Сутність Ангелів

«Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних, повкидають їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів» (Матвія 13:49,50).

Божими Ангелами передусім вважаються біблійні Святі: пророки, апостоли та інші благовісники Божої Правди. А кінець віку в кожного особистий. Коли життя закінчилося, а його сенс і духовне призначення не відкрите і не реалізоване, то значить прожите даремно. Вогняна піч – це муки совісті, образно, «плач і скрегіт зубів», адже змінити вже нічого неможливо – час втрачений. Вийдуть ангели – означає зустріч з благою вісткою Божої Істини, яку за життя не знали, бо не хотіли знати ігноруючи дослідження Святого Письма. Проявляли байдужість і навіть злорадство до Божого Слова. І ось визначення Божих Ангелів: відділити «злих», негідних для продовження існування. Свідчення: «Ось Він і слугам Своїм недовіряє і в ангелах убачає недоліки» (Іова 4:18). Як розуміти, що Бог недовіряє? Скоріше дав повну свободу вибору розумним створінням. Від самих людей залежить, чи зможуть вони оправдати довіру Бога. Недоліки ангелів – спотворене розуміння Істини земними служителями церков. Очевидно це є великою прикрістю бачити недоліки тих, хто мав можливість піти шляхом досконалості. Читайте Іоанна Богослова книгу Відкриття, другий і третій розділи. Послання до ангелів семи церков і у всіх бачить недоліки.

Написано: «І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, затримав у вічних кайданах під темрявою для суду великого дня» (Іуди 1:6). Як бачимо, ангели бувають різними, вважаються служителями різних церковних визначень.  Покинули своє житло – керівництво Істинного Бога і вибрали інший спосіб служіння – самовизначення і вседозволеність. Далі подібне свідчення апостола: «Бо коли Бог не пощадив ангелів, що згрішили, а в кайданах темряви вкинув до пекла, аби берегти на суд» (2 Петра 2:4). Ангели, як правило, вісники нових відкриттів, а в даному випадку негативних. Земні генії, дослідники нових технологій, що нерідко своїми досягненнями не зберігають, а порушують гармонію життя. Наука, як палка з двома кінцями, «добро і зло» одночасно. Також ієрархи, відступники від Істини, благовісники язичницьких обрядів. У кайданах – це в рабстві своїх беззаконь; у вічних – тривалість існування зла. Постійні катастрофи супроводжують історію людського життя та непорозуміння і ворожнечу в християнстві. Гармонійне співіснування природи і людини, перетворили на пекло для обох! Не зберегли початкового стану задуманого Творцем, що всі мають право на життя і благословляють війни. Тим самим служать «Молоху» - богу війни.

Шкода, що людська цивілізація, як написано: «Царем над собою мала – ангела безодні. Ім’я якого по-єврейськи – Аваддон, а по-грецьки – Аполліон, означає - Губитель» (Об’яв. 9:11). Хто він такий? Має подобу царської гегемонії, нагадує ангела, але не охоронця, а напроти - розв’язує ненаситну, безмірну діяльність - згубити все живе на землі! Я думаю, що мова йде про матеріалістичну систему насилля, яка захопила владу на землі, завдаючи всім неймовірної скрути. Чому нагадує ангела? Бо поставила собі на службу найкращі уми людства – науку. Розумне людство чомусь вибрало для свого життя не доброчинність і братство, а злочинність! Тому, біблійний суд великого дня відомий, адже продовження такого життя приведе нас до катастрофи. Також попередження: «Бог приведе кожну справу на суд і все таємне виясниться, чи добре воно, чи лихе» (Еклізіаста 12:14). Великий день суду це прозріння людей, освідомлення зла, яке самі натворили. І ось наступив час, коли зло проти природи повернулося бумерангом для людського життя. «І кого не знайшли записаним у книзі життя, той був укинений у вогняне озеро» (Об’явлення 20:15). Бог не втручається в людське життя, але воно під постійним наглядом – фіксується, через свою велику значимість, бо створене Вічною, Всемогутньою Суттю! В книзі життя - в Святому Писанні, через порівняння, виявляється надбання християнином духовної свідомості. Тоді як незаписаного, невідповідного Духу Слова, чекає розпач, стид і докори сумління, образ «вогняного озера»!

Слід знати про існування духовних благовісників. «Ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, і до небесного Єрусалиму, до десятків тисяч ангелів, до Церкви первістків записаних на небі, до Бога Судді всіх, до духів праведників, що досягли досконалості» (Євреїв 12:22,23). Приступили до незвичайного, неземного, духовного благовісництва апостолів, символом якого виступають: Гора Сіон, місто Живого Бога, Небесний Єрусалим, Церква первістків. Це подоба досягнення висоти довершеного життя, задуманого ще на початку Самим Творцем! Підтвердження Іоанна Богослова: «І я побачив святе місто, новий Єрусалим, що сходив з неба від Бога… І почув я голос із престолу: Ось Божа оселя з людьми; Він поселиться з ними, вони будуть Його народом, а Бог буде – їхнім Богом» (Об’яв. 21:2,3). Новий Єрусалим – людське життя, побудоване за Законами Небесного Творця. Адже Бог перебуває там, де виконується Його воля. Беззаперечно! Там Його співпраця з людьми - символічна оселя, єдність Духа!

Співець псалмів, Давид, виголошує: «Благословіть Господа всі ангели Його, що слухають голос слів Його. Благословіть Господа, слуги Його, що творите волю Його. Благословіть Господа на всіх місцях володіння Його, благослови душе моя Господа!» (Псалом 102:20-22). Благословляти Господа – це визнати Його останньою інстанцією, від якої залежить наше життя. Господній голос – це живий просвітницький Дух Премудрості, який одухотворяє і відроджує людську свідомість, оживляє відпалу душу. Таким чином, не зіпсовані гріхом людські сини, набувають здібності розуміти і сприймати Божу Мудрість. Вони своїм життям, і словом, і прикладом, благовістять її світові. Свідчать Правду Господню тим, хто добровільно прагне її. Адже, вищий сенс життя означає – осягнути велич Мудрості Божої і втілити в своє життя! Для цього Бог покликав людських синів на службу Своїми ангелами.

Апостол Павло пише: «Хіба не всі вони є духами служіння, що посилаються служителями задля тих, які мають успадкувати спасіння?» (Євреїв 1:14). Духи служіння – це внутрішня сутність, духовна спільність з Богом Вседержителем. Людина створена не лише тілесною, але і має ангельську подобу Ісуса Христа. Особливо коли створіння з Його Творцем являють Єдність Духа! Це стає можливим через пізнання, виконання і оселення Бога в своєму єстві. « І побачив я іншого Ангела, Який летів посеред неба. Він мав вічну Євангелію, щоб звіщати її жителям землі» (Відкриття 14:6). Посеред неба - піднятий на духовну висоту жертовного служіння Богу над недосконалим світом. На подобі пророків, благовісників праведності. Безумовно, Христос – Ангел від Бога, а Його Євангелія, Ангельська Блага Звістка Неба! Найбільший духовний скарб людства, котрий слід досліджувати і передавати з роду в рід по всій землі. Послання Павла: «Коли Бог вводить Первородного у світ, то каже: Хай поклоняться Йому всі Божі ангели» (Євреїв 1:6). Отже, призначає приклад смирення Первородного Сина і Його Слова для всіх достойних служителів, благовісників справжнього християнства. Ангельський Дух – це сила добра, миру, співчуття, беззавітна віра Богу і любов до всього створеного Ним. Опанувавши таку силу духа, християнин отримує перехід на духовний рівень буття  - ангельський!

А для тих, хто ще не знає, написана притча: «Було семеро братів: перший, одружившись, помер, дружину залишив братові: так само й другий і третій – аж до сьомого. Після всіх померла й жінка. Котрому з семи вона буде дружиною у воскресінні? Бо всі її мали! Ісус сказав: Помиляєтесь, не знаючи ані Писання, ані сили Божої; бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі» (Матвія 22:25-30). На подобі звичайного одруження, яке має значення лише на землі, Христос вкладає для дослідження інший зміст. Дає пояснення, що воскресає людина народжена згори, її духовна свідомість. Свідчення апостола: «Усунувши Закон заповідей в навчаннях, аби з двох збудувати в собі одну Нову Людину, встановивши мир» (Єфесян 2:15). Також: «…збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос!» (Єфесян 2:20). Наріжним каменем, об який більшість спіткнулася є духовні цінності Ісуса Христа, Божого Архангела і котрі вирішили можливим ігнорувати, замінити язичництвом. В цьому вияв церковних недоліків. Тільки через духовне виховання, та виконання заповідей тілесна людина відроджує в собі Боже начало, котре і воскресає. 

Згадайте також притчу про десять дів, з них п’ять розумних, які чекають одного, але справжнього жениха від Бога. А тут семеро і всі смертні, як і їх дружини. Мова йде про християнство, що поділилося, назвавши себе різними іменами: Православні, Католики, Адвентисти, Свідки Ієгови і т.д. І всі мають одне Святе Письмо, науку ангельського життя! Однак не зуміли встановити на землі миру. Виконувати Божу місію по прокладу Ісуса Христа. Притча запитує: Як вони будуть називатися після воскресіння і кому належати? Лише поєднані з Богом Істини, Миру і Любові, стають Божими Ангелами і не має більше потреби в різних назвах земних церков! «Дух говорить Цервам, хто перемагає, дам йому білий камінь, на якому написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто отримує» (Об’явлення 2:17). Білий камінь, як чистий лист паперу, нове життя в дусі Божої сили. Як воно буде називатися знає Той, Хто його дає і отримує. А дає переможцям недосконалості і тілесних вад власної натури! Ангелами Божими стають охоронці-служителі богоугодного життя!    Аминь!

Дослідження сестри Надії