Пророцтво в числах.

«Хто – як мудрий, розуміє значення речей. Серце мудрого знає час і устав, для людини велике зло не знати, - хто скаже їй?» Екзіз. 8:1-7.

 

 

Як свідчить Еклізіаст – неможна вважати мудрими тих, хто не знає і не розуміє Божого Слова, це шкідливо для людини. Адже, знаходячись в глибокій темряві духовного і морального занепаду, світ рухається до самознищення. Відсутність Бога в розумі, совісті та волі, зробило людей сліпими. Не знаємо для чого живемо, що чинимо з своїм життям і хто в цьому винний? «І будуть ходити по землі пригнобленні, голодні… дивляться в гору і дивляться на землю; і ось горе, морок і густа пітьма» (Ісая 8:21,22). Голод духовності пригнічує людину як особистість. Погляд в гору – оцінка духовності. Погляд на землю – тілесні досягнення. І хто дасть гарантію, що життя поєднане з істиною? Але, чим більше зростатиме знання про Бога, тим більшим буде бажання робити те, що заповідано нам. «Бо це любов до Бога» (1 Іоанна 5:3). Бог дає нам необхідне керівництво, охорону і сенс життя, коли ми виконуємо Його Волю. А відсутність знань приводить до безцільності та марновірства. І хоча проповідник сказав: «Скільки б людина не трудилася у дослідженні, вона не осягне всього» (Єкліз. 8:17). Але досліджувати Святе Письмо, - це ввійти в духовну плинність вічного життя, яке відмінне від тілесного.

Христос наполягає: «Дослідіть Писання! Бо ви маєте надію через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене» (Іоанна 5:39). Писання відкриває духовне досягнення вічного життя Ісусом Христом! Адже розвиток і пізнання матеріального світу уможливлює лише матеріальне бачення і сприйняття. Вони далекі відповідності духовному розумінню існуючого. «Суєтні за природою усі люди, бо через видимі досконалості не змогли пізнати Сущого. Хоча від величі краси створінь, порівняльно, пізнається Винуватець буття їх. Вони не мають виправдання. Бо якщо були спроможні, досліджувати тимчасовий світ, то чому не знайшли Творця його» (Прем. Соломона 13:1-9). Не лише бачення краси і величі природи, але і досконале Боже Слово стало можливим для дослідження і пізнання Сущого! Христос сказав: «…шукайте - і знайдете, стукайте – і відчинять вам» (Матвія 7:7). В словах – символах, образах, порівняннях, відкривається Велична Правда і Воля Сущого! І не лише слова, але і біблійні числа несуть в собі змістовне навантаження. Отже, окремі біблійні цифри є знаками Божого визначення, а не буквального рахування.

Особливо важливе число 1, - адже воно уособлює Єдиносущного Бога! У всьому існуючому, безмежному, видимому і невидимому просторі: «Один Бог – Отець,  від Якого походить усе, і для Якого є ми, і Один Ісус Христос, через Якого все, і ми через Нього. І Один Святий Дух, у Якому – все, і ми є в Ньому» (1Кор. 8:6). Бог – єдина причина, котра задумала і започаткувала життя. А Ісус Христос – Єдина Людина на землі, що показала приклад істинного життя в дусі та правді. Приймаючи приклад Його життя маємо надію на усиновлення. Також, Єдиний Дух Премудрості, та Законотворення Божого, діє у Всесвіті і може діяти через нас на землі. Особливо коли ми визнаємо лише Його Єдиною Всеперемагаючою Силою Істини та Закону! Першість від Бога – досконалість найвищої якості! Бо написано: «На початку Бог створив небо і землю…» (Буття 1:1). Початком і причиною життя є Творець - Єдине, Неповторне Джерело знань!

В Старому Заповіті написано: «Ти Один Бог усіх царств земних» (4 Цар. 19:15). Також свідчення апостола: «Один Бог, одна віра, одне хрещення» (Єфесян 4:5). Хоча існують різні віри, різні обряди хрещення, різне розуміння Бога. Однак справжнім є лише одне, засвідчене Ісусом Христом. Як написано: «Одне тіло і один Дух, були покликані до однієї надії» (Єфесян 4;4). Людина є єдиним розумним створінням, здатним досягнути висоти духовності. Вона покликана виконувати волю Єдиного Творця і залучати до просвітницької місії людей. Адже написано: «Один погонить тисячу» (Ісуса Навіна 23:10).  Також: «На початку було Слово… У Ньому було життя, - і життя було Світлом людей… То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, що приходить у світ» (Іоанна 1:1,4,9). Світло від Бога народжує в людині особливу свідомість на подобі свідомості Ісуса Христа. Як написано: «Бог створив від Одного весь людський рід… у Ньому ми живемо, рухаємося, існуємо…» (Дії 17:26-28). Відтак живемо завдяки Світлу Ісуса Христа, без Якого людина мертво-існуюча. Отже, найменше число вибране Святим Письмом, щоб вмістити в собі найбільшу значимість Мудрості, Істини і Сили Духа Божого!

Число 2, стає знаковим після підміни Божої Першості. З’явилася друга першість. Вперше Адам вкусив від «дерева добра і зла». Вперше Божу Істину замінили на людську, правду на неправду, а духовні цінності на матеріальні. Друга першість започаткувала на землі свої традиції, культи і передання. Свідчення: «Як напроти зла – добро, а напроти смерті – життя; так напроти благочестивого – грішник. Дивись на всі діла Всевишнього: їх по два, одне напроти другого» (Сіраха 33:14). У створеному Богом світі з’явилося протиріччя. Боротьба тілесного з духовним, смертного з вічним – боротьба за людину! А перемога настане тоді, коли із двох на землі, буде створена в людині подоба одного - Ісуса Христа! Як написано: «…аби з двох збудувати одну Нову Людину… і в одному тілі примирити Христом обох з Богом… Прийшовши, Він благовістив мир вам – далеким, і мир вам - близьким» (Єфесян 2:15-17). Після духовного занепаду людства, почався процес відродження. Місією Христового приходу було показати сенс життя в духовному зростанні. Об’єднати далеких від Бога з близькими, створивши духовний Храм освіти. Також на другий день творення Бог: «…створив твердь посеред води» (Буття 1:6). Твердь в середовищі життя. «І назвав твердь Небом» (Буття 1:8). Тобто Законом, який вимагає виконання. Число 2 символізує людське життя, котре буде постійно залежати від нашого вибору і вірності Творцю.

Число 3 – символізує духовну єдність з Богом. Написано: «Бо тих, що свідчать, є троє: Отець, Слово і Святий Дух, і ці троє - одне» (1 Іоанна 5:7). Слід розуміти: Отець – є Автором, Свідком і Першопричиною життя. Слово – явлення Божої Премудрості через Ісуса Христа. Дух Святий – відкрита, діюча сила Законів Життя. Єдність – втілення Божої Волі в людському єстві, коли ми досліджуємо Його слова, які духовно поєднані для однієї цілі. Апостол сказав: «Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; найбільша з них любов!» (1 Кор. 13:13). Адже де немає любові, немає і справжньої віри, надії та єдності з Богом. Ці три - виражають єдність з Богом. Але написано: «І я бачив, виходили із уст звірини, і з уст лжепророка три нечисті духи як жаби. Вони виходять до царів землі, щоб зібрати їх на війну» (Обьяв. 16:13,14). Ці земні потвори, які посідають подобу царських чинів, створені людьми, а не Божою волею. Вони суть – політична влада, військова сила і фінанси! Подібна система лжепророків заполонила і релігію. Адже там також діє сила фарисейської влади, войовничості і грошолюбства. Сьогоднішні «святі отці» набувають подобу не служителів, а царів. Діє психологія не Божого духа. Вона буде розкрита, осуджена і зникне через свою потворну сутність! А число 3 поставлене віхою на дорозі до Істини.

Число 4 – всебічний світогляд. Павло благовістить: «…щоб разом з усіма святими змогли зрозуміти, що то є ширина й довжина, висота й глибина» (Єфесян 3:18). Дослідити, щоб зрозуміти духовний, а не лише буквальний зміст написаного. Для того: «…аж поки, всі досягнемо міри повноти зрілості Христа, щоб ми не були більше малими дітьми, які… захоплюються всяким вітром вчення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману» (Єфесян 4:13,14). Міра Христа – всесвітній простір діяльності Духа! Досягати повноти міри, це ввійти в простір законів її діяльності. Християнське духовне середовище, котре захистивши себе Духом Премудрості від бездуховності набуває такої міри. Євангелія стала доказом, що чотири євангелісти набули Христової зрілості. Це ті Світила, котрі Бог створив четвертого дня: «…щоб управляти днем і ніччю і відокремлювати світло від темряви» (Буття 1:18). Число чотири символізує тих, котрі навчають мирян відокремлювати духовну освіту від релігійного невігластва.

Число 5 – чуттєві можливості і символ людини. Бо на п’ятий день творення Бог сказав: «…хай вода породить душу живу» (Буття 1:20). Тобто матеріальне життя породжує мислячу людину. Згадайте: «Ісус узяв п’ять хлібів, звернув погляд до неба, поблагословив, і переломивши, дав хліб учням, а учні - людям» (Матвія 14:19). Його можливості, накормити весь світ Божим Хлібом, а не лише буквальним. Адже написано: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві» (Лука: 14:15). Який хліб споживають у Божому Царстві? Притча пояснює, що Бог приготовив Свій Хліб і запрошує на гостину: «Але враз усі почали відмовлятися. Хтось поле купив і має клопіт, яким і виправдовується. Інший запрошений купив п’ять пар волів і просить вважати це виправданням. А хтось одружився, і не бажає витрачати час на Божу гостину» (Луки 14:18-20). Ось чому сказано: «…- багато є покликаних, а мало вибраних» (Матвій 20:16). Земні справи та п’ять волів символізують фізичні та духовні можливості людини. На що краще витрачати їх? Як зробити вірний вибір? Що поставити на перше місце? Земне поле життя, чи відродження визначення Божого? Фізична сила (образ волів), чи морально-духовна? А що до одруження, читайте притчу про п’ять мудрих і п’ять немудрих дів. Тоді і зрозумієте про існування духовного одруження – єдності з Богом. Як написано: «Шукайте перш за все Царства Божого і його праведності, а все інше вам додасться» (Матвія 6:33). Отже, значення числа 5 відчути в собі поклик Бога і відгукнутися на нього.

Число 6 - знак явлення на землі фальшивого «творця», - розум, воля і творча діяльність якого, вступила в пряме протиріччя Богу! «І дано було йому вкласти дух (силу) в образ звіра, щоб він говорив і діяв» (Об’яв. 13:15). Отже хто він? Апостол пояснює:  «…людина, як син гріха і загибелі, що противиться і підноситься понад усім тим, що зветься Богом, чи Святинею, він у Божому Храмі сяде як Бог і видаватиме себе за Бога» (2 Солунян 2:3,4). Людина з бездуховним розумом і волею заволоділа всією землею. Створила свою систему життя, спрямувавши її на задоволення ненаситних інтересів. Руйнує природу, а гармонію життя перетворює в хаос, набуваючи при тому подоби звіра. Тому число 6, в змістовному зростанні стає знаком звірини 666. Сама людина поставила земне життя на «годинник», котрий безжально відраховує час кінця цієї системи! Але варто знати: Що число шість має і паралельне значення. На початку Біблії відкривається величний план творення, і означення його числами-днями. Шість днів-періодів розвитку від народження життя до повноти зрілості. Аналізуючи розвиток людства, його досягнення і падіння, дає можливість вірно зрозуміти духовний процес шести періодів. Створення людини – котрій даровано від початку задаток переродження, від тілесного стану в духовний. І наслідок – смерть, коли таке переродження не відбулося, як правило по вині самої людини. Христос сказав: «Вам потрібно народитися з гори» (Іоанна 3:7). Відтак, число шість це народження досвіду, котрий генерує волю Божу в людський свідомості.

Число 7 - знак відродження. Адже у Божому творені сьомий день, набуття довершеності, входження в Царство Боже. Коли воно настає? Пояснює апостол: «У Бога один день як тисяча років, і тисяча років як один день» (2 Петра 3:8). Біблійні цифри мають інше призначення, відмінне від буквального. Людські міри визначення неспроможні осягнути величі Божого творення. А Бог, необмежений ніякими мірами. І заповідь говорить: «…а день сьомий – субота Господу Богу твоєму. Бо за шість днів створив Господь небо і землю, море і все, що в них, а на день сьомий спочив, поблагословив і освятив його» (Вихід 20:10,11). Значення числа сім – повне завершення відродження, спокій в тілі і дусі, кінець боротьбі, свято для свідомості людини. Примирення з Богом! Величне торжество Царства довершеності і святості символізує Сьомий день – Божу Суботу!

Також в Писанні задіяне число 8. Якщо сім завершення боротьби, то що є вісім? Безумовно, це початок нової седмиці в недосконалому світі. В Старому Заповіті, число вісім це обряд обрізання, яке означає очищення людини від усіх крайнощів внутрішньої бездуховності. Апостол свідчить: «Ноя очікувало Боже довготерпіння, як він будував ковчег, у якому мало – всього вісім душ – врятувалося від води» (1 Петра 3:20). Врятувалися від нечистого життя. «Бог стародавнього світу не пощадив, а зберіг восьмого Ноя, проповідника праведності» (2 Петра 2:5). «…адже праведник, живучи між ними, бачив безбожні діла, день у день мучив свою праведну душу!» (2 Петра 2:8). Ной названий восьмим не тому, що спасенних разом з ним було вісім душ. Просто Бог створив таке життя, яке рухається по колу. Все створене з Богом не має кінця. Там де завершення – вихід на новий круг. Ной – початок нового. І Давид засвідчив «Господь охоронить вхід і вихід твій нині і навіки» (Псал. 120:8). Бог є Гарантом переходу нині – від дитинства до старості, а також переходу у життя вічне! Бо все гріховне нейтралізується Законом, а нове коло життя як процес відродження виражається в циклічності дій. «Покоління відходить й покоління приходить, а земля перебуває повіки. Як вітер кружляє, кружляє на шляху своєму і повертається на круги свої. Як потоки течуть у море, але море не переповнюється. Звідки текли потоки, туди повертаються, щоб знову текти» (Екліз. 1:4-7). Значимість числа 8, - перехід на нову якість життя, яке гідне вічності. Ісус виголосив: «Людям це неможливо, а Богу все можливо!» (Матвія 19:26). Слід щоденно бути з Богом, не зраджуючи Його волю гріховними діями.

Число 9, - образ молитовної подяки за життя яке Божою закономірністю зароджується дев’ять місяців в лоні матері, щоб виконати своє велике призначення, як і стверджено в третій книзі Єздри 8:8… І Апостол свідчить: «…щоб благодать (мудрості), примножена багатьма, щедро принесла подяку для Божої слави» (2 Кор. 4:15). Подяка – характерна властивість людини і супроводжує наше життя. Людина яка має потребу дякувати, вважається вихованою, заслуговує на повагу. Але варто знати; існує народження свідомості вищого ґатунку, яке піднімає людину на висоту Духа Премудрості. Такою живою свідомістю володів Христос. Його наука несла світло через втілення її в життя. Втім, світське та релігійне керівництво не захотіли наслідувати Христа. «З шостої години настала темрява по всій землі до години дев’ятої. А близько дев’ятої Ісус звертається до Бога гучним голосом…» (Матвія 27:45,46). Людська бездуховність вбиває життя бо число шість символізує їхню темряву. Весь світ погружається в темряву невігластва, відмовившись від світла Христа. Павло закликає: «…відкиньмо діла темряви і зодягнімось у світло» (Римлян 13:12). Як раз молитва налаштовує на розуміння пізнати Бога. Відкрити Божу Істину втілену Христом. Каже апостол: «Не перестаю дякувати у своїх молитвах, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа мудрості й відкриття для Його пізнання» (Єфесян 1:16,17). Відкрити першоджерело життя і прославити Бога життям богоугодним. Хіба не в цьому висота мудрості і перемога світла?

Книга апостолів: «Петро та Іоанн о дев’ятій годині йшли разом до храму на молитву» (Дії 3:1). В сповідуванні Божої віри входить необхідність щоденної молитви. Дев’ять – символічний образ часу молитви, налаштування на Волю Всевишнього Отця. Далі читаємо: «Корнилій, побожний і богобоязливий, він чинив багато милостині і завжди молився Богові. Близько дев’ятої години дня, у видінні бачив ангела Божого» (Дії 10:1-3). Що таке побачити ангела Божого? Знаходячись постійно в молитовному стані, йому відкрився благовіст, який має ангельську природу. Написано: «Христос зруйнував смерть, явив життя і нетління через благовіст» (2 Тимофія 1:10). Євангельське знання нейтралізує смерть свідомості, формує живий світогляд Христа, відкривається здібність мислити духовно. Розум, світобачення, свідомість, все це дух живущий в середині нас. Тому апостол радить: «…аби ваш розум оновлювався духом» (Єфесян 4:23). Одухотворити свідомість і визначити своє відношення до всього сущого. Красота гармонії і велич Буття, а також Слово Боже викликають відчуття благоговіння і подяки. Із всіх створінь на землі, лише людині дано мати святе почуття захоплення і подяки! Сумно буває, коли людина, її мисляча свідомість не виражає природну необхідність дякувати Тому, Хто Творить саме Життя!

Маємо приклад: «По дорозі зустрілися Ісусу Христу десять хворих на проказу, що стояли здалека гукаючи: Ісусе помилуй нас! Він сказав: Покажіться своїм священикам (здоровими). В той час як вони йшли, - очистилися. І один із них побачивши що видужав, повернувся прославляючи Бога. Упав до ніг Ісуса, - дякуючи; це був самарянин. А Ісус запитав: Хіба не десять одужали? А де ж дев’ять? Не здогадалися віддати славу Богові?» (Луки 17:12-18). Основою цього вірша є слова: помилуй та подяка, а весь зміст має два визначення, буквальний і духовний.

Буквальний: Якщо люди відчувають потребу дякувати один одному, то наскільки більше подяки заслуговує від нас Всевишній. Адже це Він створив в людині прекрасне почуття подяки, яке є показником духовності, позначивши цифрою 9. Життя без подяки втрачає гідність, морально-збідніле. Адже молитися і дякувати – це здобувати нетлінне багатство Духа Премудрості! Пам’ятайте, справжня подяка є людським вибором богоугодного життя. Перемога Божої волі в свідомості та живі плоди віри.

Духовний: Десять хворих на проказу символізують віру, яка має запит на зцілення. Віра, яка духовно віддалилася змушена молити Христа здалеку. Відбувається відхід від виконання Закону Десятислів`я – образно, десять прокажених. Євангелія називає такий стан віри хворим. Христос говорить: «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, - знайдете спокій своїм душам» (Матвія 11:28,29). Він виконував Божий Закон, бо хто не виконує обтяжений гріхами. Христос спасає не тілесним, а духовним зціленням, оновлюючи свідому суть людини. Число 9, також, символізує досягнення досконалості, і вимагає виконання християнином норми життя, визначеної Богом. Він дорікає: «Огрубіло серце в народу, недочувають, очі зажмурили, аби не бачити, і не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Матвія 13:15). Чому лише один самарянин вернувся віддати належну подяку Христу? А де ж дев’ять іудеїв? Відкрилася негативна сутність зцілених. Вони спішать показати, засвідчити себе знаючими, достойними, забуваючи, що зціленням, завдячують Богу. Варто знати, що духовно зцілені гідні священицького сану. Але коли вони йшли в Єрусалим, лише самарянин проявив смирення, яке показує його високий рівень духовності. Інші спокусилися на високу самооцінку, гординю. Отже, доки сама причина хвороб існує в світі, зцілення Духом Божої Премудрості під загрозою! «… не введи нас у спокусу» -  читаємо в молитві Христа. Читаємо, але в більшості огрубіло серце, не бажають досліджувати дух слова, вникати розумом, щоб залишатися постійно оздоровленими. Апостол нагадує: «Дякуємо Отцеві, Який знайшов нас гідними частки у спадщині святих» (Колосян 1:12). Тобто привів до християнства. Спадкоємство святих – наслідування євангельських цінностей праведності. Причасні не в формальному, а в духовному служінні набувають спадкоємство, досягаючи дев’ятого рівня довершеності…

Число 10, має велике значення – відкриття десяти заповідей від Самого Бога! Їх неперевершена велич не в кількості, але в духовному сенсі. Вони відкривають людям богоугодне життя, котре є основою істинного світосприйняття. «У ковчег поклади одкровення, що Я даю тобі; там Я буду відкриватися і говорити з тобою» (Вихід 25:21,22). Ковчег, або скинія мають великий об’єм змісту, а в істинному розумінні це благочестя свідомості, совісти та духовного надбання. Там, в Законі Божому, місце вічного збереження, одкровення і спілкування з Богом! Далі читаємо: «Бог дав дві кам’яні скрижалі одкровення, на яких написано було Перстом Божим!» (Вихід 31:18). Перстом Божим слід розуміти, що Заповіді мають Божественну природу і виражають Його Волю! Волю Вічної Істини, яка перероджує, освящає, одухотворяє життя. «Ти свідчив проти них, щоб навернути до Закону Твого, а вони не слухали Заповідей, - які коли б людина виконувала, то жила б ними» (Неємії 9:29). Ніхто і ніщо неповинне заслонити і відвернути нас від Божих Законів. Бо всі нещастя і трагедії людства, прямо чи опосередковано стали причиною порушення Божих Законів Життя!

Число 12 особливе, адже воно вказує на призначення вибраного народу. Як сказано: «Синів в Якова було дванадцять» (Буття 35:22). Відомо, що після благословення, Яків одержує ім’я Ізраїль, початок якого, означений символічним числом за числом синів його.  Старий Заповіт нагадує: «І сказав Господь: сини Ізраїлеві повинні ставити свій стан, при знаках родин своїх; перед скинією зібрання» (Чисел 2:2). Отже, родини ізраїльтян набувають сталого знакового статусу, по діючому в їх середовищі Закону. Далі йде символічна постанова: «Візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному повинні бути дві десятих ефи. Кожен день суботи слід класти їх перед Лице Господа від синів Ізраїлю, як нагадувальну жертву» (Левітів 24:5-8). Ефа – символ високої ціни Божого задуму. А дві десятих ефи – нагаду вальна суботня жертва служіння, перед Богом. Від початку служіння до народження Патріархів в Ізраїлі. Слово Патріарх – перекладається як Великий Батько. Ізраїль має народити носіїв Божого Духа Премудрості.

В дохристиянському Ізраїлі, бачимо трьох достойників; Авраама, Ісака, Якова. Духовне народження особистостей такого рівня займає багато часу. Виконання цього завдання переходить від Старого Завіту в Новий. І вже Ісус: «Прикликавши дванадцятьох, дав їм владу, і заповів кажучи: На дорогу язичників не йдіть, а йдіть радше до загиблих овець дома Ізраїлю» (Матвія 10:1-7). Христос дав учням Боже знання, яке дозволяло їм проповідувати оновлену віру. Христос пояснює: «І Я посланий до загиблих овець дома Ізраїлю. Але жінка – хананеянка просить: Господи моя дочка біснується (віра язичницька), - допоможи мені! А Він у відповідь сказав: Не годиться брати хліб у дітей і кинути псам. Так Господи (згідна), але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів. О жінко, велика твоя віра!» (Матвія 15:22-28). Христос ніколи не дозволяв собі образливого відношення до людей. Слова мають символічний, пророчий зміст. Випереджаючи євреїв, язичниця напряму звертається до Христа. Так буде в майбутньому: Народжені згори язичники обійдуть євреїв в досягненні істини. Адже Ізраїль сам був поганим господарем, кормився крихтами. Юдеї вбивали пророків і самі гинули в бездуховній, спотвореній ідолопоклонством вірі. А Христос прийшов їх спасати. Дух Божої Премудрості відкритий і втілений в Ісусі Христі має бути засвідчений і усвідомлений як необхідність, спочатку в Ізраїлі, а потім на всій землі.

Написано: «Іоанн христив водою, ви ж будете охрещені Духом Святим. Приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви станете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі!» (Дії 1:5-8). Дух Премудрості прийнятий тією кількістю людей, які покликані відродити і утвердити на землі – Істину! Створення Патріархів Ізраїлю почалося від Авраама, а завершено Ісусом Христом. Число 12, символ духовної висоти яка відкрита для всіх, хто відчує покликання прийняти її. Повнота сприйняття в характері людини, коли кращі людські властивості, почуття любові, братерства, добродійства, посвячені на служіння Богу!

Опрацювала Шагіна Надія.