Книга Даниїла – послання Бога.

Біблійні критики заявляють, що пророцтва з книги Даниїла це насправді опис минулих подій, котрі слід сприймати як прадавню історію. Так вони нехтують свідченням Ісуса Христа. Адже Він підтвердив правдивість пророцтв словами: «…коли побачите мерзоту (тобто у всякий час можна буде таке бачити), яка чинить спустошення і знаходиться на святому місці (в середовищі так званих поклонників Бога), провіщену пророком Даниїлом, - хто читає хай розуміє» (Матвія 24:15). Христос заповідає пильнувати знання пророків. Пророцтва Даниїла подаються як реально діючі, бо мають властивість, час від часу, повторюватися.

1. Вавилонський цар захоплює в полон молодих і здібних людей, для збагачення і укріплення імперії.

2. Цар погрожує стратити своїх же мудреців – чародіїв за те, що вони не в силі розтлумачити його загадковий сон.

3. Трьох полонених юнаків, які відмовилися поклонятися язичницькому бованові, вкидають до вогненної печі, але ті дивним чином залишаються живими.

4. У розпалі царського святкування, на очах багатьох людей, з’являється рука і пише таємничі слова на стіні палацу.

5. Царські сатрапи змовляються і влаштовують все так, що пророка кидають до ями з левами, але він виходить без жодної подряпини.

6. Божий пророк бачить у видінні чотирьох звірів, які стануть прообразом всіх світових гнобителів. Це лише декотрі з оповідей біблійної книги Даниїла, які містять  приховані істини, щоб люди старанно дослідили: чим ця давня книга може бути корисною для нашого часу?        

«А ти, Даниїле, приховай слова ці і запечатай книгу до останнього часу; багато хто прочитає її, і збільшаться знання» (Даниїла 12:4).

У книзі Даниїла використані різні стилі викладу. Вона розкриває, пророчить, просвіщає. Розкриває негідність світового правління, основаного на жорстокості і релігійного, спотвореного язичництвом. Пророчить, яким буде хід буття через століття, і навіть тисячоліття наперед. Просвіщає про наміри Бога стосовно Землі, і благословення для тих, хто незаперечно приймає і живе за правилами Божого Слова. Даниїл жив в часи великого випробування іудейського народу, коли вавилонський цар Навуходоносор напав і зруйнував Єрусалим. Тоді Дух Божий, в символічному образі ангела Гавриїла сказав: «Диниїле, я зійшов, щоб навчити тебе розуміння» (Даниїла 9:22). Отже, на пророка була покладена велика відповідальна місія: аналізувати, зважувати і давати оцінку всьому що відбувалося. Його вибрано Богом як пророка з унікальним баченням, сприйняттям невидимого, яке неспинно наступає.

Книга Диниїла - своєрідна Євангелія Старого Заповіту! Він був посланий провіщати правду в вавилонське змішання фальшивих релігій, як пізніше Христос, у відступницький Ізраїль. Це було не легко полоненому пророку, бо цар Навуходоносор поклонявся головному божеству Вавілона – Мардуку. Написано: «Сказав цар начальникові євнухів (образ не життєдайної мудрості), щоб із синів Ізраїлевих привів отроків, красивих на вигляд і здібних для всякої науки, гідних служити в чертогах царських, і щоб навчав їх книг халдейських» (Даниїла 1:3,4). Здорових і розумних юнаків, вимагає переманити на свою сторону і привчити до халдейської віри. Призначена їм їжа із царського столу символізує споживання нечистого життя. Тому вони вибрали споживання овочів та чистої води. Це слід розуміти - поводитися згідно законів і постанов Бога Істинного. Адже: «Христос сказав: Моя їжа – чинити волю Того, Хто послав мене, та довершити Його справу» (Іоанна 4:34). Підтвердити непорушність Божого Закону. Залишаючись вірними Богу, юнаки не відмовлялися від науки халдейської. Подібно як Мойсей: «Був навчений всієї премудрості єгипетської». Щоб перемагати противника, необхідно все про нього знати. Виявилося, що мудрість чотирьох єврейських юнаків перевершувала мудрість усіх радників царського двору. Бо чарівники та заклиначі покладалися на забобонне вчення язичницької релігії.

Апостол говорить: «Мудрість світу цього є безумством у Бога. Він ловить мудрих у їхніх хитрощах» (1 Кор. 3:19). На відміну від таких безумців, Даниїл, покладався на Божу Мудрість. Царські сатрапи вважали найважливішим догодити своєму кумиру. Істина ж їх не цікавила. Вони знали, що любить цар і підлещувалися до нього з собачою вірністю. Цар же, кажучи нашою мовою, спить і бачить себе великим володарем, підкорювачем народів. Але для цього не допоможуть нерозумні ворожбити та чародії. Йому необхідні такі служителі, які володіють винятковим розумом і допоможуть царю прийняти правильне рішення. Пророцтво: «Діло, якого цар вимагає, таке складне, що ніхто інший не може відкрити, крім богів, які не живуть з плоттю» (Даниїл 2:11). Тобто люди, які живуть Божою мудрістю. Лише вони можуть розтлумачити значення речей і застерегти царя. Сон царя, є образом марення, бажання життя відмінного Божої Волі. Неправедне, воно, наче сон, виявляє людську несвідомість. Ось чому для правильних рішень завжди необхідні духовно освічені мудреці.

Пророцтво про Бована

Пророк розтлумачує сон царя: «…щоб відкрито було цареві розуміння…величезний ідол, у блиску стояв, і страшний вигляд його. Голова з золота, груди і руки – зі срібла, живіт і стегна мідні, ноги його частково залізні, частково глиняні. Ти бачив його доки камінь не відірвався від гори без допомоги рук, ударив ідола у глиняні ноги його і розбив. Роздробилося залізо, глина, мідь, срібло і золото на порох, і сліду не залишилося від них. А камінь, котрий розбив ідола зробився великою горою і наповнив собою усю землю» (Даниїла 2:30-35). Буквальним чином, камінь, відірвавшись від гори, не може роздробити металеві частини бована на порох, а потім заповнити собою всю землю. Отже, це образ Божої Істини, котра покаже порохняву систему земного правління, яка тримається на незаперечності зла. І вона не зможе встояти проти Божого Задуму життя. Не спасе її страшний вигляд і блиск золота. Символ фальшивих цінностей на глиняних ногах, як правило розбивається. Тільки Істина наповнить собою всю землю, щоб і сліду не залишилося від того, про що марив Навуходоносор та всі його послідовники аж до нашого часу.

Пророцтво: «…є на небесах Бог, Який відкриває таємниці…» (Даниїл 2:28). Бог, через Своїх посередників, розкриває справжнє становище світу і його правителів! Навуходоносор зрадів відкриттю його мрійливих снів «І сказав цар пророку: Істинно Бог ваш є Бог богів і Владика царів, коли ти міг відкрити цю таємницю!» (Даниїла 2:47). Хоча цар визнає існування Бога Істинного, а Даниїла і його перейменованих друзів (Седраха, Мисаха й Авденаго) нагороджує великими правами у Вавилоні. Однак він не відмовився втілити свою безумну ідею створення релігійної системи ідолопоклонства, яка і є бованом.

В книзі описується: «Цар зробив золотого бована і поставив на полі Деїрі в землі вавилонській. Як почуєте звук труби, сопілки, гусел і симфоній музичних інструментів, упадіть і поклоніться золотому ідолу» (Даниїла 3:1-5). Поле Деїр – перекладається, як коло. «Все повертається на круги свої», - сказав Еклізіаст. Не очистившись від ідолопоклонства, не зможуть прийняти нової віри, а повернуться до язичництва. Штучне збудження емоцій музичними інструментами, піснями – суть продовження поклоніння волі релігійних та світських кумирів, які так люблять веселощі. Їхня воля – впасти і поклонитися ідольському служінню культам і ритуалам. Читаємо: «Знаю діла твої, ти носиш ім’я ніби живий, але ти мертвий» (Об’яв 3:1). Віра має бути живою; вірою треба щоденно жити, а не розважитися у визначені дні, бо це схоже до святкових розваг безбожників.

Пророцтво про піч

Написано: «Дехто з халдеїв донесли царю на іудейських мужів». Такі собі старозавітні «Іуди», які існують і в нашому часі. «Мужі іудейські, які ти поставив над ділами вавилонськими, не підкоряються повелінню твоєму, царю, богам твоїм не служать і золотому ідолу не поклоняються. А хто не впаде і не поклониться, той повинен бути кинутий у піч, розжарену вогнем» (Даниїла 3:11,12). Скільки їх було за все існування релігій – символічних печей: фарисейських, інквізиторських, канонічно-нетерпимих, які одна одну заперечують. Вони розпалювали репресії, осуджували єретиками, ізгоями, розпинали на голгофах, проголошували анафеми, спалювали і вбивали. Таким чином, релігія показує в собі наявність великого зла. Подібні до них атеїсти, які нищили народ голодом, сажали в табори для інакомислячих.

Існування таких систем було передбачено пророком приблизно в 618 році до н.е. Можна облудою спалити людину, але неможна істину. Істина не горить, адже вона сама є вогнем Правди, Миру і Любові! Тому-то вірні Богу мужі залишаються вічно живими і вшановують Всевишнього вдячною молитвою. «Благословляйте Господа Ананіє, Азаріє, Мисаїле і прославляйте бо Він вивів нас з пекла і спас від руки смерті, визволив із середовища печі, палаючого полум’я – на віки милість Його!» (Даниїла 3:88,89). Вони живий приклад для нас і живі у Бога. Четвертий розділ книги розповідає, що цар спокійний, адже він на своєму місці. Але чому ж його знову лякає сон? Отже, спокій уявний, бо світ, котрий не розуміє Божої Премудрості не може бути впевненим за своє життя. Надто далеко відійшли люди від гармонійного способу життя, яке задумане Богом. І замість того, щоб звернутися до Бога, цар, наступаючи на ті самі граблі, кличе ясновидців та чародіїв, але вони не можуть пояснити значення сну. Чи не так само сьогодні, хвилюючись за своє життя, звертаються не до Премудрості Божого Слова, а до різноманітних екстрасенсів, магів та сумнівних пасторів.

Таємниця великого дерева

Сон царя: «Я бачив серед землі дерево міцне, і висота його сягала неба, і видиме було до країв землі. Листя прекрасне і плодів безліч, їжа для всіх. Під ним жили польові звірі, і в гілках гніздилися птахи, і від нього годувалася всяка плоть. І ось зійшов з небес Той, Хто не спить – Святий. Він сказав: Зрубайте це дерево і гілки його, струсіть листя, розкидайте плоди його. А корінь залиште у землі, хай він у путах залізних і мідних, зрошується небесною росою. Серце людське відбереться від нього і дадуть йому серце звірине і пройдуть над ним сім часів аж поки пізнають, що Всевишній володарює над царством людським» (Даниїла 4:7-14). Дерево символізує людський рід на землі. Сон виявляє тривогу, заставляє царя звертатися за допомогою до Даниїла – перейменованого в Вавилоні як Валтасара.

Звернення: «Валтасар, глава мудреців, я знаю, що у тобі дух Святого Бога, поясни мені бачення сну мого і значення його» (Даниїла 4:6). Даниїл – Божий пророк і мусить завжди говорити правду. Він сказав: «…твоїм би ворогам царю цей сон і значення його» (Даниїла 4:16). У Святому Письмі дерева іноді означають правителів великих держав, а також усю правлячу систему світу. Пророцтво Даниїла сягає своєю мудрістю до минулого, теперішнього і майбутнього. Великий процес становлення на землі влади Божої. Адже людська система правління, як велетенське дерево, розрослася по всьому світі. Листя і плоди – їхні ідеологічні досягнення. Система, яка не основується на твердинях Божого Закону, породжує і вигодовує звірів – жорстокі влади. Птахи – несправедливі плани та задуми вседозволеності. Там годувалася усяка плоть – беззаконне і безконтрольне споживання природних ресурсів. Як засвідчено: «…у ненаситності є дві дочки, імена їхні давай, давай» (Притчі 30:15). Незаперечно, що таку ненаситну систему необхідно замінити. Вона не виражає Божої волі і негідна існувати вічно!

Адже написано: «Той, Хто не спить - Святий». Бог через пророка повелів: зрубайте це дерево. Чому? Тому, що воно виросло не за законом Божим, а за людськими законами, постановами, традиціями. І Христос говорив: «…дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь» (Матвія 3:10). Залишається лише корінь, закутий в залізних і мідних лещатах. Слід розуміти: духовне начало людського життя зберігається у полоні беззаконня. Серце людське замінили на звірине – відсутність добра, духовності і любові між людьми. Тому і необхідно зрошувати небесною росою – Божою Мудрістю, до повноти часу, щоб світ зрозумів: над нами є Всевишній! Порада пророка царю, а отже всьому світові. «…відкупи гріхи твої правдою, а беззаконня твоїм милосердям до бідних і продовжиться мир твій» (Даниїла 4:24). Тобто відроджуй і споживай плоди з Божого дерева життя, а не дерева добра і зла. Так твориться мир, добродійство, зникає тривога і страшні сни.

Цар же протиставляє свою волю, мудрості пророка: «…чи не величний Вавилон збудував я, силою моєї могутності й на славу моєї величі… Голос з неба: Тобі говорять, царю, царство відійшло від тебе! І відлучать тебе від людей, і буде перебування твоє з звірами; травою будуть годувати тебе, як вола, і сім часів пройде… І сповнилося слово» (Даниїла 4:27-30). Світ не перестає захоплюватися своїми забудовами, науковими досягненнями, військовою міццю. Гординя на рівні безумства! Там де мовчить розум говорять емоції: самолюбство, висока самооцінка. Такий стан, як правило, важко сприймається мислячою спільнотою. З’являється бажання відмежуватися. Відлучити безумну владу від людей, яка споживає на подобі вола – веде тваринний образ життя. Волоси виросли, як у лева – сила звіриних можливостей. Кігті, як у птаха – дика жадоба багатства. Апостол попереджає: «Все мені можна, але не все на користь». Все це виявляє негативний образ, який має місце у світі. Чому таке життя з’явилося на землі і доки буде існувати? Пророцтво: «Після закінчення днів тих, я звів очі мої до неба і розум повернувся до мене; і прославив я Всевишнього, Якого володарювання вічне!» (Даниїл 4:31). Тільки тоді, коли люди звертаються до висот Божої Премудрості, - стають по-справжньому розумними, адже Мудрість у Бога. І Він у силі смиряти тих, що ходять гордо. Безумні в своїй величі!

Чотири загадкових слова і релігійний блуд

Після символічного царства Навуходоносора, на арену царювання виходить син його Валтасар. «Валтасар зробив великий бенкет. Наказав принести золоті сосуди, які взяті були зі святилища храму Божого в Єрусалимі; і пили з них цар і вельможі його, дружини  його і наложниці його. Пили вино, і славили богів золотих, срібних та кам’яних» (Даниїла 5:1-4). Відбулася повна підміна цінностей. Цар проявляє велику неповагу до Божої віри, зародженої в Ізраїлі. Як провіщано: «…найкращі коштовності Мої внесли в капища ваші» (Іоїль 3:5). Пити вино з блудницями означає спотворити істину, порушити Божу волю, впасти в гріховний блуд. Засвідчено: «…упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристанищем нечистому духові; бо вином блудодіянія напоїли всі народи і царі земні блудодіяли з нею» (Об’яв. 18:2,3). Слід зробити висновок: назва Вавилон великий – поняття релігійне. І не обмежується однією релігією, а включає в себе всі релігії світу, які діють наперекір правдивому Богу, тісно спілкуються з політичними правителями заради матеріальної вигоди. Образно, п’ють вино блуду. Згідно такого становища і з’явилося пророцтво: «Цар побачив кисть руки людської, яка писала навпроти лампади на вапні стіни чертогу царського… Цар змінився на лиці, думки збентежили його і коліна стали труситися» (Даниїла 5:5). Він повелів: щоб привели чаклунів. Стан, в якому опинився цар показує, наскільки світова еліта не знає і не хоче розуміти сенсу життя. І коли життя заводить їх в глухий кут, вони кидаються до ворожбитів.

Кисть людської руки, яка пише – історія, яка фіксує хроніку світового та релігійного життя.

На вапняній стіні – на основі закону, матеріалі, який усе висвітлює, відбілює праведність і проявляє гріховність.

А навпроти лампади – Божого освітнього вогню - відкривається недосконалість. Свідчення: «Як напроти зла – добро, і напроти смерті – життя, так напроти благочестивого - грішник» (Сіраха 33:14). Святе Письмо виявляє подвійне життя людей, котре необхідно зважити і вияснити, чого воно варте. Для цього кличуть пророка: «У ньому виявилися високий дух, відання і розум, здатний пояснювати сни, тлумачити загадкове і розв’язувати вузли» (Даниїла 5:12). Пророк відмовляється від запропонованих царських почестей. «Хай вони залишаються у тебе царю, а написане я прочитаю і значення поясню».

Ось, що написано на стіні: «…мене, мене, текел, упарсин» (Даниїла 5:25). Буквально ці слова перекладаються: міна, міна, шекель, і половина шекля. Кожне слово позначає міру грошової одинці у низхідній послідовності знецінення. Порядність, совість, чистота моралі і духовності – падають в цині. Сильні, наділені великим розумом господарі життя, керуючись власною волею, не визнають право ближнього на достойне людини існування. Подвійна міна означає: Визначив Бог і положив кінець усій бездуховній системі старого та нового світу. Слово текел пояснює: «Ти зважений на терезах і знайдений легким». Життя не досягає сенсу. А слово упарсин, або половина шекля - немає цілісності, слід розуміти як половинчасте служіння. Отже, чотири пророчі слова, зважили і дали оцінку всім державницьким і релігійним системам буття.

Пророцтво про лев’ячий рів

Шостий розділ пророцтва виявляє нового царя Дарія. Адже було сказано: царюванню Валтасара прийде кінець. Новий цар, маючи наглядний приклад, мав би бути мудрішим. Поставити керівником всього царства того, в кого високий дух. Але те, що Даниїл бувший полонений і матиме владу над царськими урядниками не давало їм спокою. Вони шукали причини оскаржити його перед царем. Написано: «Ми не знайдемо причини, - якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога» (Даниїла 6:5). Отже, змовилися знайти у ньому вину проти царя. Так само фарисеї хотіли взяти Ісуса Христа підступом, бо не знаходили в Ньому жодного гріха. Якщо пророк непогрішний перед своїм Богом, то за це і треба звинуватити його, через порушення надуманих звичаїв та канонів. У державах стародавнього світу, на сході, воля царя була, як воля їхніх богів. Царські сатрапи умовили видати закон, щоб протягом тридцяти днів, після коронації, ніхто не звертався з проханням ні до кого, лише до царя. А порушника кинути в лев’ячий рів.

Написано: «Вікна у світлиці пророка були відчинені у сторону Єрусалиму. І він тричі на день молився Своєму Богу» (Даниїла 6:10). Він був відкритим для волі Бога, а не царя. Однак цар не хотів смерті Даниїлу? Побачив справедливість і чесноту у його вірі, але разом з тим був у полоні своїх же несправедливих законів і боявся за своє місце царя. Але ніякі царські закони не могли змусити Даниїла не молитися до Бога Істинного. В цьому і була його вина перед законом Дарія, і за це кинутий в рів. «І принесений був камінь покладений на отвір рову, і цар запечатав перснем своїм, і вельмож своїх, щоб ніщо не змінилося у розпорядженні що до Даниїла» (Даниїла 6:17). Розпорядження царя, це пророцтво, коли закони людські беруть вверх над законами Божими. Адже образ лев’ячого рову символізує земні закони, якими люди відгородилися від Бога. Божий закон, напроти – захищає, оберігає від гріхопадіння, тоді як людський – лукавий, невинного звинувачує. Не користуючись Божими Законами люди втрачають гармонію життя – втрачають Бога!