Сьома Заповідь.

«Не чини перелюбу» (Вихід 20:14). Читаємо в сьомій Божій заповіді. Як зрозуміти, що є перелюбство в нашому житті? Адже ж всі ми щось любимо, а щось не любимо.  Смаки у всіх різні. І те, що одна людина любить, інша може не любити. Але варто знати, в нашому житті є такі речі, які всім треба любити. А саме, визначений Богом духовний статус людини, яка зберігає основи і начала нашого життя; як-то любов, благочестя, святість, бажання досконалості. Щоб мати самоповагу необхідно піднятися на певну планку гідності і залишитися там.  Люди, назвали цей рівень латинськими словами, «Хомо сапієнс» - людина розумна. А Біблія назвала: «Людина створена за образом і подобою Божою». Такий духовний рівень Бог започаткував при створені людини. І кожний хто свідомо відмовляється бути таким, чинить перелюб перед своїм Творцем!   А також перед самим собою. Часто позашлюбних дітей вважають незаконно народженими – набутими в перелюбі. А Біблія такими вважає тих, хто не народив у своїй свідомості любові до Бога, і не досягає досконалості благочестивого життя. Згадайте, Христос народився від непорочності Марії і благочестя Йосипа. Історично досліджено, що це дві віруючі спільноти. Вони були носіями непорочних знань Істини – образ Марії, та благочестя по відношенню до Божих Законів – образ Йосипа. Однак таке єднання фарисеї не визнали законним. «Але Він (Ісус), буде годуватися цим молоком і медом (Істиною та Законом), перше ніж це Немовля буде розуміти, відкидати зле і обирати добре» (Ісая 7:15,16). Любов до істинних знань, перероджує Сина Людського на Сина Божого. Незаконний по фарисейським міркам, стає законним у Бога.   

Бог у всі часи давав нам справедливі закони. Але люди всякий раз відходили від Божого Закону,  вибираючи для себе закони людські, якими завжди можна оправдатися. Заміна Божих законів на людські є одним із чинників перелюбу. «Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш. Бо хвалишся законом, а порушуючи закон, Бога безчестиш» (Римлян 2:22,23). Часто можна почути від людей; я такий, яким мене Бог створив. Думати так є великою помилкою. Не можна складати вину на Бога за своє неуцтво і бездуховність. Бог дав нам мати розум, волю, совість, посилає Своїх вчителів. Христос попередив: «Всякі паростки, котрі не Отець Мій Небесний посадив, викореняться» (Матвія 15:13). Тобто, рано чи пізно людські закони заведуть людство у безвихідь. Необхідно всім вчитися від тих прикладів і уроків, які відкриває нам Святе Письмо, щоб життя людини не стало неугодним паростком, яке навіки виродиться на землі. Павло пише: «Я турбуюся про вас ревністю Божою; я заручив вас єдиному Мужу, щоб представити Христу, чистою дівою. Але боюсь, щоб, як змій хитрістю обманув Єву, так і ваші уми щоб не пошкодились. І як би хто прийшовши не почав проповідувати іншого Ісуса, котрого ми не проповідували» (2 Кор. 11:2,3). Хитрість змія – це людські пошкоджені уми, що спотворюють євангельські проповіді Ісуса. Павло застерігає християн дотримуватися апостольського вчення. Бо чиста діва це чистота церковного служіння, а перекручене Христове вчення веде до перелюбства і нечистоти.

Послання: «Навчати жінці не дозволено, і володарювати над мужем також, а бути в безмовності. Бо спершу був створений Адам, а потім Єва; і не Адам був спокушений; а жінка, спокусившись вдалася до переступу; а втім, спасеться через народження дітей, якщо буде у вірі, любові та святості» (1 Тимофія 2:12-15). Перший Адам – начало існування на землі Божої Волі, адже написано: «Дух Божий носився над водами» (Буття 1:2). І лише потім був створений матеріальний світ життя, так звана «Єва». Тому мудрість матерії не може повчати Божу мудрість, вона має бути підпорядкована на виконання Божого задуму. Нажаль, вже на початку стався переступ, заміна пріоритетів духовних на матеріальні. Найперший перелюб: «Коли люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки, тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за дружин. І народжувалися сильні велетні» (Буття 6:1,2). Сильні велетні – це коли любов до фізичної сили та можливості її використання перевершує любов до знання істини. Перелюб тут полягає в тому, що матерія «Єва» оволодівши способом мислення і розумом, взяла вверх над духом «Адамом» - поневолила духовність. І через багато часу потому, великий пророк напише: «Дух Господа Бога на мені, Господь задіяв мене благовістити для немічних і добрих серцем, зцілення. Проповідувати полоненим визволення і в’язням відкриття темниць» (Ісая 61:1). Ісая пророчить визволення духовності, відкриття тілесної в’язниці. І лише тоді «Єва» - життя людське, зможе народити таких людей, що будуть для неї на спасіння. Але в вірі, любові і благочесті, а не в перелюбі. Такі вважаються народженими згори – законними дітьми.

Написано: «Якщо хтось буде перелюбствувати з жінкою замужньою; або ж з жінкою ближнього свого, хай будуть віддані смерті і перелюбник і перелюбниця» (Левітів 20:10). Таким був старозавітний життєвий закон. І так вони жорстоко поступали, дотримуючись букви закону. Але ось зовсім інша дія того ж таки закону:  «Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі; а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш?» (Іоанна 8:4-11). Христос відповів: «хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь». Цими словами Христос їх викриває, що вони нічим не кращі тієї жінки. Знітившись фарисеї відійшли.  Тоді Ісус сказав: «Жінко, де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив? Ніхто Господи, - сказала вона. І Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши» Зверніть увагу, який урок праведності викладає Вчитель від Бога, як для грішниці, так і для її суддів. Там де гріх перестає діяти, - суд відміняється. Бо любов до людини є досконалість перед Богом! Тоді як фарисеї свою жорстоку поведінку лукаво прикривали ім’ям Мойсея. Захищаючи одну заповідь, порушували іншу. «Хто дотримується всього закону і зогрішить у чомусь одному, той стає винуватим у всьому. Бо Той же, Хто сказав: «Не перелюбствуй», сказав і: «Не вбивай» (Якова 2:10,11). Тому Бог заборонив жорстоке покарання людей і визнає це беззаконням. Не можна бути на пів грішником чи то на пів праведником. Людина може бути духовною або ж бездуховною.

Павло пише: «Духом живіть і ви не будете чинити похоті плотської, бо плоть бажає противного духові, а дух – противного плоті; вони одне одному противляться. Але ті, що Христові є, плоть свою розп’яли з пристрастями і похотями. Якщо ми живемо духом, то за духом повинні діяти» (Галатів 5:16-25). Наше життя проходить в боротьбі законів тіла і духа. Жити духом – побороти в собі тягу до гріха, любити і бажати праведності, але виникає питання, в чому причина такої живучості гріха? «…тому, що земля наповнена перелюбниками… Сила їх в неправді, бо і пророк їх, і священик – лицемірять; навіть в домі Моєму Я бачу нечестя їх, - говорить Господь» (Ієремія 23:10,11). Отже ті, кому по-християнському статусу належить навчати благочестя, самі перелюбники. Бо люблять над усе матеріальне багатство, язичницькі традиції, та запроваджують служіння неправді, заводять церкву в блуд. «Слухайте священики і весь дім Ізраїлю, бо буде вам суд. Господу вони зрадили і народили чужих дітей» (Осія 5:1,7). Також: «У домі вашім я бачу блудодійство  Єфрема та нечистота Ізраїлю» (Осія 6:10.). Разом  з стародавнім Ізраїлем, який єднався з поганською релігією і творив блуд, ми мусимо побачити сьогоднішній стан віри. Сьогодні як і колись зраджують справжню віру, народжуючи чужих по духу християн.

Пророцтво: «Хто дасть очам моїм джерело сліз! Я плакав би день і ніч за дочками народу мого. Бо всі вони прилюбодії, віроломні. Бо переходять від одного зла до іншого, а Мене не знають» (Єремія: 9:1-3). Пророк плаче за всім світом, за тими, хто не знаючи Бога, блудять. Мова йде про людей, які захоплені в рабство зла і втрачені для Бога! «Блудників і перелюбників судить Бог. Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же. Тому ученнями різними, чужими не захоплюйтесь» (Євреїв: 13:4,8,9). Все, що написано людиною і не узгоджене з Словом Божим є блудливе, протиставлене Духу Слова. Христова наука життя незмінна, правдива і найкраща для навчання. Такою вона була, є і навіки залишиться! Христос сказав: «Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму» (Матвія 5:27,28). Ці слова слід сприймати не лише в прямому, але і в переносному значенні. Зрада в сім’ї це гріх один перед одним. А особливо перед малолітніми дітьми, які страждають від зради батьків. Порушується гармонія родини. Але Христос говорить про людей віри, які бажають святкових розваг і багатства. Гріховність процвітає, величається, розважається при мовчазній згоді богословів. І якими очима християнам належить дивитися на таке гріховне життя? Можна оправдувати і навіть бажати такого життя собі та своїм дітям. Фактично, - це впасти перелюб! Але справжні християни не стануть дивитися на таке життя (символічну жінку) з пожаданням.

Апостол пише: «Духовний судить про все, а про нього ніхто не може судити. Бо ми маємо розум Христів» (1 Кор. 2:15,16). Важливо навчитися Премудрості Христа, яка дозволяє відмежовувати добро від зла, а справжню любов від перелюбства. «Сказано було: Коли хто розводиться з жінкою своєю, нехай дасть їй лист про розлучення. А Я кажу вам: що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, - за винятком зради, - той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб» (Матвія 5:31,32). Лист про розлучення – свідомість, підзвітна честі та совісті, яка ніколи не зрадить праведності, навіть коли її зраджують. Ніколи не вчинить зла, адже любов піднята Ісусом Христом як Закон для нас! Християнин, залишаючи церкву (образ дружини), має бути впевненим, що ця церква чинить перелюб. Вона більше любить, звеличує, обожнює і прославляє себе, аніж Бога. Де Слово Боже замінене обрядами, а духовність християн не відроджується. Залишити таку церкву, це побачити в ній зраду Істині. І навпаки, хто спокуситься зовнішньою красотою церковного служіння, багатством її прикрас, спокуситься на розведену з істиною церкву, той сприяє подальшому існуванню духовного перелюбу.

Пророк запитує: «Чи довго тобі блукати, відпала дочко? Бо Господь створить на землі щось нове: Жінка спасе чоловіка» (Ієремія 31:22). Відпалу дочку слід розуміти як відступницьке життя, котре треба оновити, щоб спасти чоловіка - Божу віру на землі! А Давид заявляє: «…розум вірний у тих, хто виконують заповіді» (Псалом 110:10). Законопослушне і благочестиве життя це та «жінка», яка спасе людську цивілізацію від знищення. Адже, наукова еліта і загальна освіченість поставили людину володарем життя. Вони віру в Бога вважають приниженням. Євангелія свідчить: «Якщо хтось посоромиться Мене і Моїх слів в роді цьому перелюбному і грішному. Того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого з ангелами святими» (Марка 8:38). Коли Ієремія пророчив: «Господь створить на землі щось нове».  Він мав на увазі Христа, який покаже нове життя. І тоді все залежатиме від людей. Якщо вони перестануть блудити і приймуть життя основане на Христових цінностях, то воно спасе світ від гріхопадіння! Отож вчора, сьогодні, і по всяк час, перед жінками і чоловіками стоятиме однаковий вибір і однакові вимоги, від яких залежатиме спасіння кожного з них, а також всього людства. Як написано: «…нема вже не чоловічої статі, ні жіночої, бо всі ви одно в Христі Ісусі» (Галатів 3:28). Всі рівні перед Законом! Апостол нагадує: «Не вже не знаєте, блудники Царства Божого не успадкують» (1 Корин. 6:9). «…ви блудите не знаючи Писання, ані сили Божої» (Матвія 22:29). Духовне невігластво приводить до духовного перелюбу. Тому Христос в Нагірній проповіді виголосив: «Блаженні чисті серцем, бо вони бачитимуть Бога» (Матвія 5:8). Хто любить все, що любить Бог – не чинить перелюбу! Амінь!