Пророцтво чотирьох вітрів та звірів

Написано: «…бачив я у нічному видінні, чотири вітри небесних боролися на великому морі» (Диниіла 7:2). Море символізує людський світ, в якому, як свідчив апостол Павло: «Не треба захоплюватися різними вітрами вчення». А з ними треба боротися Духом Божим, котрий «як вітер перебуває де хоче». Пророк говорить: «Ось Він, Бог творить вітер, і оголошує людині наміри її» (Амос 4:13). Також: «…проречи пророцтво сину людський; від чотирьох вітрів прийди, дихни на цих мертвих, і вони оживуть» (Ієзекиїль 37:9). Бачення пророка в нічному видінні – в темряві бездуховності, виражає усестороннє світосприйняття. Він дає оцінку і освящає всі сторони людського життя – одухотворяє! Пророцтва врозумляють і заспокоюють владні системи, котрі змагаються і ведуть між собою боротьбу на людському морі. Отже, такі вітри, які виявляють силу Божого Духа, ведуть боротьбу проти духів злоби піднебесних, щоб оживити поневолених силами язичницьких вчень і привести до спокою та миру.

Читаємо інше пророцтво: «Чотири великих звіра вийшли з моря, не схожі один на одного. Перший – як лев, але у нього крила орлині; я дивився, доки не вирвані були крила, він був піднятий від землі, і став на ноги як людина, бо серце людське дано йому» (Даниїла 7:3,4). Отже, море відповідне великій кількості людей, відчужених від Бога. З такого середовища й виходять звірі. Лев – автократична, самовладна система, породжена старозавітними царями та фараонами – рабовласницькій устрій. Хто винний у цьому? «Старійшини Ізраїлю прийшли до Самуїла з вимогою: дай нам царя. І сказав Бог Самуїлу послухай голосу народу, що говорять тобі: бо не тебе вони відкинули але Мене, щоб Я не царював над ними»  (1 Царів 8:6,7). Отже, щоб не слухати Бога, будуть слухати царів. Ось царі і принизили людину до рівня раба, безправної худоби. Як засвідчено: «Буває час, коли людина панує над людиною на шкоду їй» (Ееклізіаст 8:9). Така система, образно, піднялася на висоту орла. Охопила великі держави і відкрито знущалася з людей. Такому «орлу» з часом вирвали крила. Систему визнали нелюдською і обмежили її владу.

Але на місце першого прийшов другий. «Другий звір схожий на ведмедя, стояв з одного боку, і три ікла між зубами його; сказано йому так: встань їж м’яса багато!» (Даниїла 7:5). Прийшов новий устрій – монархічний феодалізм. М’яса багато, означає -  має велику силу для поневолення та закріпачення. Образ ведмедя – багато спить і багато споживає про запас. Стояв з одного боку – не терпить перемін. Три ікла між зубами – образ повноти ненаситності. «…бог їхній – черево, вони думають про земне» (Філіпян 3:19). В стані спокою і ситості ця система не реагує на людські проблеми. Пробуджений – стає власним жорстоким, немилосердним. Перемелює без жалю безліч людських доль. Спинити його було важко, феодалізм існував довго.

Пророцтво: «Потім бачив я ще одного звіра, як барс; на спині у нього чотири пташині крила, і чотири голови у звіра цього, і влада дана була йому» (Даниїл 7:6). Третій устрій – капіталізм з чотирма головами: політика, ідеологія, фінанси і військова сила. Як барс нападає зненацька, де обманом, де хитрощами захоплює матеріальні цінності. Пташині крила – швидка інформація, шпіонаж, підкуп, дозволяють знищувати один одного. Але найбільше дістається звичайним людям. Їх поставили в такі умови, що вони добровільно стають тяговими конячками, як раби за подобою першого і другого звіра.

Пророцтво: «…ось звір четвертий, страшний, сильний; у нього великі залізні зуби; він пожирає і трощить, топче ногами залишки; відмінний від інших звірів, десять рогів у нього, і між ними ще один ріг, і три з попередніх рогів з коренем були вирвані перед ним, в цьому розі були очі, як людські і вуста говорять зарозуміло» (Даниїла 7:7,8). На арену буття вийшов безбожний комунізм з залізними зубами – імперський тоталітаризм. Найбільше прогресує військова структура для поневолення страхом війни. Попирає, топче в своїй жорстокості залишки людяності та моралі. Породжений у двадцятому столітті звірячий атеїзм. Відкрита філософія безбожності руйнує храми та будь-яку релігію, а провідників віри знищує в тюрмах. Його очі і вуста повнота високо-мірності: «Людина – звучить гордо, людина цар і бог природи». Очевидно маючи на увазі владу, а народ знедолений і безправний. Девіз влади: розділяй і володарюй. А десять рогів своєї натури, протиставили десятьом Божим заповідям.

Четверта за рахунком система, поставила себе першою і головною у світі. По своїй зарозумілості та наглості, перевершила всі три звірства разом узяті. Вирвала їх з коренем – затаврувала, а сама вкоренилася, як паразит на тілі народів і існує до цього часу. Це сьогоднішня система по образу Вавилона великого: демократи, соціалісти, ліберали, націоналісти і навіть комуністи, але управляє всім цим – людиноненависницький капітал! Тому написано: «Вийдіть із нього, народе мій, щоб не стати спільниками гріхів його» (Об’явлення 18:4). Ненависть і жорстокість мають властивість повертатися до тих, хто їх породив. Але разом з ними, страждатиме вся людська спільнота, яка своєю мовчазною бездіяльністю підтримувала їх.

Освітлення судом праведності

Продовження видіння великих подій. Пророцтво: «Бачив я поставлені престоли, і возсів Ветхий Днями в білому одіянні, престоли Його – як полум’я вогню, колеса – палаючий вогонь» (Даниїла 7:9.12). Ветхий Днями – Вічне Правосуддя Всевишнього! Престоли як колеса палаючого вогню – неспинний Дух Істини і Закону. В білому одіянні – в чистоті праведності та слави. Як написано: «Вогненна ріка виходила і проходила перед Ним. Тисяча тисяч служать Йому, і десятки тисяч стоять перед Ним». Незаперечно, що справжня праведність за благовісниками Божої Премудрості, служителями Живого Бога! Адже, вогненна ріка – ріка праведності. «Судді сіли і розкрилися книги». У людському бутті завжди багато суддів, які, оправдуючи себе, можуть судити інших. Але ось свідчення: «І побачив я мертвих, що стояли перед Богом, і розкрита інша книга – книга життя, і судимі були всі згідно ділами своїми» (Відкриття 20:12). Звичайно, що мертві стояти не можуть. Мова йде про мертве для Бога життя, розділене з Богом. Виявлене гріховне лукавство, яке називає себе християнством, але щоденними ділами зраджує Бога.

Розкрита книга життя – через Святе Писання буде знайдена Божа Мудрість справжнього життя, на фоні якого розкриється вся недосконалість релігії. «Слово, яке Я сказав – судитиме останнього дня» (Єван. від Іоанна 12:48). Варто знати, що пророцтва, написані для всіх нас, щоб ми не грішили, не спотворювали правди і не доводили себе до суду – не відповідності Божому Слову. Адже, протистояння праведності визнано Божим Словом дорогою смерті, і життя дане їм тільки на певний термін, а тоді суд. Далі провіщає пророк: «Бачив я у нічних видіннях, ось із хмарами небесними (благовісники правди) йшов ніби Син Людський, дійшов, і підведений був до Ветхого Днями. І дана Йому влада, слава і царство, щоб усі народи і мови служили Йому» (Даниїла 7:13,14). В нічному видінні – через темряву багатовікової бездуховності, побачив пророк прихід Ісуса Христа. Він отримає владу Духа над всім світом. Адже наука життя, запропонована Христом, неперевершена в своїй праведності. Вона підведена до рівня Божої Премудрості. Настане час, коли все буде підведене до Божої Істини попри наявний людський спротив.

Написано: «Коли побачите спустошення на святому місці, провіщену пророком Даниїлом – утікайте в гори» (Матвія 24:15,16). Гори – пояснює Давид: «Правда Твоя, як Божі гори» (Псалом 35:7). Отже, від спустошення богоугодного життя слід втікати на висоти Божої Правди – шукати духовного служіння! Пророцтво: «Я бачив, що ріг учинив бій зо святими, - і переміг їх, доки не прийшов Ветхий Днями…царством оволодіють святі» (Даниїла 7:21,22). Ріг - символізує світове беззаконня, яке воює з благовісниками правди. Посягає на закономірності Самого Бога, і претендує на вічність. Нерідко, безумство неправди перемагає, але лише до певного часу.

Пророцтво: «Влада в усій піднебесній буде дана святим Всевишнього, і всі володарі будуть служити і коритися Йому» (Даниїла 7:27). Володарі цього світу заведуть життя у глухий кут. Не знаходячи виходу, влада буде передана вірним Божому Слову та Святості Істини. Бо лише вони знають як відродити життя людей. Засвідчено апостолом Павлом: «Ми є Божими співпрацівниками і Божою будівлею. Згідно з благодаттю, яка мені дана, я мов той мудрий будівничий, поклав підвалену, а інший будує на ній. Тож хай кожний пильнує, що будує! Ніхто не може покласти іншої основи, окрім уже покладеної, нею є Ісус Христос!» (1 Кор. 3:9-11). Чим більше ми досліджуємо пророцтво Даниїла, тим світлішає наша свідомість і впевненою стає віра. Тільки освітня програма Христа здатна відродити богоугодне життя людини!

Пророцтво про барана і козла

Видіння пророка у восьмому розділі книги «…ніби я був біля річки Улайя (біля розуміння істини)» (Даниїла 8:2). Насправді ця маленька річка тече між великими ріками Тигр і Євфрат. На початку Біблії повідомляється: ці ріки брали початок з Едемського Раю. Рай – символізує довершеність людської свідомості. Такими якостями володів пророк. Райській стан розуміння, повний аналіз реального життя і пророцтва майбутнього. Даниїл, як образ Божих рік, звідки випливають пророцтва.

Пророцтво стверджує: «Звів я очі мої і побачив; ось баран стоїть біля ріки (спотворене розуміння праведності); у нього два роги високі, один вище за другий і вищий піднявся. Бачив я як цей баран буцався на захід і на північ і на південь, і ніякий звір не міг устояти, і він робив що хотів – величався» (Даниїл 8:3,4). Пророк побачив негативну реальність людського життя, далеку від істини. Буквальний баран – поводир стада, був використаний пророком як образ поводирів народу. Два роги, один з них вищий, слід розуміти, як релігію і владу. По-причині негідної релігії, ріг влади піднявся. Він робив що хотів, звеличився в силі та непереможності. Буцався – бився з ближніми народами: грабував, руйнував так, що ніхто не міг устояти перед ним. Такому керівництву влади і релігії, разом з їхніми царями, пророк дав оцінку – тваринний рівень баранів! Релігія має бути совістю людства, сміливо виявляти і вказувати на гріховні недоліки. Але, нажаль, часто вступає у змову з владою, підтримуючи їх несправедливе управління. 

Іще одне пророцтво: «Із заходу йшов козел (символ царя Греції, названого (козел кошлатий, багатообразний), йшов по лицю всієї землі , не торкаючись землі; у нього ріг між очима. Напав на того барана, що має два роги, повалив на землю і розтоптав» (Даниїл 8:5-7). Образ козла, як і барана – поводирі стада. Отже, одна й таж ідеологія, завойовницькі цілі. Йшов із заходу – тобто рухається від бездуховності та беззаконня. По лицю землі не торкаючись – велика гординя створила філософію життя на основі войовничих богів. Відкрила світові сузір’я знаків Зодіаку та планети, які насправді являються космічним годинником Сонячної Системи і символізують плинність часу, але, не розуміючи значення відкритого, ввели їх в ранг богів для прославляння. Такими міфами оправдували імперські задуми царів. Бо коли воюють боги, то можна і царям. Шкода, адже буквальну війну з грішниками приписують навіть Істинному Богу, принижуючи Його довершені принципи, висоту Духа!

Пророцтво: «Тоді козел надзвичайно звеличився: але коли набрав сили, зломився великий ріг, а на його місце вийшло чотири, повернені на чотири вітри» (Даниїла 8:8). Філософія, піднята на рівень релігії узаконює війни, сконцентровує свої догмати і розповсюджує по всьому світі, і це все є образ чотирьох рогів і вітрів. Потім боги грецького пантеону влилися і об’єдналися з божествами Риму. Існує історичний термін: греко-римська міфологія. Започаткована в Греції, з наміром захопити людський розум і відвернути від пошуку істини. Але, вона ніколи не стане Істиною, її роги звеличення будуть зламані, і впаде на початку непереможена сила. Бо ніхто сьогодні вже не вважає людську філософію, як панацею. І пошуки справжньої Істини продовжуються.

Далі пророк каже: «Вийшов з них невеликий ріг, розрісся до півдня і до сходу – прекрасної країни. Піднісся до воїнства небесного і скинув на землю. І навіть піднісся на Вождя воїнства небесного, і віднята була щоденна жертва, і зганьблене місце святині, бо він діяв і мав успіх» (Даниїла 8:9-12). Даниїл побачив, коли одна негідна система відпадає, то на її місце приходить інша – розростається язичництво. Прекрасна країна і її воїнство – Ізраїль, в якому зароджена справжня віра і її послідовники. Але язичництво має успіх, занечищує і ганьбить місце святині, чистоту віри, за допомогою спокуси спотворюється правда. Адже, щоденна жертва — це життя, за постановами Ісуса Христа, на Якого посягають так звані барани і козли – влада і релігія, фарисейство і язичництво.

На подобі об’єднання греко-римської міфології, імператор Костянтин також вимагає змішання язичництва з християнством – Риму з Візантією. Отже, волею найбільшого кумира язичництва, ганьбиться святиня християнства, називаючи таке спотворення канонічним. Змішується язичництво з слабким християнством, яке не може саме за себе постояти. Так з’являються догмати обрядів, зовнішніх форм поклоніння. Тоді як Божий канон десяти заповідей відходить на другий план. Згадаймо імперію, основану на атеїзмі, - образ барана, піднятого на рівень релігії. З її ідолами – пам’ятниками, портретами вождів, яким віддавали велику пошану. Хіба вона не полонила багато країн на сімдесят шість років (повноту зла). Подібно, як Вавилонська імперія полонила євреїв. Отже, зло повторюється, бо із заходу вийшов «козел» (система капіталізму) і переміг систему барана - атеїзм. Чим переміг? Західну культуру і релігію президентів, і так званих богословів об’єднала велика любов до банківських вкладів. Таким чином, створена сила міфічного «козла», якому система барана здалася майже без бою. Але біда в іншому. На місце атеїзму прийшла релігія, яка служить Богу і мамоні. Хоча Бог таку службу не визнає справжньою. А ми їх бачимо сьогодні, традиційне Іудейство вперлося рогами, аби не визнавати приходу Ісуса Христа. Так само традиційне християнство, поклоняючись язичницьким культам, буцаються між собою. На словах християни, але не впроваджують в щоденне життя науку Христа. Таким чином ганьбиться щоденна жертва. Отже, пророцтво провіщене Даниїлом на всі часи, щоб і ми пильнували, не допускали в своїх церквах подоби баранів і козлів.

Поставлене питання: «…наскільки часу це видіння про щоденну жертву і спустошення нечестям святині. Відповідь: на дві тисячі триста вечорів і ранків тоді святиня очиститься» (Даниїла 8:13,14). Дві тисячі триста – символічний період, в якому одночасно діє добро і зло. Іван Богослов свідчив: «…настала безмовність на небі, десь на півгодини» (Відкриття 8:1). Півгодини – слід розуміти, як половину того часу. Цей час розпочався розп’яттям Ісуса Христа і знищення Його апостолів. Звідси і такий образ, як безмовність. Безвільний стан християнської релігії, який знаходиться в мовчазному рабстві не виконує повеління Ісуса Христа. «Дослідіть Писання…, вони ж свідчать про Мене» (Іоанна 5:39). Не досліджуючи внутрішній, духовний зміст, не знають Ісуса Христа по Духу. Але спустошення Істини не може існувати вічно! Підтвердження: «Відкриється Син Мій Ісус, а ті що з Ним будуть насолоджуватися чотириста років (Період дії вчення Христа), а після цього часу помре Мій Син Христос і люди які мають дихання (існування в середовищі людей духа істини, яке з часом знівелюється) і повернеться вік у давнє мовчання на сім днів (епоху запустіння)» (3 Ездри 7:28-30). У духовному розумінні це безмовність Бога в людському розумі. Відсутність Божої мудрості приводить до вседозволеності, яка є рідною сестрою агресії. Коли не керує розумом Бог, то можна все! Наступала смута Середньовіччя, переслідування справжніх християн, криваві походи, палають вогнища смерті – релігійне гульбище мракобісся. Смути бездуховності будуть повторюватися, і досягнуть свого апогею у часі кінця. Як приливи і відливи у природі, так смуту бездуховності змінюватиме відродження.  

Пророцтво: «Видіння ж про вечір і ранок – істинне; але ти приховай це видіння, тому що воно стосується віддалених часів» (Даниїла 8:26). Видіння про вечір та ранок означає запустіння і відродження, символізує неспинний біг часу. В часі народжуємося, живемо, вмираємо, але чи всі розуміють його призначення. Апостол Павло дає пояснення:  «Святий Дух засвідчує, що дорога до святині (всесвітнє духовне служіння) ще не відкрита доки стоїть перша скинія. Вона є образ теперішнього часу, за якого приносяться жертви (формальне служіння), які не можуть зробити досконалим по-совісті того, хто служить. Бо вони з різноманітними обрядами, що стосуються плоті, встановлені тільки до часу виправлення. Христос Первосвященик майбутніх благ!» (Євреїв 9:8-11). Недосконале служіння теперішнього часу, коли теоретично Закон Божий визнається, але практично – порушується. Тобто замовчується правда про його непорушність! Віддалені часи слід розуміти: коли наступить всесвітнє визнання Ісуса Христа Єдиним Істинним Поводирем народів. І люди почнуть жити за Божими Законами, а не людськими канонами.

Час молитви – покаяння

Відкриття пророка: «Я Даниїл зрозумів по книгах число років, про які було слово Господнє до Ієремії, що сімдесят років сповниться над спустошенням Єрусалима» (Даниїла 9:2). Згідно цих слів Даниїл солідарний з пророками, вивчав книги пророків довіряє їм. Пророцтво Ієремії говорить: 29:10-13 «Коли виповниться вам у Вавилоні сімдесят років, тоді Я виконаю Моє слово, щоб повернути вас. Бо тільки Я знаю наміри, які маю що до вас – наміри на благо, а не на зло, щоб дати вам надію. Помолитеся Мені і Я почую вас; будете шукати і знайдете, якщо шукатимете Мене усім серцем». Слова Ієремії «наміри на благо, а не на зло», в повноті розкривають суть Бога. Люди можуть грішити, через це попадають у велику біду: страждають, терплять пекельні муки, але в решті решт цьому приходить кінець. Згадайте проданого в рабство Йосипа, котрий потім спасає від голоду всю свою родину і всю ізраїльську спільноту. Як написано: «Ви замишляли проти мене зло; але Бог перетворив на добро, щоб збереглося життя великій кількості людей» (Буття 50:20). Ціль Божого життя – добро, а це істина, котра встановлена перемагати зло. І занечищену людьми природу, коли залишити у спокої, вона відновить себе Божими закономірностями. Також, кожній окремій людині необхідно війти в особливий стан спокою: покаяння, смирення, прощення, щоб відновити своє початкове становище, за образом і подобою Божою. Велике значення для цього пророк надає молитві.

Молитва пророка: «Молю Тебе Боже великий, що зберігаєш завіт, і милість до тих, які виконують повеління Твої! Згрішили ми, чинили беззаконно, відступили від заповідей Твоїх. Не слухали пророків, які від Твого імені говорили царям нашим, батькам нашим, і всьому народу. У Тебе Правда, а у нас на лицях сором. Ти вигнав нас за відступлення» (Даниїла 9:4-7). Читаючи слова цієї молитви, відчувається сором пророка за весь людський рід, який добровільно відсторонив себе від духовної близькості з Богом. І знаходиться у полоні світового багатоголосся Вавилону – релігійної недосконалості. Оскільки пророцтво вселяє надію, то Даниїл звертається до Бога з благанням за свій грішний народ. Він вірить у велике Боже милосердя. Смиренно визнає, євреї відвернулися від заповідей, не слухалися пророків,  тому Бог справедливо дозволив захоплення в полон. Але виникає питання: чи особисто Бог насилає біду, хіба помста від Бога?

Молитва провіщає: «…за те вилилися на нас прокляття, які написані у Законі Мойсея, бо ми згрішили перед Ним» (Даниїла 9:11). Отже, прокляття спадають не від Бога, а від порушення законів життя. Як написано: «Що тільки людина посіє, те й пожне» (Галатів 6:7). Цей своєрідний закон життя супроводжує весь рід людський. Знаємо, що наміри Бога до людини на благо, але і від неї вимагається добра воля діяти на благо життя, а не збунтуватися і відвертатися від законів. Життя на землі тримається на встановлених Богом Законах, про що слід пам’ятати. Порушення закону не робить зла Богу – собі роблять зло! Даниїл не намагається виправдати вчинки свого народу. І не осуджує у всьому що сталося Вавилонську імперію. Він розуміє, що тілесне життя як дерево добра і зла. І приходить час покаятися в гріхах і шукати Бога всім серцем. Але не на словах, а ділами, адже повернутися до Бога зможуть лише внутрішньо відновленні сумлінням і чистою вірою!

Далі читаємо: «Господи! За правдою Твоєю хай відвернеться гнів від міста Твого, Єрусалиму, бо за гріхи наші і беззаконня батьків наших Єрусалим і народ Твій зневажають усі, хто оточує нас. Споглянь на спустошене святилище Твоє, заради Тебе Господи» (Даниїла 9:16,17). Єрусалим означає – священство миру. Пояснює апостол: «Будьте святі, як Я Святий!» (1 Петра 1:16). Шлях до святості життя невідворотній. Пророк не просто прагнув визволення народу від страждань, його молитва відображає турботу про честь і славу Божого задуму. Єрусалим не може бути вічно спустошеним, адже він образ святості і сили Духа Божого, а не фальшивих вавилонських богів. Тому: «…ми приносимо благання наші перед Тобою, уповаючи не на праведність нашу, але на Твоє велике милосердя. Господи вислухай; Господи прости; Господи зваж і не зволікай заради Тебе Самого!» (Даниїла 9:18). Молитовне життя за Божою волею дає надію знайти Бога, вийти з тілесного рабства і повернути Царство Божої Правди на землі!