила їх Учителя в Правді та Істині. І це така сила, що її не зможуть знищити ні час, ні якась інша земна сила! І вони перейняли  духовну силу Христа, тому сміливо і впевнено пішли дорогою свого Учителя! І для кожного з нас ця обітниця і шлях один до Бога. Павло написав: «Один Господь, одна віра і одне хрещення» (Єфесян: 4:5). Щоб всі повірили в Єдиного Бога і всім розумом занурилися в премудрість Його Слова. Це і буде правдиве хрещення! А що означає Іоаннове хрещення, водою на покаяння? «Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує. Іоанн, що в пустині христив та проповідував хрещення та покаяння – для прощення гріхів» (Марко. 1:24). Важливо зрозуміти духовний зміст цих слів. Проповідувати хрещення в безводній пустині, оживити пустиню до приходу Христа. Де знаходиться пустиня, яку Іоанн мав приготовити, бо там буде дорога Христа? Це там, де пустота людських сердець, пустота людської совісті, там де фарисейська гордість і беззаконня. Всю оцю людську пустиню, Іоанн визнає безводною, гріховною і проповідував покаяння.

Але ж якою водою, яким хрещенням можна очистити, омити гріховну нечистоту, щоб приготовити людину до Христа? І якою цінністю та якістю має бути наповнена Іоаннова вода, щоб відбувалося переродження людини гріховної? Павло говорить: «І я колись жив без закону, але коли прийшла заповідь, то гріх ожив» (Римлян: 7:9).   Ці слова показують нам, що найперше людина має навчитися бачити в собі гріх. «Тому-то Закон святий, і заповідь свята і непорушна!» (Римлян: 7:12). Ось вона, «свята вода» для Іоаннового хрещення! В який треба покаятися, омитися і виховатися. Але може бути поставлене питання: Для чого ж Ісусу, треба було приймати в Іоанна хрещення на покаяння? Він не вчинив гріха, Він невинний! То за кого ж Він каявся перед Іоанном і Богом? Христос для всіх є Великим Учителем Правди. Він показав Своїм праведним життям, як ми маємо жити, щоб спастись. Його коротке життя на землі це земне хрещення невинного, як приклад для нас, винних перед Богом! Слова Христа: «Боже Мій, Боже Мій, чому Мене Ти покинув!?» (Матвія 27:46). Це той жахливий стан, який відчуватиме кожний, хто не покаявся і не прийняв подоби Христового хрещення. А Він, невинний, мусив пройти весь життєвий шлях грішника. І навіть помираючи тілесно, відчути на Собі страшний стан повного розриву з Богом. Для чого? А щоб показати нам, навчити нас, і застерегти нас, винних!

Написано: «Поховані з Ним через хрещення, ви воскресли разом з Ним через віру в силу Бога. Знищивши розписку стосовно нас, Він забрав її з – поміж нас і прибив до хреста» (Колос. 2:12,14). Христос відміняє Своєю наукою те, що умертвляє нас і було проти нас. Безліч ритуалів, талмуди надуманих рукописань, які заперечують Істину та Божий Закон, а насаджають не біблійну правду і використовують її для святкових розваг. Христос, прикладом Свого життя, прибив усе-це спотворення. Визнав негідним Богу! Хрещення буквальне умертвляється духовним хрещенням у воскресіння, занурення у Божу Силу Премудрості, яка і воскрешає разом з Ним послідовників духовного хрещення. Іоанн хрестив вченням Старого Заповіту. Зануренням в науку Мойсея і Дух пророків. «Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто прийде за мною… Він хреститиме вас Святим Духом і вогнем» (Матв. 3:11). Ці слова стверджують, що хрещення буде видозмінене. В ньому не залишиться нічого формального. Воно буде підняте Ісусом Христом на висоту Правди та Істини. Проповіді Іоанна і його незвичайне хрещення, набули в той час великого значення. Про його Божу службу пророчили древні пророки, називаючи його благовісником. Тим, хто буде благовістити хрещення, а не лише занурювати в воду. Тому-то навіть поважні фарисеї і садукеї  змушені були приходити до Іоанна, приймати хрещення. «Як побачив же він багатьох фарисеїв і садукеїв, що приходять на хрещення, то промовив до них: Роде зміїний, - хто вас напоумив втікати від гніву майбутнього. Учиніть гідний плід покаяння!» (Матв. 3:7,8). Але горді і високі в своїх очах фарисеї та садукеї дозволяли собі лише обряд буквального хрещення, який ні до чого їх не зобов’язував. Бо покаятися в гріхах перед благовісником Божим Іоанном, їм не дозволяла їхня гордовита висота, яку Іоанн називає зміїною. А сам обряд – негідний плід покаяння. В обрядовому хрещенні відсутнє логічне завершення. Пустиня, в фарисейсько – садукейских душах не наповнюється Божою правдою, не оживлена, не приготовлена. І як результат: «Ось ваш дім залишається порожній» (Матв. 23:38).  Життя їхнє не має логіки, - відсутній Христос!!!

Сьогоднішні християни вже володіють новим вченням духовного хрещення – Новим Заповітом. В яке мають можливість зануритися, навчитися, покаятися, очиститися від гріхів та неправди. Чому ж тоді апостол говорить пророчу приказку: «Помита свиня йде валятися в калюжу» (2 Петра 2:22). Вже понад дві тисячі років, як Христос приніс на землю, купіль духовного вчення про хрещення. Але для нинішнього фарисейства привабливою залишається «язичницька калюжа», бо вона їм приносить матеріальний дохід. Давно досліджено істориками та теософами, що обрядове, водяне хрещення було започатковане на землі в язичницьких релігіях. Язичницький Єгипет в стародавні часи хрестив у водах Нілу. Буквальне хрещення було присутнє у Вавилоні, де поклонялися фальшивим богам. А так, як юдейська віра постійно занечищувалася язичництвом, той перейняла від них формально – обрядове хрещення. І лише Іоанн, вперше, започаткував повчальну проповідь, хрещення Словом Божим. І назвав себе: «Я голос волаючого в пустині; рівняйте дорогу Господу!»  Він рівняв дорогу до людських сердець, голосом Правди, а не водою. Що і підтверджено: «Того образ, хрещення – не тілесної нечистоти позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, - спасає тепер і нас воскресінням Ісуса Христа» (1 Петра. 3:21). Спасає не обряд, а воскресіння Ісуса Христа. Христове воскресіння це логічна завершеність хрещення в Його Суті. Він Живий! Адже пройшов через гріховне життя – Переможцем! І для кожної людини існує така обітниця, досягати чистого сумління перед Богом.

Христос говорить: «Я прийшов вогонь звести на землю; - і як Я прагну, щоб він уже запалав» (Луки 12:49). Він приходив, щоб людські серця, розум, свідомість запалити вогнем Господньої Правди, бажанням Миру, щоб запалали люди, та вогнем вічно палаючої Любові! І щоб духовний вогонь спалив усю нечистоту в служінні Богу, яка ще має місце в релігії. Далі Христос говорить: «Хрещенням повинен Я хреститись і як Я томлюся, поки це здійсниться!» (Луки 12:50). Якраз ці слова Ісуса Христа говорять правду про християн, які постійно приймають формально обрядове хрещення, навіть по декілька раз, переходячи з однієї церкви до іншої. Але до цього часу, релігійний світ в своєму загалі залишається нехрещеним – духовним хрещенням Ісуса Христа! Обмануті і осліплені неправдою християни, принижені гріхами та беззаконнями, чекають з великою надією здійснення правдивого хрещення на всій землі. Як сказав Павло: «Бо Христос не посилав хрестити, але благовістити,…щоб не був позбавлений сили хрест Христа. Бо слово про хрест є безумством для тих, що гинуть, а для нас, які спасаємося, це – Божа Сила!» (1 Кор 1:17,18). Земна місія Ісуса Христа це Його жертовний хрест. Він дає нам сили, бо являється прикладом. А Євангелія доступна всім для надбання духовності через хрещення Святим Духом. Однак, невігластво у пізнанні Божого Слова, апостол називає безумством, шляхом в нікуди!

Апостол ставить важливі питання: «Що роблять ті, що хрестяться ради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися ради них» (1 Кор. 15:29). Тобто, навіщо хрестити тлінні тіла? Відомо: «…що є тіла небесні й тіла земні» (1Кор. 15:40). Що важливіше хрестити, тобто одухотворити? Пояснення: «…воскресіння з мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні» (1 Кор. 15:42). В тлінному тілі зароджується нетлінна свідомість, яку і слід одухотворити. Запитання: «Хрещення Іоанна звідки було? З неба чи від людей? Фарисеї відповіли: Не знаємо!» (Матвія 21:25,27). Не знають ті, кому по статусу належить знати. «…будуть просити у пророка відання, бо не стане вчення у священика» (Ієзек. 7:26). Насправді, хреститися ради мертвих, це освідомити необхідність покаяння, переродження бездуховного, мертвого життя і відновлення богоугодного, живого. Підпорядкувати народи Місії Христа і Духу пророків. Навіщо занурюватися у формальне хрещення, якщо воно не гарантує, не направляє людину до праведності, не відроджує нетлінну суть. Хрещення Іоанна – одкровення неба та благовіст проповіді, щоб прозріти і оживити розум людини. Фарисеї від релігії не розуміють таке хрещення і продовжують проповідувати формальне, ритуальне занурення, яке Іоанн назвав негідним плодом.  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.