Творення – День Сьомий.

 

 «А день сьомий – субота Господу, Богу Твоєму, не роби в цей день ніякої справи…» (Вихід 20:10). Існує шість невідомих періодів для розвитку Всесвіту, а потім стан спокою – досягнення цілі. Так само шість періодів для  розвитку земної цивілізації. Але коли вони не відроджувалися за Божою програмою шести днів – безслідно зникали. Образом для цього, є біблійний «потоп» та «Армагедон». Те, що в Біблії називається Армагедоном, є зіткненням злих сил. Земної політики, капіталу, і лживих релігій які не раз зводили народи в жорстоких протистояннях. Як написано в пророка: «Я віддам людей, (дав повноту волі) кожного у руки ближнього його, і в руки володарів його, і вони будуть уражати землю» (Захарії 11:6). Отже Армагедон, не Божа війна, а протистояння людського невігластва і бездуховності. Відсутність повноти розвитку людського розуму. Навіть природні катаклізми є Божими Законами причин і наслідку. Причиною апокаліптичного Армагедону, були і є людські цивілізації. Вони як правило відмовляються знати і жити за волею Істинного Творця! А Бог, запропонував і об’явив людям спасіння від Армагедону!

Читайте Об’явлення: 21:1-5 «…»  Він пропонує створити «нове небо» (оновлену духовну релігію), «нову землю» (довершене, богоугодне життя людини), і «Новий Єрусалим», (організовану, всесвітню місію спасіння земної цивілізації). Ту саму місію духовної освіти, яка була явлена Христом дві тисячі років тому. По-суті, це буде другий, духовний прихід Ісуса Христа на землю. І Всевишній Творець сказав: «Ось скинія Бога з людьми». Для цього, існує шість періодів досягнення духовності протягом тілесного життя людини. А сьомий період свідчить Святе Письмо – закономірний відпочинок. Створення гармонії у всьому, і відкриття Премудрості, Святості Вічних Духовних законів життя. Народження на землі нової людини, яка свідомо сприймає і живе найсправедливішими Божими законами, набувши внутрішнього і зовнішнього умиротворення.

Життя яке протистоїть Богу, ніколи не матиме спокою. Тому, що більшість релігій в поклонінні Богу вибрали легкий, безвідповідальний шлях, замість того, щоб боротися за створення людини духовної. Ось тому то, в Своєму Законі Бог наполягає: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його; шість днів працюй…, а день сьомий – Субота Господу, Богу Твоєму» (Вихід 20:8). Всі шість періодів тілесного життя, нам необхідно неспинно працювати на розвиток і відродження довершеності. Пізнання Божого Миру, Любові і Святості Істини! Кожний день освячувати себе життям за Божими принципами та постановами. Керуватися не тілесними бажаннями, але свою совість, розум і волю, підпорядкувати волі Того, Хто Сам творить усе. А ми; дозволяємо Його Премудрості створювати у нас Царство Любові і Мудрості, або ж відмовляємося.

Христос сказав: «Боже Царство в середині вас» (Луки 17:21). Тобто зароджується в нашій совісті, волі і розумі. Ці три невидимі, нетлінні сутності, якими ми наділені від Бога, здатні ввести нас в Святість і Спокій Царства Божого. Але спочатку їх треба узгодити, примирити з Божою Волею, для створення нетлінної свідомості! Адже написано: «І не ввійде до нього (Царства Божого) ніщо нечисте, а ні той, хто чинить неправду» (Об’яв 21:27). Щоб ввійти в Божий відпочинок Сьомого дня, треба очистити свою свідомість від гріховних спокус, від яких марно чекати спокою. Шкода, бо якраз цим, більшість християн не турбується! Але варто знати: Коли ми не живемо, і не відроджуємося Божими Законами Мудрості та Істини, то це обернеться для нас трагічною втратою вічних благ!

Духовно неосвічені християни, для яких Біблія не стала науковою книгою пізнання, не розуміють, - що таке втрата вічних благ? На що це схоже, і з чим порівняти? Такі порівняння читаємо в Біблії: «…помираючи, подібно до поранених на вулицях міських, виливають душі свої у лоно матерів своїх» (Плач Ієремії 2:12). Мова йде про те, скільки б не прожила людина на цьому світі, її життя колись перерветься наче від смертельної рани. Адже вона створена була жити вічно, і втратила це вічне благо. І Мойсей також свідчить: «Помираючи будемо як вода вилита на землю, яку неможна зібрати; але Бог не бажає погубити душу…» (2 Царів 14:14). Людський розум відірваний від Божої Премудрості, загублений як духовна особистість, як Божа цінність. Адже всі шість періодів свого життя, людський розум працював в пустоту. Не дивлячись на те, що Бог не перестає просити нас: «…життя і смерть запропонував Я тобі, а ти обери життя, щоб жив ти» (Повт. Закону 30:19). Отже, втрата вічних благ, це навіки загублена особистість, свідомість, яка все своє життя працювала лише на земні блага. Вона нічого не створила вічного, нетлінного, в своєму розумі, тому не може наслідувати вічність! Кінець її, як вилита вода на землю, тлінна несвідома матерія, яка з землі взята і в землю повернулася. Такий кінець не Божа воля, а людський вибір!

Виникає питання, а на що тоді схоже вічне благо, - Сьомого дня? «І почув я голос з неба, який говорив, напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними» (Об’яв. 14:13). Це ті, які ще до тілесної смерті умертвляли в собі діла гріховні і відродилися християнами по духу. Вони зуміли повернути собі втрачену вічність. Адже тілесне життя не має вічності – вічність в єдності з Духом Премудрості! І Павло говорить, що сьомий день спокою: «Царство Боже, праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Римлян 14:17). Ці слова виражають реальний стан найвищого блага і спокою. Адже праведність, і мир, і радість у Дусі Святім – є Сьомим днем Царства Вічного!

Апостол свідчить: «Усе те, що потрібно для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила – пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. Тому, старайтеся утвердити ваше покликання (в Ньому), бо роблячи так, ніколи не спіткнетеся. А забезпечиться вам вхід до Вічного Царства Спасителя Ісуса Христа» (2 Петра 1:3,10,11). Слава і чеснота Ісуса Христа втім, що Він примирив Своє тілесне життя з Законами життя вічного. Розкрив на землі Божу Премудрість, а боротьбу Своєю освітою перетворив у мир і спокій! Цим Він забезпечив, і всім нам показав вхід в Сьомий день відпочинку. Проголосив: «Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина і вірить у Нього, мав вічне життя, - Я воскрешу Його останнього дня» (Іоанна 6:40). А Давид підтвердив: «Ось іду виконати Волю Твою Боже Мій і Закон Твій у мене в серці» (Псал. 39:8,9). Виконати волю Христа – це пізнати і прийняти сутність Довершеної Людини в її духовному образі і подобі. Христос відкрив правдиве єднання людини з її Небесним Отцем, - повним виконанням Божої Волі. Воно піднімає людину над гріховним, смертним життям – воскрешає! Тому, не забуваймо слів Христа: «Те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язаним на небесах» (Матвія 16:19). Отже, проблему воскресіння Сьомого дня треба розв’язати ще за життя на землі. Воскресіння як прозріння через пізнання Премудрості – є визволенням з гріховного життя в життя праведне.

Варто знати, що Христос воскрес сьомого дня, який був на той час суботою, показавши всім знамення майбутнього. Воскрес в єдності з гармонією Божого творіння, ставши для всіх Образом Сьомого дня. Треба знати: земні дні тижня, як ми їх називаємо, в древності не мали назв. Вони позначалися цифрами від першого дня до сьомого. Але день сьомий, Бог виділив, давши йому назву «Шабат». Перекладається як спокій, субота. Отже, «субота», величний знак чогось неймовірно цінного, чого земні люди не збагнули і не оцінили. Під натиском головного язичника Риму, імператора Костянтина, - богослови уступили. Порахували можливим порушити Божий Закон, а виконати волю імператора язичника. Таким чином, названа Богом Субота, перестала існувати і визнаватися людьми, знаменом Сьомого дня – Царства Божого. Пророцтво: «Священики порушують Закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від не святого, а від Субот Моїх закрили очі свої, і Я принижений у них» (Єзекеїль 22:26). Приниження Бога і визначеної Ним суботи, сталося через порушення Божого Закону, затвердженого Перстом Божим – Його Волею!

Пророк дорікає: «Дав їм суботи Мої, щоб вони були знаменням, між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх» (Єзекиїль: 20:12). Нерідко, земне духовенство допускає насильство над свідомістю віруючих. Спотворюється Святиня Божої Премудрості. Створюються зовнішні форми, подоби, ритуали для поклоніння, які схожі на театральну гру в духовність. Тоді як освятитися суботою, - це ввійти в духовну суть суботи. Зрозуміти її істинну святість для нас. Адже написано: «І сказав Христос: Субота для людини» (Марка 2:27). Визначена, для спільноти людей, які залишають свої земні клопоти для інших днів. А цей день посвячують навчанню духовності. Така воля Божа! Духовність – не форма і не ритуал, а гармонія єдності людської свідомості з Премудрістю Духа Божого! Вона являє собою створений Образ Сьомого дня!

Написано: «Так були створені небо і земля і все воїнство їх» (Буття 2:1). Присутність воїнства виявляє незавершеність боротьби. І Христос в нагірній проповіді попереджає про дві дороги до Бога. Одна створена людьми, а друга Богом. «Широка і простора дорога веде до погибелі, і багато йдуть нею» (Матвія 7:13,14). Багато на дорозі – це багато земних релігій, а моральний і духовний стан християн, постійно погіршується,  «а вузька і тісна дорога веде у життя, і мало тих, хто знаходять її». Бо ця дорога, через боротьбу з гріховними спокусами та неуцтвом, від першого дня  до висоти сьомого. Воїнство їх слід розуміти як боротьбу за право вкушати від дерева життя.

Давид говорить: «Словом Господнім створено небеса, і Духом уст Його – все воїнство їх» (Псал. 32:6). Пояснення: «…не воїнством і не силою, але Духом Моїм» (Захарія 4:6). Отже, Сьомий день, як перемога Святості і торжество Божого Духа! Павло сказав: «Перебуваючи в тілі, ми не по-тілесному воюємо. Бо зброя нашої боротьби не тілесна. Нею ми руйнуємо гордість, що повстає проти Божого пізнання, підпорядковуємо людські задуми на послух Христу» (2 Кор. 10:3-5). Про тих, хто став образом духовного воїна, і веде боротьбу за створення довершеної людини існує пророцтво: «Блажен муж, який зберігає суботу від нечистоти, оберігає руку свою, щоб не вчинити зла» (Ісая 56:2). Безумовно, той «блажен», хто зберігає правду, мир, спокій та духовну чистоту в поклонінні Богу. Далі читаємо: «І завершив Бог до сьомого дня діла Свої, і спочив у день Сьомий» (Буття 2:2). Ці слова відкривають повноту звершення Божої Волі. Блаженство досягнення сенсу життя, настання періоду Вічності, Миру і Спокою! В Ім’я Сьомого Дня трудилися Божі пророки, апостоли, праведники землі. Вони проповідували, навчали, кликали всіх людей до освіти для настання Великого Дня Спокою!

Написано: «І благословив Бог Сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх Своїх діл, які створював» (Буття 2:3). Благословив, - явив світові програму життя по духу, яка нині є найважливішою для нас. Пояснення: «Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця. Адже для Божих людей залишається дотримування суботи, бо хто увійшов до його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх» (Євреїв 4:7-10). Кожному християнину треба почути повеління Бога і виконувати. Дотримування щотижневої суботи для дослідження в Святому Письмі справжньої суті Суботи, щоб свідчити і благовістити на землі. Мало бути добропорядною людиною, без поганих звичок. Також., мало бути душевним, чуйним, лагідним, бо крім праведності душі і тіла, необхідна бездоганна цілісність Духа. А вона досягається Боговіданням, адже: «Знати Бога є повна праведність, а визнавати волю Його – корінь безсмертя!» (Прем. Соломона 15:3). Чинити добро, є обов’язком кожної тілесної людини. Це встановлена норма земного життя для земного спокою. Але, щоб ввійти в Дух і Святість Сьомого Дня Вічності, необхідно створити гармонію єдності з Богом.

Написано: «Христос нас спасає не з причини праведних вчинків, які ми вчинили, але через відродження і оновлення Святим Духом!» (Тита 3:5). Так-як Бог освятив і назвав суботу сьомим днем, то субота визначений образ досягнення довершеності по всьому світі, в кожній церкві, і в кожній людині зокрема. Бо в Сьомий День Царства Вічності входить Довершена Людина, наділена високими даностями: благородним розумом, вільною волею і творчою силою. В ній відродилася Божа подоба; перед нею відкрилося «Небо» - народження згори, яке є сенсом життя. Великий процес творення шести днів приводить людство в Мир, Любов, Праведність, Гармонію Божої волі. Наступає повне завершення творення – Сьомий День, Спокій і кінець боротьбі за образ і подобу Божу! «Дух Господній веде їх до спокою!» (Ісая: 63:14). До духовного блаженства! Амінь!

 

P.S. Порівнюючи з Божою вічністю, тілесне життя коротке. Але навіть таку мізерну кількість часу людського життя, ми витрачаємо безцільно! «Великий Господь наш, і велика сила Його, і мудрості міри нема! Смиренних підносить, а нечестивих принижує до землі» (Псал. 146:5,6). Бог шукає можливості пробудити нашу свідомість, оживити наш інтелект. Не гаючи ні хвилини, поспішіть до Світла Божої Премудрості! Покайтеся і вірте у велике Боже милосердя! Пам’ятайте! Для кожного із нас, шість днів творення закінчуються з кінцем тілесного життя. Ви можете не встигнути відродитися з гори, до приходу Сьомого дня Вічності!!!

Опрацювала Шагіна Надія.