Творення – день другий.

«Небо звіщає про Божу славу, а творіння Його являє твердь» (Псал. 18:2). Все створено Богом символізує твердь – існування Істини, яку ніхто не зможе заперечити. Адже написано: «І сказав Бог: хай буде твердь посеред води, і хай відділяє вона воду від води. І стало так. І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так. І назвав Бог твердь небом. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день другий» (Буття 1:6-9) Другий день, - повеління Бога для створення духовних «твердинь» в людській свідомості. «Бог твердиня; досконалі діла Його. Бог вірний, праведний і істинний» (Повт. Закону 32:4). Як бачимо, Бог виявляє Себе не лише як найвеличнішу твердиню, але і як Творця твердинь. Твердиня серед води – Премудрість над всякою людською мудрістю! Це істинна основа, яку має визнати кожне розумне створіння. Тільки на основі Божої Премудрості створюється справжня людина.

   Бог започаткував твориво як прадавнє начало вічності. І воно не вимірюється земними днями в нашому розумінні. Адже у Бога один день як символічні тисяча років. Бог не обмежений в часі. Маючи вірний розум Давид пише: «Звіщає день дневі Слово, а ніч ночі передає знання… І по цілій землі пішов відголос, і до краю Всесвіту їхні слова» (Псал. 18:3-5). Правдиве творення відбувається тоді, коли духовні досягнення всього світу проповідуються і аналізуються, спираючись на Слово Боже як на тверду основу. Не всі досягають найвищого рівня. Перехід від одного духовного рівня до іншого, супроводжується боротьбою і великими зусиллями. Чому не можна залишатися в першому дні, адже це також певне досягнення? І не всі люди сильні, здібні, здорові. Багато поневолених і обманутих язичницькими традиціями і переданнями. Але варто знати: що перший день, це лише перший крок до пізнання Бога. А Павло засвідчив: «І ніхто вже не буде навчати свого ближнього кажучи: Пізнай Господа! – Бо всі вони пізнають Мене, від малого до великого» (Євреїв 8:11). Отже, немає іншого шляху як неспинно рухатися до духовного рівня сьомого дня. Бо це встановлена норма для відродження. Хочемо ми цього чи ні.

Написано: «…земля яка залишилася пусткою диміла…, а пам’ятником не вірної душі – стоячий соляний стовп» (Прем. Соломона 10:7). Коли люди не горять бажанням пізнавати Істину, їхнє життя – пустота, яка немає сенсу. Відсутність духовного життя стає подобою мертвого пам’ятника, або пам’яттю про негідне життя.. Біблія, єдине джерело, що дає пояснення творчій програмі Бога. «І сказав Бог: Хай буде твердь посеред води, і хай відділяє вона воду від води». Бог створив не лише землю і воду, але невидимий Дух Премудрості, який проникає, впливає і оживляє буквальне твориво. Відділяє справжню духовну освіту від сурогату. Говорить Давид: «Пошлеш Духа Свого  - і створяться вони, і оновлюєш лице землі» (Псал. 103:30). Безумовно, земля має керуватися Духом Божої Премудрості як незаперечною твердинею. Інакше вона не розумітиме духовного значення біблійної води - освіти.

Давид каже: «Бог утвердив землю на водах» (Псал. 135:6 ). Тобто на пізнанні. Земне життя має два шляхи пізнання істини. Через розглядання і дослідження величі буквального творіння, та через інтуїцію, логіку мислення. Якраз, через даровану людині логіку мислення пророки відкривали Істину. Для цього і необхідна твердь – Божа Премудрість Слова. Вона проникне і підпорядкує земну людину і її розум для однієї цілі. Пізнати сенс вірного життя на землі, щоб творити гармонію. Подібно як в природі існує гармонійний рух води. Хто їм керує? Хто навчив воду рухатися по всій планеті єдиними закономірностями? Перетворюючись то на пару, то на сніг, то на лід. Сьогоднішня наука прийшла до висновку, що вода містить в собі інформацію. Вона чітко знає і не порушує свій шлях життя. Тому виникає питання: Чому люди, маючи розум не знають до цього часу сенсу свого буття? Що з нами сталося? Коли і чому ми схибили, зійшли з Божої програми буття. Пророк пояснює: «Залишили Господа. Джерело води живої» (Ієремія: 17:13). Загубивши Бога Істинного, людина втратила Божественну інформацію про себе і своє буття. Вона стала створювати собі язичницькі божества, які не могли бути правдивою твердинею.

Мойсей запитує: «… де боги, їх твердиня, на яку вони надіялися, які їли жир жертв їхніх і пили вино (їхньої неправди). Нехай вони допоможуть вам. Бачите нині, що це Я, - і не має Бога, крім Мене» (Повт. Закону 32:37-39). Людський розум зробив велику помилку, яка стала трагедією. Замість того, щоб пізнавати і проповідувати Істину, проти Божої волі, взяли від язичництва ритуальне служіння обрядових видовищ, які привели віру до духовного невігластва. Відмовилися визнати Єдиного Творця, Невидимого Духа Премудрості своїм Богом, а створили на землі різнобожне поклоніння. Небажання розвивати єдність з Богом через логіку мислення, довело людський розум до жалюгідного, емоційного, тваринного стану. І ця, фальшива твердиня донині сприймається як віра. Пристосована до християнства і прикрашена ритуальними культами, вона спотворила Істину  вірного розуму, а не форм і культів.

Адже написано: «І створив Бог твердь, і відокремив воду що під твердю, від води, що над твердю. І стало так». Води над твердю і під твердю, - це знання для розвитку життя. Людина може розвивати своє життя, земними науками, а можна вдосконалюватися науками духовними, дарованими нам Богом. А образ тверді – Закон Божий непорушний, як для тих, хто досліджує земні науки, так і для дослідників духовних наук. Закон виявляє їхню відмінність, і визначає цінність. Адже людські науки нерідко спрямовують свою діяльність проти Божого творива, спустошуючи первозданну гармонію землі. Так само віра, яка не спирається на Божий Закон – не відроджує людину, а руйнує.

 Бог створив Живу Премудру Істину. Вона від самого початку існувала на землі. І її завжди можна було знайти через духовний розвиток розуму. Підтверджено: «І копали раби Ісаакові в долині і знайшли там колодязь води живої» (Буття 26:19). Також відкриття: «Впала з неба велика зірка на джерела вод, і багато людей померло від вод, тому що вони стали гіркі» (Об’явлення 8:10,11). В цих віршах образно показано два приклади. Одні знайшли живу воду і спаслися, а інші впали з висоти Божої Премудрості і виявилися мертвими. Жива вода в Біблії, є образом духовного пізнання Істини – Богопізнання. Гірка вода – спотворена істина, негідна для Божої програми творення. Отже, існує творення духовне, вічне як і тілесне, тлінне. Нажаль більшість християн не знають і не розрізняють цих двох начал творення, які Бог започаткував і визнав відокремленими. Бо тіло як правило своїми ненаситними бажаннями, поневолює мудрість. Кінчена ціль Божого творення, - відокремлення духовного від формального. Необхідна вірна оцінка життя і повне смирення людського розуму – Духу Істини.

Апостол навчає: «Кажу вам: живіть духом, і не чинитимете бажань тілесних. Бо тіло бажає протилежного  духові, а дух – протилежного тілу: вони протидіють одне одному» (Галатів 5:16,17). Духовна людина всі свої розумові здібності, своє сумління, посвячує Богу. Немудра – витрачає всю себе для земного збагачення і слави перед людьми. А Бог, з самого початку творення, хотів щоб люди навчилися робити вірний вибір. Але не той вибір зробив перший Адам, і вийшов на шлях блудного сина. І не той вибір зробив Каїн, ставши вбивцею. Так само Ізраїльське фарисейство вибрало Вараву, замість Христа і стали соляним стовпом, - релігією в нікуди! Ці трагічні помилки людства, мали б стати сьогодні нам наукою. Адже до цього часу людське життя в рабстві невірного вибору твердинь, де народжуються лише невільники, які не можуть духовно рости.

Бог через Мойсея говорить: «Ви успадкуєте землю, в який тече молоко і мед. Я Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів. Не оскверняйте душ ваших тим, що визначив Я, як нечисте. Будьте переді Мною святі, бо Я Святий – Бог ваш» (Левітів 20:24-26). Бог створив землю досконалою для життя. Образно це слід розуміти, яка тече молоком і медом – духовним знанням. Але необхідно відокремлювати віру Божу від язичництва. Показати чистоту і святість в поклонінні Богу. Для цього Бог явив нам Свій Закон як непорушну твердиню. Закон, силою своїх незаперечних Істин, розділяє праведне, богоугодне від безбожного і беззаконного. Також, на початку Бог вибрав людину, з поміж всього живого створеного Ним на землі. І наділивши розумом, цим і відділив її від усього земного створіння. Для того, щоб стала людина втіленням Божої Премудрості, виконавцем Його волі.

Павло навчає: «Не впрягайтеся разом з невірними в чуже ярмо. Що може бути спільного у праведності з беззаконням? Що спільного у світла і темряви? Яка частка вірного з невірним? Або яка згода між Божим Храмом та ідолами?» (2 Кор. 6:14-16). Відокремлюючи від себе все бездуховне, язичницьке, ідольське – людина стає носієм Божої святості. «І назвав Бог твердь, Небо». Що є досягненням «Неба»?  Відповідь: «Чого вимагає від тебе Бог твій? Того тільки, щоб ти ходив путями Його, і любив Його, і служив Богу твоєму від усього серця і від усієї душі твоєї, щоб дотримував заповідей і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі. Ось у Господа Бога, небо і небеса небес, земля й усе, що на ній» (Повт. Закону 10:12-14). Виконуючи Божу Волю ми вибираємо духовне народження згори. А Бог створив для духовного народження людини багато твердинь. Як-то: Істина, Правда, Закон, Мир, Любов. Ці незаперечні твердині необхідні для довершеного життя. Але світ, не може і не хоче так жити. Тому, називає Божі твердині утопією.

Отже, трагедія людства в знехтувані Божих твердинь. «Світ залишив Бога, Який створив його, і знехтував твердинею спасіння свого» (Повт. Закону 32:15). Всі твердині збережені для нас у Святому Письмі. Воля Божа, в Заповідях, є твердим повелінням Неба. Бог говорить: «Я вкладу слова Мої у вуста твої, і тінню руки Моєї покрию тебе, щоб упорядкувати небеса і утвердити землю, і сказати: Ти мій народ» (Ісая 51:16). Для упорядкування і ствердження неба і землі, - духовної освіти в тілесній людині, необхідне Слово Боже, яке є великою твердинею на землі. Христос сказав: «…словом будеш оправданий, і словом осуджений» (Матв. 12:37). Істина у Божому Слові є мірилом досяжності відродження. А другій день символізує вибір життя. Невірний вибір у тих, хто не знає і не живе Словом Божим. Він ще у «темряві вечора». Образ дня - досягнення довершеності. Давид написав: «Твоє Слово – світильник, світло для стежки моєї» (Псал. 118:105). І сказав Бог, що це добре!!!  Амінь!!!

Опрацювала Шагіна Надія.