Творення – День шостий.
«Благий Господь, до людини, яка шукає Його» (Плач Ієремії 3:25). Нас всіх навчали еволюції видів по Дарвіну. А Слово Боже вчить, що всяка жива душа походить за її родом. Людина, за родом Божим, а всі тварини та земні створіння, кожна за своїм родом. Зрозумійте, Дарвінівську теорію світ використовує як протиріччя Богу, як противагу Божественній, духовній еволюції людини, біблійний образ якої – сім днів. Коли людина, від звіриної та тваринної подоби, еволюціонує в образ і подобу Божу. Відбувається духовна еволюція особистості – розуму, совісті і волі, а не тіла!
Читаємо про шостий день: «І сказав Бог: хай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так… І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою, і хай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, і над звірами, і худобою, і над усією землею. І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив їх; чоловіка і жінку. І благословив їх Бог. І сказав: ось Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, і всяке дерево, яке має плід – це буде вам в їжу; І стало так. І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: День шостий» (Буття 1:24-31). Образ шостого дня, є початком втілення Божого задуму в людських особистостях. Істинним провідником на цьому шляху, є Святе Письмо, яке виявлене Самим Богом. Тому так важливо нам знати: Хто нас веде по життю? Адже земна релігія настільки відійшла від Божого Слова, що наперед передбачивши таке, апостол написав: «…знаю діла твої, ти носиш ім’я, ніби живий, але ти мертвий» (Об’яв. 3:1). Ось чому Бог дав повеління створити живу душу людини, достойну вічного життя. І на прикладах буквального, тлінного життя, навчає створення духовного, нетлінного.
Однак, мільйони людей у всі часи не полишає питання; яким чином відбувався перехід, від неживого до живого? Якщо задуматися, то це сталося щось надзвичайно грандіозне! І хіба може нежива матерія сама зорганізуватися і ожити без сторонньої допомоги? Та ще й за сім днів. На всі людські бажання доказати що «Буття» науково обґрунтоване: Існує ствердження: «…неможливо ні применшити, ні збільшити і неможливо дослідити дивні діла Господа. Коли людина закінчила (вичерпала свої можливості), там тільки початок, а коли перестане (досліджувати), прийде у здивування. Що є людина і який її сенс?» (Сіраха 18:5-7). Якщо вважати, що тіло лише продукт випадкового об’єднання молекул, кислот і білків, то звідки у нас розвиток розуму, мислення, совісті? Щоб підтвердити теорію еволюції, в наукових колах проводять дослідження. Доведено, перше ніж об’єднатися в живу клітину, молекули та білок, повинні були створитися і існувати окремо. Але ось парадокс, виявилось, що одне без одного вони не можуть ні створитися, ні існувати, отже невідомий початок. То хто ж задумав надскладну молекулу ДНК? І вчені, в одній окремій живій клітині, прийшли до того ж самого глухого кута: Що було спочатку, курка, чи яйце? І відповіді немає. Людська теорія виявилася «пустишкою». Але чому вона до цього часу існує? Бо немає чим замінити, заповнити цю порожнечу. Тоді як Істина знаходиться в перших двох словах, з яких починається Біблія. «На початку Бог!!!». Тобто початок належить Всевишньому Творцю!
Спочатку явного і різно-видного – існувало «Єдине Невидиме». Єдине, недоступне для людської уяви, бо знаходиться за межею явного! Його невидиме Божество приймаємо вірою, згідно дослідження Святого Письма. Говорить Євангелія: «На початку Слово було у Бога. І у ньому було життя людей» (Іоанна 1:2-4). Відтак багато мудрих людей переконуються, що життя спочатку створене в задумах Всевишнього Творця. А Його Слово, це незбагнена Велич Живої Істини, характерне ім’я Якої – Вседержитель! Тобто, все що було, є, і буде, зберігається в Премудрості Його Слова! Щоб щось створити необхідно щось мати, бо з нічого не вийде нічого. Символ шостого дня – людина, котра має досягати морально-духовну довершеність.
Христос пояснює: «Дух оживляє, а тіло (цьому) ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя» (Іоанна 6:63). Чому так написано, що тіло не оживляє? Бо тіло і все тілесне немає вічності, воно не вважається Словом Божим як таке, що народжує життя за образом і подобою Божою. Воно існує за подобою видимої природи. Тоді як Дух, - це продукт, або ж плід розуму праведників. Коли розум осяяний освітою Слова Божого, то в ньому народжується жива сила Божої невидимої Премудрості. Тоді вона створює довершену особистість. Бог Творець, а вершина Його творення – жива, досконала людина. Бо лише через відроджену духовність людини, Бог показує Свій Образ! Тому, немає для християнина нічого важливішого як відродити вірний розум, чисту свідомість і швидку дію совісті.
Шостий день говорить: «Хай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так». Тоді як п’ятий день народжував душу живу в символічній воді, то шостий говорить про землю, яка народжує живу душу. Пояснення води: «Агнець водитиме їх до водних джерел життя…» (Об’явлення 7:17). Вода - духовна наука для народження. А що до землі Давид написав: «Вся земля хай поклониться Тобі!» (Псал. 65:4). Слід розуміти, все земне людство це символічна земля, яка сама не може відродити досконалість. Тому має приклонитися перед Божою Премудрістю. На щастя, людська свідомість здібна сприймати і розуміти Слово Боже, а воля, здібна виконувати. Христос навчає в нагірній проповіді: «Кожний, хто слухає Мої Слова та виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що збудував свій дім на камені. А хто слухає Мої Слова, та не виконує їх, подібний до чоловіка не розумного, що збудував свій дім на піску» (Матвія 7:24-26). Дім побудований на камені, - це життя людини збудоване на Христових Істинах. Воно стає Божественною цінністю. Адже в створеному Богом бутті, все існує для чогось, або ж для когось. Такий шлях до повноти гармонії, а вінець гармонії – людина усиновлена в Божий рід.
Земні звірі, тварини, про які згадується в шостому дні, це людські, чуттєві, емоційні риси. Святе Письмо використовує два види тварин, щоб показати внутрішній стан тілесної людини. Добрі – такі як вівці, голуби і злі – вовки, змії. Пророцтво: «Я засію дім Ізраїлів і дім Іудин сіменем людини і сіменем худоби… і буду спостерігати за ними, творячи і насаджуючи. – говорить Господь» (Ієремія 31:27,28). Людині дана унікальна можливість вибору – жити за земними законами тління, або розумом пізнати і сприйняти Премудрість Божих Законів Життя. Давид написав: «Хваліть Господа звірі, і всі тварини, всі плазуни і птахи крилаті» (Псал. 148:10). Зрозуміло, що славити Бога можуть лише тілесні люди а не буквальні тварини які не мають розуму. Тому Христос сказав своїм учням: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангелію всьому творінню» (Марка 16:15). Отже ті, кому буде проповідувана Євангелія, це людські тілесні душі. Вони мають заново відродитися, від Духу Євангелії, щоб піднятися на шостий рівень досконалості.
Написано: «І сказав Бог, створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою, і хай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, і худобою всієї землі». Створімо – означає, що Бог створює людину разом з зусиллями самої людини. Людина, вибрана Богом, бути господарем землі. Оберігати і не порушувати закономірностей природи. Адже, збережене в цілості природне середовище, зберігає саму людину. Але що ми бачимо сьогодні? Жорстоку, руйнівну війну людей з природою землі. І цю війну на знищення виграє людина, порушуючи Боже повеління оберігати землю. Але завжди так не буде. Бо самі люди склали прислів’я про безумця, який рубає гілку на котрій сам сидить.
Свідчить апостол: «Всякий рід звірів, птахів і плазунів, приборкується – вони освоєні людською природою. Лише язика ніхто із людей не може приборкати, він – зло повне смертоносної отрути» (Якова 3:7). Бог поєднав в людині матеріальне начало з духовним, для того: «…щоб вона зцілила саму себе» (Луки 4:23). Створила в собі нетлінну душу. Душа, наповнена Божим знанням – освоєна Духовною Природою Бога! А душа яка має лише земне знання «добра і зла», освоєна земною природою. В ній проявляється неприборкана подоба звіра. Язик – виразник душі. Ось чому Давид молився: «Серце чисте створи в мені, Боже, і Духа праведного віднови в нутрі моєму» (Псал. 50:12). Мова йде про внутрішню, морально-духовну досконалість людини.
Павло навчає: «Щоб ви відкинули стару людину з її попереднім способом життя, аби ваш розум оновлювався духом, щоб ви зодяглися в нову людину, створену за подобою Божою у праведності та святості істини» (Єфесян 4:22-25). Отже, нова людина у вірному розумі, а не в новому тілі. Ісус сказав: «Коли хто не народиться від води і Духа, не може ввійти до Божого Царства» (Іоанна 3:5). Народитися від Духа, це створити нову духовну свідомість, нове мислення і бажання нових принципів життя. Чи це можливо в сьогоднішній людині, яка втратила гармонію буття? Шостий день дає відповідь: «І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив їх; чоловіка і жінку. І благословив їх Бог». Отже все, що Бог задумав – здійсниться! Створення їх; чоловіка і жінку – символізує множину. Створення іншого способу життя, переродження всього людства по всій землі. Навіть якщо світ демонструватиме спротив; пророцтво каже: «Я залишу жителів землі, і заведу їх у тісне місце…» (Ієремія 10:18). Очевидно людство своїм спротивом Богу заведе життя на землі у безвихідь. Пояснює апостол: «Бо ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до Пастиря і наставника ваших душ» (1 Петра 2:25). Люди відсторонили Бога від земного життя. А Христос, був, є і навіки залишається Єдиним, Істинним провідником повернення людей до Бога.
Написано: «…сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне. Так і написано: Перша Людина – Адам став живою душею, а останній Адам – дух, що оживляє» (1 Кор. 15:44,45). Перший Адам, жива тілесна людина, яка повинна була вкушати від дерева життя. Сприйняти Волю Божу. Останній, духовний Адам – Ісус Христос, ніколи не спокуситься вкушати зло! Душа – людська свідомість, повинна об’єднатися з Духом Божої Премудрості. І тоді її особистість зберігається вічно! Слово Боже звертається з порадою до кожного християнина: «Духа не вгашайте, пророцтвом не нехтуйте, усе досліджуйте, держіться доброго, стримуйтеся від усякого зла. І Сам Бог освятить вас: І ваш дух, душа і тіло, бездоганно будуть збережені в цілості до приходу Ісуса Христа» (1 Солунян 5:19-23). Як нам розуміти, прихід Ісуса Христа до земної людини? І кого Бог освячує? Пояснює апостол: «Ви живете не тілом, а Духом Божим; який живе у вас. А коли Христос є у вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність» (Римлян 8:9,10). Для того, щоб Бог освятив християнина необхідно бути в єдності з Божим Духом, жити за Божою Волею, і підпорядкувати тілесне життя духовному. Такий приклад показав всім Христос – будучи тілесним. Він засвідчив: «Син Людський приходить не губити людські душі, а спасати їх» (Луки 9:55). Отже, все залежить від нас самих. Про що ми думаємо, кого слухаємо, і чим живе наша душа?
Далі написано: «Ось Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, і всяке дерево, яке має плід – це буде вам в їжу. І стало так. І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно». Давайте подумаємо, про яку їжу для людини найбільше турбується Бог? Буквальна їжа необхідна для короткочасного тілесного життя, і її ми здобуваємо фізичною працею. Бог же створив людину, щоб вона жила вічно! Отже, більш необхідна їжа духовна. Христос сказав в Нагірній проповіді: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть!» (Матвія 5:6). Також Він говорив: «Не працюйте для поживи, що гине, але для поживи, що залишається на вічне життя» (Іоанна 6:27). Духовна премудрість оживлює людську свідомість. А дерево, яке має плід – християнський рід, який вирощує дітей Божих. Святе Письмо стало духовною поживою для створення довершеної спільноти людей. Цю найкориснішу поживу створив Бог, і говорить: «Ось добре воно»
Далі читаємо: «Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана, і виводить їх; на високу гору. Там Він преобразився перед ними» (Матвія 17:1,2). Навіть Христос використовує образ шостого дня, щоб показати шлях на висоту довершеності. І це не чудо надприродного явища, а чудо духовного переродження Сина Людського на Сина Божого – процес духовної еволюції. Читаємо свічення: «…пролунав голос: Це є Мій улюблений Син; Його слухайте!» (Матвія 17:5). Голос Бога – Премудрість Святого Письма, а слухати Сина – підніматися на рівень духовного відродження. Від першого дня до сьомого, від Адама до рівня Христа!!! І був вечір. І був ранок: День шостий. Амінь!
Опрацювала Шагіна Надія.
