Створення людини.

«Cтворімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою» (Буття 1:26).

Це ж очевидно, що Бог разом з нами хоче нас створити, справжніми Божими людьми, а не лише тілесними. Бо коли приходить в наш світ людина, вона як задумана книга, в котрий ще нічого не написано. Але вже забезпечена очима, щоб бачити; розумом, щоб осмислювати і совістю, щоб не схибити. Давид молився: «Дякую Господи, що Ти так дивно створив мене» (Псал 138:14). Все тіло людини створене надзвичайно досконалим, готовим, і добре пристосованим до земного життя. Здавалося б так просто, живи, учись, спостерігай закони природи, а книга життя сама пишеться. Це коли не турбуватися про якість. Але за Божою волею, вона має писатися вірним розумом, чистою совістю і добрим, люблячим серцем. Виникає питання: Для чого Бог започаткував життя людини? «Він Той Бог, що землю сформував і міцно поставив її; не як порожнечу створив – а на проживання в ній» (Ісая 45:18). На початку творення, Богом задумана мисляча людина, котра на подобі Бога має стати розумним творцем. А стиль Божого життя, духовне зростання розуму. Давид каже: «Вони живляться від дому Твого і з  Твого джерела напуваєш їх. Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм, ми бачимо світло» (Псал. 35:9,10). Бог – Джерело Життя та Істини, яка заповнює порожнечу всесвіту, землі і людини. Де є здатність мислити, там є розум. А де є розум, там є творча особа. Але Всевишній Інтелект, - це Незбагненна Премудрість Всевишньої Особи, Творця всього живого! А людям Бог дав розум не для панування над менш розумними, але щоб поєднати з Божою Премудрістю, і сформувати істинне життя на всій землі. Людина має написати свою книгу життя – довершеною і посвяченою Богу.

Павло говорить: «Бо ми Його творіння, створені в Ісусі Христі на добрі діла які Бог наперед приготував, щоб ми виконували» (Єфесян 2:10). Для створення людини Бог приготував книгу життя – Біблію, та послав Ісуса Христа як взірець для наслідування. Тому: «Входячи у світ Христос каже: жертв і приношень Ти не схотів, але Ти приготував Мені тіло. Тоді Я сказав: Ось іду, - на початку книги написано про Мене, - виконати Твою волю» (Євреїв 10:5,7). Христос прийшов, щоб відновити спотворену віру, яка стала основаною на матеріальних приношеннях та обрядових культах. І навчити людей виконанню Божого Закону. Шкода, бо такою віра, в більшості, залишається до нині! Як і Закони Божі замінили людськими, що уможливлюють невиконання. А хто не виконує Закони Божі, неодмінно предстане перед Судом Божим. Написано: «…візьміть його і киньте у пітьму зовнішню… Бо багато покликаних, та мало вибраних» (Матвія 22:13). Свідомість людини, яка не зрозуміла сенсу життя, буде відкинутою від Божого Царства. «Бо зовнішніх судитиме Бог» (1 Кор. 5:13). Зовнішні – не мають духовної єдності з Богом, це і є покарання. Але пророцтво говорить: «Дам вам серце нове, і дух новий, візьму з плоті вашої серце кам’яне, а дам плотське, і будете ходити у заповідях Моїх» (Єзекиїля 36:26). Образ кам’яного серця – протистояння Богу, а плотське – смиренне, яке творить духовну людину для вічності. Також: «…щоб за багатством Своїм Він дав вам Святого Духа, зміцніти силою у внутрішній людині… аби ви, засновані на любові… змогли зрозуміти, що то за ширина й довжина, висота й глибина і пізнати Христову любов, яка сягає за межі пізнання, щоб наповнилися Божою повнотою» (Єфесян 3:16-19). Любов Бога і Христа відрізняється від людської, тому її слід набувати змінюючи свій внутрішній характер.

Пророцтво стверджує: «Слухає Господь і чує, і перед лицем Його пишеться пам’ятна книга про тих, що бояться і шанують Ім’я Його» (Малахія 3:16). Отже, існує невидима пам’ять, яка супроводжує наше життя, світло, від якого нічого не можна утаїти, і яке інтуїтивно нагадує людині, Хто її Творець. Ось чому, час від часу з’являється бажання почати все спочатку. Змінитися, і змінити своє життя. Бо докори сумління, безнадія, спроби знайти вихід з життєвої кризи, заставляють людей шукати Бога. Але самого бажання мало. Христос говорив: «Царство Небесне зусиллям здобувається» (Матвія 11:12). Щоб створити себе довершеним, необхідно знайти правдивих вчителів. Адже написано: «…що ми всі згрішили і відпали від Бога» (Римлян 3:23).  Біблія називає гріх людською хворобою, яку можна вилікувати приклавши зусилля. І пророк, показує нам приклад на двох Іудейських царях.

Єзекія запитує через Ісаю 38:22 «Який знак, що я ввійду до Господнього дому?» Відповідає: «Ось тобі знамення, що Господь виконає Своє Слово. Я поверну назад на десять ступенів сонячну тінь, яка пройшла по ступенях Ахазових. І повернулося сонце на десять ступенів по ступенях, по яких воно сходило» (Ісая 38:7,8). Також читаємо в книзі 2 Хронік 28:19 «Принизив Бог юдеїв через царя Ахаза, бо він занечистив Юдею і тяжко грішив перед Богом». Загальновідомо, що по-закону десяти заповідей, на дітей падає тінь гріха їхніх батьків, як і на країну, якою керують грішники. Висловлюючись медичним терміном це гріховна патологія – хвороба всього суспільства. А все тому, що цар Ахаз затьмарив, або навів тінь беззаконня на істинні цінності життя, які відкривали людям Патріархи віри. Але під керівництвом нового царя Єзекії, відбувається щире покаяння і духовний розвиток народу. Тому Бог відвернув тінь гріха на повноту десяти заповідей. Гріховна тінь, закривала Бога для юдеїв. А коли Бог простив, то на місце гріховної тіні повернулося «Сонце» - обітниця усиновлення. Отже, явилась милість Божа, - почати все спочатку! Ну хіба це не приклад для нас сьогодні? Христос говорив: «Знову і знову запевняю вас: коли хто не народиться від води і Духа, не може ввійти до Божого Царства!» (Іоанна 3:5). Але юдеї цього не розуміли, бо сприймали народження – як тілесне. А тут мова йде про народження духовного інтелекту. Сукупність Миру, Любові, Богопізнання, в земній людині.

Необхідно поставити собі питання: Кому ми дозволяємо створювати, формувати наше мислення? І чи можемо бути впевненими, що ніхто не впливає на нас? Ми цього можемо навіть не відчувати. Телебачення, радіо, часописи; безцеремонно входять в наші доми, захоплюють розум і формують громадську думку. Вони справляють могутній вплив на життя людей, їх поведінку та моральні цінності. Чи можна довіряти тому, що ми читаємо, слухаємо, дивимось? Адже річ у тім, що на наші думки і вчинки завжди впливають ті, кого ми слухаємо. Це звичайно непогано, якщо ми слухаємо тих, хто знає Істину, благовісників Божих. Павло попереджає: «Багато бо є непокірних, марнословів і обманщиків, яким треба затуляти вуста: вони цілі доми баламутять, навчаючи чого не слід, заради ганебної користі» (Тита 1:10,11). Отже апостол свідчить, що багато релігій неправдивих, яким належало б заборонити навчати, адже вони обманюють християн, здобуваючи собі славу творців людських душ. Чому так сталося? «Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня» (Єзекиїль 28:15). На початку життя, людина свідомо відмовилася від Свого Творця, спираючись на власний розум, тому її інтелектуальний розвиток створювався на протязі багатьох епох – без Бога. І що з цього вийшло написано в 3 книзі Ездри 8:2,3 «Скажу тобі Ездро подобу. Земля дає багато речовин з якої робляться глиняні речі, а не багато того, з чого виходить золото, так і діла цього віку. Багато хто створений, але не багато спасеться!». Хто свій розум формує з Богом, той має подобу золота, а хто суперечить Богові, то, як говорить пророк: «…той черепок з черепків земних!» (Ісая 45:9).

Варто пам’ятати: «…що сам сатана видає себе за ангела світла, і його слуги видають себе за служителів праведності» (2 Кор. 11:14,15). Що таке сатана? Негативний закон плоті, що суперечить Закону Божому, і містить в собі повноту зла, неправди, гордині і так далі… Всі ці негативні речі і утворюють із себе монстра, що образно названий «сатаною». Сатана – це деструктивна сила, нею як знаряддям користуються люди в досягненні своїх цілей. Тому порада: «…щоб пізнали істину і вирвалися із тенет диявола, що їх зловив живцем, аби вони виконували його волю» (Тимофія 2:26,26). Спіймалася в тенета навіть світова релігія, бо не виконуючи Божої Волі, створила протистояння, втративши християнську любов до ближнього. Забула Боже повеління, створити таке життя людей, де не буде зла, беззаконня та бездуховності, а настане мир, справедливість і доброчинство. Оскільки таке життя іще не створене, то передусім винна вся релігія. Її місія навчати і відроджувати, а не розважати християн святковими, язичницькими звичаями.

Апостол наполягає: «Оновіться в нову (людину) для пізнання образу Того, Хто її створив…Зодягніться у щире милосердя, доброту, покірність, лагідність і довготерпіння» (Колосян 3:10-12). Через пізнання Слова Божого, відновлюється в людині готовність створити нову особистість. Формується нове життя в доброті, лагідності та терпінні. «Цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша» (2 Кор. 4:7). В символічних глиняних посудинах, (тілесних людях) Бог започаткував вічне начало довершеної людини. «Бо відроджені ви не з тлінного насіння, а з нетлінного, - живим Божим Словом, що перебуває вічно» (1 Петра 1:23). Бог формує Своїм Словом не лише окремих осіб, але і цілі народи. Ієремія написав пророчу притчу, взявши за образ роботу гончара. Пророк описує, як гончар переробляє посудину із глини, що в руках його зіпсувалася. Бог говорить: «Чи не можу і Я вчинити з вами, як гончар той, доме Ізраїлів. Ось, як глина в руці гончара, так і ви в руці Моїй» (Ієремії 18:6). Дім Ізраїля символізує віру всього світу. А пророцтво показує жалюгідний стан релігійного світу, який став наче зіпсована посудина. Тому вона не може бути використана для Божої Слави. ЇЇ необхідно переробити. Створити гідне життя християнина.

Закони природи і закони Духа поєднуються задля великої цілі; досягнення гармонії в тілі і свідомості людей. Апостол Павло виголошує: «…аби з двох збудувати в самому собі одну Нову Людину, і в одному тілі примирити Христом, обох із Богом, знищивши ворожнечу» (Єфесян 2:15,16). Протистояння в світовій релігії перенеслося на протистояння в самій людині. Коли тіло диктує розуму свої забаганки. А Пастирі вводять у служіння не властиві Христовій вірі речі. Як написано: «Тож не роблю добре, що хочу, але недобре, чого не хочу, - те роблю» (Римлян 7:19). Народження Нової Людини передбачає нейтралізувати роздвоєність між розумом, котрий пізнав Христа і втіленням Його в життя людства. Написано: «Даровані нам дорогоцінні обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, що у світі» (2 Петра 1:4). Для створення справжньої людини, дано земне життя і Слово від Бога, яке зароджує в нашій свідомості Божественну Природу! Всемогутній Бог відтворить весь світ досконалим, якщо світ вибере Бога, своїм духовним Гончарем! Бог чекає, коли християни свідомо визнають свою вину і увійдуть в молитовний стан. А саме: «Якщо визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоб простити нам і очистити від усякої неправедності» (1 Іоанна 1:9). Бо визнаючи свої гріхи, визнаємо необхідність очищення від них. Давид закликає: «Прийдіть поклонімось і припадімо до Нього, схиливши коліна перед Господом. Він створив нас. Він Бог наш, а ми люди. О, коли б ви нині послухали Голосу Його!!!» (Псал. 94:6,7). Смиренно виконуючи Божу волю стаємо доступними для Божого відтворення. Пам’ятаймо про це!  Амінь!!!

P.S.  Про себе ми говоримо: Ось моє тіло; руки, ноги, голова. Якщо це все лише моє – то де я? Хто є тим, кого треба створити за образом і подобою Бога? Об’єктивна, реальна творча особистість, яка може логічно аналізувати, пізнавати, досліджувати і відкривати Істину і є справжньою людиною! Адже написано: «…є тіло звичайне (видиме), але є і духовне (невидиме)» (1 Кор. 15:44). Духовне вічне – створює духовну свідомість, основану на Божої Премудрості!!! Але все ще існує людська реальність: «Тільки це я зрозумів, що Бог створив людину, правою (цілеспрямованою Його задуму), а люди пустилися у безліч помислів» (Єклізіаст: 7:29). Створили хаос безбожних ідеологій та недосконалих релігій, котрі зруйнували саму логіку духовного мислення людини, і вона вже не може бути задіяною в вічності! Відбувається страшна річ, деградація свідомості християн. Свідчення апостола: «Той хто говорить (Слово Боже), хай молиться, щоб умів пояснити. Бо коли молюся мовою, молиться мій дух (ревнитель), але розум лишається безплідним» (1 Кор. 14:13,14). Земна людина народжується в тілі, а Божа в розумі!

Опрацювала Шагіна Надія.