Драма конфліктів між царями

Одинадцятий розділ книги показує, що пророцтво Даниїла зосереджене на світовому правлінні, і на процесі розділення та об’єднання народностей. Також, пророк показує характерне беззаконня, релігійне спотворення, жорстокість влади і утворення загарбницьких імперій. Він попереджає: через велику кількість нерозв’язаних проблем, світова спільнота зайде у безвихідь, і все це незважаючи на видатні досягнення науки та техніки. Людство створило для всіх доступну інформацію, але не може навчитися жити у мирі. Знання і освіта поширилися по всій землі, але люди не вміють володіти своїми емоціями, жити по-совісті і вживатися один з одним. Відкрилася велика любов до пізнання Всесвіту, але охолола любов до людини. Незрозуміло чому поведінка людей так схожа на поведінку жорстоких звірів?

Апостол свідчить: «Я бачив як виходять з вуст звіра, і з вуст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб (потвори); вони виходять до царів землі, щоб зібрати їх на битву…» (Відкриття 16:13,14). Вуста звіра – методи та форми для оправдання ведення війн. Ідеологія насильства на протязі всієї історії людства. Вуста лжепророка – релігійна ідеологія, об’єднана з державними системами, тим самим відповідальна разом з ними, за їхню несправедливість по відношенню до людей. Отже, три нечисті духи: перше це релігія, що спотворила Істину Божої Волі. Друге це звіряча політика та утверджена ними культура, яка сіє розтління серед молоді. І третє – світова економіка з її ненаситною експлуатацією природних і людських ресурсів. Таким чином, жодна імперія світу, цар, чи президент, до цього часу не змогли створити досконалу систему життя. Адже вони діяли і продовжують діяти не за Божою, а за своєю волею. Тому Даниїл пророчив про звеличення і занепад світових держав від часу стародавнього Вавилону аж до часу кінця.

Написано: «І буде чинити той цар зі своєї сваволі, піднесеться і звеличиться вище за всяке божество, а про Бога стане говорити хулу і буде мати успіх, доки не звершиться гнів; що наперед визначено, те сповниться» (Даниїла 11:36). Мова йде про тих, що тримають владу в своїх руках. Впевнені в своїй силі, запровадять атеїзм замість віри в Бога. Влада подаватиме себе наче бога-вершителя. Пророк провіщає: «Бога укріплень на місці буде пошановувати золотом, сріблом, коштовним камінням. І збудує місце укріплене з чужим Богом, і збільшить почесті, дасть владу над багатьма і землю роздасть у нагороду» (Даниїла 11:38,39). Влада, поставивши на місце віри атеїзм, та сучасний науковий мілітаризм, покладатиме на його жертовник величезні багатства. Спираючись на цю безбожну систему життя, діятиме найбільш успішно, обманюючи всіх, що це найкращій устрій для людей. А ті, хто підтримуватиме таку ідеологію будуть мати політичну і фінансову вигоду. Роздасть землю в нагороду – дасть волю розпоряджатися долею людей на свій розсуд. Так діють суди підвладні царям, президентам та імперським режимам.

Постійна драма конфліктів, боротьба за місце впливу, відбувається у всі часи. Вона приводить до людських жертв, страждань і не може вважатися Божою волею. Апостол пояснює: «Царство Боже це праведність, мир і радість у Святому Духові» (Римлян 14:17). Царство — це життя в мирі і гармонії духовного співіснування. Процес його відродження розписаний в Євангелії: «…сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, а бідним звіщається Добра Звістка» (Луки 7:22). В цих словах алегоричне, а не фізичне поняття оздоровлення людства. Духовно бідні, через Євангельську правду, наче сліпі, прозрівають, оздоровлюються від бездуховного каліцтва, очищаються від гріховної прокази, зникає глухота до слова Божого, і наче мертві, воскресають Божими дітьми.

Свідчення: «Бог визволив нас від влади темряви і переніс до Царства Свого улюбленого Сина» (Колосян 1:13). Виникає питання, чи існує десь особливе місце для Божого Царства? Відповідає книга Відкриття 11:15 «Перейшло царство над світом до Бога та до Його Христа, - і Він зацарює на вічні віки». Нині, над нашим світом царює гріх і беззаконня, а Царство Боже, це царство Мудрості, Істини і Закону, до якого і треба переноситися розумом. Також слід пам’ятати «…що Царство Боже силою здобувається» (Матвія 11:12). Необхідна сила духа, щоб здолати власне невігластво по відношенню до Божого Слова, адже з нами, чи без нас, - краще щоб з нами: «Небесний Бог підніме Царство, яке повіки не зруйнується… Зруйнуються людські царства, Боже стоятиме вічно» (Даниїла 2:44). Підлягає нейтралізації все, що засноване на жорстоких конфліктах і кровопролиттях, чи-то держав, чи релігій, чи імперських об’єднань.

Пророцтво: «Розумні з народу напоумлять багатьох, хоч будуть деякий час страждати від меча, вогню і полону» (Даниїла 11:33). Провідники істини знають, що їх будуть переслідувати за проповідування слова, вони викликатимуть на себе вогонь ненависті і тюремні ув’язнення. Втім, залишаючись вірними Богу, випробовуються і зміцнюються у вірі. Подібно до Ісуса Христа, Який: «…навчився послуху з того що вистраждав був» (Євреїв 5:8). Підтвердження: «Постраждають деякі і з розумних для випробування їх, очищення і для обілення останнього часу; тому що є ще час до терміну» (Даниїла 11:35). Безумовно, слова стародавнього пророка провіщають, що у нас ще є час, але він не безграничний для життя тілесної людини. Іоанн свідчить: «…що часу вже не буде» (Відкриття 10:6). Адже наступить незворотній процес, коли нічого не можна буде змінити! Написано:  «Усьому є свій час, усякій речі під небом…» (Єклізіаст 3:1). В цих словах застереження, щоб даний нам час використати з розумом, відроджуючи духовність, а не збагачуючись без міри матеріальними цінностями, або віддавшись у полон між особистих конфліктів.

Пророцтво на останній час

Щоб зрозуміти, читаємо свідчення: «Я є Альфа і Омега, початок і кінець, Перший і Останній» (Відкриття 22:13). Величний план відродження людства за образом і подобою Його Сина – Ісуса Христа. Початком цього задуму є Сам Бог і завершення задуманого також здійсниться за Його Волею! «І повстане у той час Михаїл, який стоїть за синів народу. Настане час тяжкий, якого не було як існують люди; і врятуються з народу ті, що знайдені будуть записаними у книзі» (Даниїла 12:1). Михаїл символізує образ всіх особистостей, посланих направляти світ в русло Божої волі. Але це виявиться важкою місією, бо наражатиметься на протистояння. Адже, як правило, Божих посланників вбивали. Людина особа консервативна, важка до сприйняття нового, нерідко вчиняє бунт проти істини. Як раз таке явище засвідчено: «І відбулася на небі війна: Михаїл і ангели його воювали проти дракона…» (Відкриття 12:17). Це слід розуміти, як війну Божої Мудрості з мудрістю цього світу. Безбожний розум, або драконівська мудрість, створює жахливу зброю вбивства, загрожуючи не лише населенню, але і самій планеті. Проти цього і ведеться боротьба на рівні неба – благовісництва Божої Мудрості. Адже існує ще одна загроза у вигляді ворожнечі релігійних ідеологій.

Пояснює апостол: «…вони вчаться, та не можуть прийти до пізнання істини. Як ті, що противилися Мойсеєві, так і ці противляться правді, - люди зітлілі розумом, недосвідчені у вірі» (2 Тимофія 3:7,8). Тобто вони навіть самі не знають, що своєю поведінкою налаштовані проти Бога! Засвідчено: «…будьте відродженими від Слова Бога Живого, Який перебуває повік» (1 Петра 1:23). Отже шанс врятуватися є у тих, чий розум записаний в Премудрості Вічного Слова, хто в щоденному житті не відступали від принципів істинних цінностей. Хто прагне до рівня достойників Божої Книги, той, як сказав апостол: «…вже не я живу, а живе в мені Христос» (Галатів 2:20). Прийняв духовну подобу Його життя.

Пророцтво: «…багато з тих, що сплять у поросі землі пробудяться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і посоромлення» (Даниїла 12:2). Спати у поросі землі – бути задоволеними бездуховним станом існування. Апостол, будучи солідарним з пророком, вказує: «…пора вже від сну прокинутися. Бо тепер спасіння ближче до нас, ніж тоді, коли повірили» (Римлян 13:11). Віруючий, але бездіяльний – подоба сну, не гарантує спасіння. А пробудяться, коли зрозуміють свої помилки – покаються. Відновиться самооцінка через пізнання правди, осудять самі себе. «І розумні будуть сяяти, як світила на тверді, а ті, що навернули багатьох до правди, - як вічні зірки» (Даниїла 12:3). Благовісники духовного життя названі духовними світилами. Бо ніколи не буде піддане сумніву доцільність їхньої місії.

Соломон стверджує: «Хоча вони в очах людей караються, але надія їх повна безсмертя. Вони випробувані і знайдені Богом достойними, і під час воздаянія, засяють…» (Прем. Соломона 3:4-7). Отже, вони Божі страдники, які світили в темряві людського невігластва. Їх гонили, вбивали, публічно розпинали, а вони духом вистояли і засяяли істиною. Повеління: «А ти, Даниїле, приховай слова ці, і запечатай книгу цю до останнього часу; багато хто прочитає її, і збільшиться відання» (Даниїла 12:4). Тут мова йде про Святе Письмо, яке закрите через невміння читати, досліджувати внутрішній, істинний зміст книги. Адже сама «буква вбиває» - приховує істинну суть змісту. Буквальний зміст, в більшості, служить символічними знаками щоб змусити працювати і відродити мудрість людини. Людина є тим, про що вона думає, як реагує, як пізнає себе і сенс свого життя!

Відкриття: «Тоді я, Даниїл, подивився, і ось стоять двоє інших, один на цьому березі ріки, другий на тому. І один з них сказав мужу в льняному одязі, Який стояв над водами ріки: коли буде кінець цих дивних подій?» (Даниїла 12:5,6). Двоє по берегах ріки - два напрямки віри: змішана язичницько-християнська віра і народження нової, згідно вчення Ісуса Христа. А Бог показав Іоанну, який представляє нову віру - «іншу ріку». «Я побачив чисту ріку води життя, світлу як кристал, що виходила від престолу Бога і Агнця» (Відкриття 22:1). Звичайно, це Божа наука духовного життя, Істина, піднята над ідеологічними водами релігій. Даниїл пророчить за Ісуса Христа (Мужа в льняному одязі), Котрий відкрив і передав світові, - живу воду Божої Премудрості. Залишається питання: «коли буде кінець цих дивних подій?». Начало пророцтва вже збулося, почався процес відродження нового життя з першим приходом Ісуса Христа, але це ще не кінець.

Пророк виголошує: «І чув я, як муж у льняному одязі, який знаходився над водами ріки, піднявши праву і ліву руку до неба, клявся Тим, Хто живе повіки, що до кінця часу часів і пів часу, і після знищення сили народу святого, все це звершиться» (Даниїла 12:7). Клястися - це визнавати, що духовна висота Божої Істини, вища всяких релігійних канонів та постанов. Руки, підняті до неба, символізують невідступність і чистоту виконання Божої волі. А знищення сили народу до часу часів і пів часу – це втрата людьми духовного, праведного життя. Прообразом такого часу, став розгул релігійного мракобісся в середньовіччі. Але всім слід пам’ятати; подібний рівень бездуховності і нетерпимості відбувається в нинішніх релігіях. Таким чином і знищується Божа сила народу, штовхаючи його до невтішного кінця.

Пророк говорить: «Я чув це, але не зрозумів, і сказав: господарю мій що ж після цього буде? Відповідає: йди Даниїле, бо приховані і запечатані слова ці до останнього часу» (Даниїла 12:8,9). Таке явище, як нерозуміння істини та звідки і чому ми приходимо в цей світ і куди повертаємося буде аж до початку кінця. Адже, вийшовши на дорогу життя, яке протистоїть Божому Закону і Його Слову люди загубили важливу інформацію. По-суті загубили Бога, Який і є Джерелом істинної інформації. «Багато хто очистяться, убіляться і переплавлений буде через спокуси, нечестиві ж будуть чинити нечестиво, і не зрозуміє цього ніхто з нечестивих, а мудрі зрозуміють» (Даниїла 12:10). Така пророча реальність, одні приймуть духовне вчення, а інші відмовляться, замінивши науку формальними ритуалами. Істина, повсякчасно спрямована від висот Духа Божої Премудрості в народ, а люди відступатимуть, заради матеріальних, сьогоденних цінностей втрачатимуть вічні!

Учні запитали: «Скажи нам, коли це буде і яка ознака Твого приходу та кінця віку?» (Матвія 24:3). Христос відповів: «Коли Євангелія буде проповідана по всьому світу на свідчення усім народам, - тоді прийде кінець» (Матвія 24:14). Блага вістка Євангельської проповіді буде засвідчена всьому світові і стане всім доступною. Адже мова йде про закінчення ери Адама, названого Першим, і початку нового життя за подобою Ісуса Христа названого: Другий, Господь з Неба. Щоби світ став підпорядкованим Божої Волі, прийняв Євангелію, як незаперечну норму життя!

Але далі написано: «З часу припинення щоденної жертви і поставлення мерзоти запустіння мене багато часу… Блаженний хто очікує і досягає…» (Даниїла 12:11,12). Щоденна жертва – суть щоденне життя, посвячене виконанню Божих Законів. Мерзота запустіння – життя, що служить жорстоким законам сьогодення – розділяй і володарюй. Такий стан сповідування віри спрямований на фізичну і фінансову силу, а не на силу мудрості духа. Припинення щоденної жертви – недосконале служіння церковних діячів. Читайте притчу про «Поганого управителя» (Луки 16:1-15). Якому байдуже до духовного стану мирян. До їхньої невідповідності християнській вірі, засвідченої Ісусом Христом. Христос сказав: «…коли прийду, то чи знайду віру не землі?» (Луки 18:8). Його слова виражають сумнів, але разом з тим відчувається надія знайти таких віруючих. Отже, істинно блаженний, хто прагне і досягає! Останній вірш пророцтва ставить оцінку пророку: «А ти йди до кінця, відпочинеш, встанеш на свою долю під кінець тих днів» (Даниїла 12:13). Ці слова слід розуміти як прийняття книги пророка найкращим чином. Він виконав своє призначення в повноті, і в кінці заслуговує визнання. Христос стверджує: «Хто витерпить аж до кінця, - той буде спасенний!» (Матвія 24:13). Даниїл виявив вірність своїй місії до кінця. Подібно до нього і нам слід бути невідступними виконавцями Божого слова. Оскільки кінець цій злій системі неспинно наближається, необхідно зважати на пророцтва Даниїла і залишатися відданими служителями Всевишнього Творця! Амінь.

Християнська спільнота дослідників Слова.