Третя Заповідь.
«Не призивай імені Господа, Бога твого, марно, бо не помилує Господь того, хто призиває ім’я Його марно» (Вихід 20:7). Як нам розуміти волю третьої заповіді? Коли кожному віруючому властиво призивати Бога. Кожний усвідомлює Бога Спасителем! «Я – Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (Ісая 48:17). Навчає чого? Вихованню людини заповідями для досягнення Духа Христового. Духовної досконалості, яка є новою християнською вірою. Волею Божою, тобто Його Іменем! Христос сказав: «Я виявив Твоє Ім’я людям… Нині вони зрозуміють все, що Ти дав Мені, є від Тебе» (Іоанна 17:6,7). Відтак, вихований на заповідях стає християнином, щоб через духовну висоту Христа зрозуміти Бога. Ім’я Бога і Христа виражають високий рівень честі, премудрості, довершеної Істини. Це те, що слід призивати, наслідувати, наповнювати життя сенсом, а не марно виголошувати. Тому люди щоденно звертаються до Бога з молитвами, з своїми бідами, мріями та бажаннями. Але якщо існує така заповідь, то необхідно задуматись кожному із нас. Як же я призиваю Бога, чи не марно? Апостол пише: «Нема різниці між юдеєм і греком, бо один Бог для всіх, і всякий, хто покличе ім’я Бога, спасеться» (Римлян 10:12,13). Здавалося б, не існує проблем, призивай Бога, і до якої б церкви ти не належав, - спасешся. Але чому ж тоді після цих слів Павло задає римлянам і всім християнам чотири питання. І якщо ці питання дослідити то зрозуміємо причину існування третьої заповіді.
Питання перше: «Але як призиватимуть Того, в Кого не повірили?» (Римлян 10:14). В цих словах піддається сумніву людська віра в Бога, а без справжньої віри ніколи не буде справжнього християнина!
Питання друге: «І як повірять у Того, про Кого не чули?» Людям у всі часи бракувало істинного розуміння Бога, а також бракувало бажання вчитися. Звідси і безсилля віри. Написано: «Чи розумієш, що ти читаєш? Як же можу як ніхто не навчить мене» (Дії 8:30,31). Відповідь біблійного Пилипа, це символічна відповідь всього релігійного людства. Апостоли дослідили, що в такому жалюгідному стані завжди буде віра на землі. Адже до цього часу релігійний світ читає Святе Писання, але не всі знайшли духовного ключа до розуміння.
Третє питання: «А як почують вони без проповідника»? І четверте: «І як можуть проповідувати, якщо не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги в благовісників миру і добра» (Римлян 10:15). Віруючим людям бракує духовних проповідників. Бог, неодноразово посилав на землю своїх благовісників, але релігія їх не слухала і вбивала. Свідчення: «Я побачив іншого Ангела, який летів серед неба, Він мав благовістити вічну Євангелію жителям землі, - усякому народові, поколінню, племені і всьому людству» (Відкриття 14:6,7). Ісус Христос великий благовісник Премудрості! І до кожної людини на землі, яка володіє розумом, Бог посилає проповідників вічної Євангелії! Тільки б вони захотіли приймати і слухати їх, бо далі читаємо гірку правду: «Але не всі послухалися Євангелії! Ісая каже: Господи, хто ж повірив тому, що почув від нас? Віра від слухання, а слухання – через слово Христа. Хіба вони не чули? По всій землі звістка пішла! Хіба Ізраїль не знав? Першим Мойсей говорив!» (Римлян 10:16-19). Мойсей першим відкрив Закони Божі. Ізраїль знав і не хотів виконувати. Так і сьогодні, релігія знає, бо Євангелія Христа благовіститься по всій землі, але не всі їй вірять. Адже більшість сьогоднішніх проповідників говорять одне, а прикладом свого життя показують інше. На відміну від Ісуса Христа, Котрий як Сам жив, так і навчав інших. Христос говорить: «Даремно поклоняються Мені навчаючи людських заповідей» (Матвія 15:9). Кожний християнин повинен оцінити свою віру. Як ми виконуємо волю Бога, чи стали гідними християнами? Бо тоді, хто б ти не був, юдей чи грек, і до якої б церкви ти не належав, - спасешся! Бо духовно ти вже не юдей і не грек - ти син Божий!
У Левітів, в законі життя записано: «Не будеш присягати Моїм іменем на неправду, бо зневажаєш ім’я Бога свого. Я – Господь!» (Левітів 19:12). Закон вимагає від нас в Ім’я Бога благовістити правду, бо неправдою та беззаконнями зневажається Боже ім’я. Згадаймо біблійний випадок, який стався з Ноєвим сином – Хамом, котрий збезчестив ім’я свого батька. Духовне дослідження цього опису розкриває істинну суть. У заснованій Ноєм церкві відкрився гріх. Винуватцем цього був Хам. І темна пляма гріха падала на Ноя і на всю церкву. Щоб спасти церкву від безчестя, Ной проклинає, тобто відмежовується від Хама! «Проклятий Ханаан, - він буде рабом рабів у братів своїх» (Буття 9:25). Таким чином потомки Хама стають роз’єднаними із справжньою вірою. Від’єднанні від Бога, вони будуватимуть свою віру, але створена без Бога віра, - це символічна Вавилонська вежа, яку вони ніколи не закінчать. Бо їх наміри прославляти людське ім’я. І нинішній християнський світ покараний на роз’єднання. Не розуміючи важливості Божої волі, ми перестали розуміти один одного. Людська віра знаходиться в такому стані, що може легко збезчестити Бога. Тому Бог в третій заповіді забороняє призивати Боже ім’я, називати себе людьми Божими, до того часу, доки земна релігія не знайде в собі мудрості і не приборкає свою гординю, і тоді об’єднаються в братерській любові до Всевишнього Отця.
Приходячи до християнської віри, ми, цим самим даємо Богу обітницю бути вірними Його Волі. Старий Заповіт застерігає: «Якщо даси обітницю Богу, негайно виконуй її. Бо Господь, вимагатиме з тебе і на тобі буде гріх; якщо ж ти не обіцяв, то не буде і гріха» (Повт. Закону 23:21,22). Здавалося б в цих словах є якась несправедливість. І дехто може подумати, що краще не бути віруючим, не знати Бога і не визнавати Закону то і не буде гріха. Можливо гріха не буде, але ж не буде воскресіння! Ти не учасник великого Божого задуму - живеш даремно. Так як Бог є джерелом нашого життя, то втративши Бога, відриваємося від джерела Його життя! Пророк закликає: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його. Кличте, доки Він близько! Хай безбожний покине дорогу свою. Беззаконник – думки свої. І хай до Господа звернеться, - і Бог помилує, бо Він багатомилостивий» (Ісая 55:6,7). Ісая, звертає увагу на два слова; безбожник та беззаконник, які лишають нас Божої милості. Однак, тілесне життя дає нам можливість покликати Бога, але не словами, а праведним життям. Бог близько до нас тоді, коли ми думаємо, досліджуємо Його Слово, шукаємо розуміння. Бо свідомість, яка до цього не прагне – безнадійно далека від Бога. Адже Бог це Безмежний Розум, Котрий ми призиваємо досягненням свого розуму.
Христос сказав: «Ви чули, що сказано було древнім: Не клянись неправдиво, а виконуй перед Богом клятви свої. А Я кажу, не клянись зовсім: ні небом, ні землею, ні своєю головою. Хай буде слово ваше так – так, або ж ні - ні; а що більше цього, те від лукавого» (Матвія 5:33-37). Вірність Богу, людина від початку порушує. Ізраїль, також мав безліч різноманітних клятв і всі порушував. Від клятв не було їм ніякої користі. Христос дає повеління: зроби вибір і не лукав перед Богом. Бо нічим крім виконання заповідей людина не оправдається і не об’єднається з Богом. Христос виконавши Закон, став Сином Божим. І християнином є той, хто по духу такий, а не по зовнішнім признакам. «Багато таких, що скажуть: Чи не Твоїм Ім’ям ми пророчили, чи не Твоїм Ім’ям бісів ми виганяли, чи не Твоїм Ім’ям численні чудеса чинили? Скажу їм: Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, що чините беззаконня!» (Матвія 7:22,23). У всі часи існували люди які використовували Боже Ім’я, щоб прославляти свою церкву, набути славу богословів, чудотворців, цілителів та пророків. З Іменем Бога вбивали, благословляли та освячували війни між народами. Таким чином безчестили Боже Ім’я на землі! Третя заповідь вимагає від всіх християн, захистити Боже Ім’я від марноти! Інакше збудуться слова: «Я ніколи не знав вас!»
В Давидових псалмах написано: 8:10. «Господи, Боже Наш, - яке величне на всій землі Твоє Ім’я!» Величну значимість Божих Імен, Давид, не лише сам освідомив, але впевнений, що весь світ зрозуміє. Сьогодні, ще не настав той час всесвітнього бачення, але ми віримо, - так буде! Перед багатьма людьми ще стоїть питання, що означають Божі Імена? Ось декілька Божих Імен:
«Бог Творець». Чому таке ім’я? Тому, що Він Автор Всесвіту і всього що його наповнює.
«Бог Отець, Бог Дух». - Від Нього народилося життя - видиме і невидиме, матеріальне і духовне. Іншого джерела життя, - не знайдено!
«Бог Судія». Він Той, що взяв на Себе право суду. Його суд, - найсправедливіші закони життя! Суть Бога не карати, а спасати. Карають себе ті, хто порушує закони життя!
«Бог Любов». Божа любов найвищої якості бо в ній немає нічого, що було б протилежне любові: «Любов милосердна, терпить, не величається, не гордиться, не спалахує гнівом, все прощає і ніколи не минає»! (1 Кор. 13:4-8).
«Бог вічно Сущий». - Його життя не має причини. Само існуюча, Вічна духовна сила, яка немає початку і кінця!
«Бог Істина». – Неперевершена Премудрість, яка творить гармонію життя у Дусі Святім! Його наука вказує шлях до Істини!
«Бог Саваоф» - Могутній духовний воїн. Який Сам в змозі захистити Своє Ім’я, Свій великий задум, і Своє творіння. Його зброя - всеперемагаюча Правда!
«Бог Ієгова» В цьому Імені об’єднаність всіх Божих Імен. Означає причину всього що постало! Єдиносуща досконалість, всіх існуючих довершеностей! «Таке Моє Ім’я навіки!» (Вихід 3:15). Ім’я Ієгова не для того, щоб виголошувати його на кожному кроці, але щоб пізнати всі його повеління і слідувати за ними – вони сенс нашого життя. Варто знати, всі імена являють собою Духовний Образ Бога. Божих Імен багато. Чому так? Тому, що Його Ім’я незвичайне. Воно містить в собі таку Духовну Велич, яку ми люди не в змозі осягнути. І навіть якщо будуть зібрані і названі всі Імена, якими люди коли-небудь називали Бога, то і тоді не буде повноти назви Божого Імені. Боже Ім’я – це Його Суть! Воно відображає Самого Бога! А Бога не бачив ніхто! Нам залишається лише схиливши голови перед Величчю Його Суті, сказати словами молитви: «Отче Наш, хай святиться Ім’я Твоє. І на землі, як на небі!» Амінь!
Опрацювала Шагіна Надія.
