Творення - день третій.

 «Тож за їхніми плодами пізнаєте їх» (Матвія 7:20) Оскільки Біблія книга духовна, то і плоди мають бути духовними. «І Сказав Бог: хай збереться вода, що під небом, в одне місце, і хай з’явиться суша. І стало так. І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод, морями. І це добре. І сказав Бог: Хай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння. І дерево плідне, що приносить за родом своїм плід. І стало так. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій» (Буття 1:9-13). Повеління Бога в третій день, приносити плоди своєї віри. Бо Христос говорив: «Усяке дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь» (Матвія 3:10). А пророк пояснив значення дерева. «…пусте вчення – це дерево!» (Ієремія 10:8). Отже, Бог повелів знайти праведне, духовне вчення, яке дасть змогу здобути плоди Божої Мудрості. Піднімаючись в освіті від одного дня до іншого, виконуємо Божу волю. А в боротьбі з труднощами і перешкодами стаємо сильнішими. Павло говорить: «Тому ми не втрачаємо відваги. Хоч наша зовнішня людина зітліває, проте наша внутрішня людина оновлюється день у день. Бо наше тимчасове терпіння, готує вічну славу» (2 Кор. 4:16,17). На висоту третього дня піднімається той, хто взяв висоту першого і другого. Хто вибрав жити і творити з Богом, оновлюючи свій розум, сумління, праведність.

Щоб створити богоугодну людину, спочатку необхідно створити мудру релігію на землі. Так зване символічне дерево, що буде приносити плоди духовності. Звичайно ж не таку, яка стоїть соляним стовпом на язичницьких началах, і не рухається до духовності. Релігія має навчати, а не одурманювати, розважати і продавати платні ритуали, які не мають ніякої сили. Адже Христос заборонив торгівлю в християнстві. Бо сила Божа в духовній освіті. Тому Він вимагає від християн: «Дослідіть Писання! Бо ви маєте надію через них мати вічне життя, - а вони свідчать про Мене» (Іоанна 5:39). Як бачимо, найважливіше у християнстві дослідити Істину, адже вона прилучає нас до вічної, нетлінної Премудрості! До подоби Христа, - Який все це створив, і засвідчив в Сині Людському Ісусі. А Його учень і послідовник Павло описує: «…не знаю чи в тілі, чи без тіла: Бог знає, - був піднятий аж до третього неба і почув невимовні слова» (2 Кор. 12:2-4). Духовне досягнення Павла дало йому можливість відкрити суть Істини, почути невимовне,  стати апостолом і творцем людей. Сьогодні навчаючись від його біблійних послань відроджуємося, створюючи своє життя духовним. Але важливо знати, що третє небо, це висота Премудрості Божого Слова, яка має три виміри вияснення змісту.

 Перший – буквальний, зовнішній. Другий – духовний, внутрішній. І третій – невимовний, або ж невідомий, закритий. Згадаймо, пророки, усвідомлюючи Істину, тут же її закривали в образах. Чому так? Свідчення: «І я побачив… книгу написану з середини і з зовні, запечатану сімома печатями. Хто достойний відкрити книгу і зняти її печаті? Та ніхто не міг – ні на небі, ні на землі, ні під землею, - відкрити і подивитись в неї» (Об’яв. 5:1-3). Отже Істина, закрита для недостойних на третьому невимовному рівні. Павло свідчить: «Мойсей, що ховав під покривалом своє обличчя, аби сини Ізраїлеві не бачили кінець того, що проминає. Їх сприйняття закрите по цей день, під час читання Старого Заповіту залишається не знятим покривало» (2 Кор. 3:13-15). Чому, багато хто не бачить як проминає час, і наступає вищий рівень пізнання. Релігія не працює з Біблією і духовне сприйняття людського розуму не має розвитку - закрите.

Павло закликає: «З’єднавшись у любові для повноти розуміння і для пізнання таємниці Бога та Христа, в Якому заховані всі скарби Премудрості» (Колосян 2:2,3). Отже, необхідне всесвітнє об’єднання в любові для пізнання Істини. Так зване Христове хрещення не водою, а Духом. Як пояснив апостол: «Христос посилав мене не христити, а благовістити» (1 Кор. 1:17). Тобто занурювати в Дух Слова, в якому зберігаються таємниці Бога і Христа. І це можливо, адже написано: «Нема нічого захованого…і нема таємного, яке б не розкрилося» (Марка 4:22). На символічне третє небо, або ж третій день творення, людину піднімає духовна освіта. А також реальне відчуття часу і готовності. Читаємо: «І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я прийду в густій хмарі, щоб чув народ, як Я буду говорити з тобою. Щоб були готовими третього дня: бо в третій день зійде Господь. І зійшов Господь на гору Сінай, і покликав Мойсея, а священики і народ хай не піднімаються» (Вихід 19:9,11). Мойсей духовно піднявся на висоту третього дня будучи земною людиною. Він освідомив Божу Волю, і виконав повеління. Тільки таким чином набувається право навчати і очолювати народ.

Також написано: «Хай покропить чистий нечистого в третій і сьомий день і очистить його і вимиє водою» (Чисел 19:19). Третій день вимагає міру здобутків. Божі мужі, такі як Авраам та Мойсей, третього дня досягали висоти сьомого і могли бути провідниками. Тоді як священики, які не досягають духовного рівня пізнання, часто вводять народ в блуд. Адже вони не знімають із Слова Божого покривало буквалізму, і воно засліплює їх. «…бо буква вбиває, а дух оживляє». Як написано: «І сказав Бог: ось Адам став як один із Нас, знаючи добро і зло; і тепер як би не простяг він руки своєї, і не взяв також від дерева життя, і не став жити вічно. І поставлений був полум’яний меч, який обертався навколо, щоб охороняти шлях до дерева життя» (Буття 3:22-24). Тобто пізнання Адама випереджало його духовний стан. Не можна християнину одночасно вкушати від дерева життя і дерева добра і зла. Херувим з вогняним мечем це непохитні Закони життя. «Ніщо нечисте не ввійде туди». Вкушаючи земне знання добра і зла на протязі багатьох епох, світ загубив Істину. Вона зберігається запечатаною у Божому Слові на духовному, невимовному рівні. Шлях до дерева життя, - це шлях духовного розвитку людини, який веде до вічності. А дерево добра і зла, - це бездуховне життя, яке видає себе за добро, але насправді веде людину до смерті.

Виникає питання: Чому до цього часу нас так безжально жалить смерть? Відповідь однозначна: Людям невідома, недосліджена ціль тілесного життя обмеженого в часі. Люди завжди боялися того, чого не розуміли і не могли пояснити. Апостол говорить: «Отже, якщо не розумію значення слів, то буду чужинцем для того, хто говорить…» (1 Кор. 14:11). Подібно і ми, коли не розуміємо Бога, то Він чужий для нас, а ми для Нього. Чому ж тоді люди вперто не хочуть дослідити духовне значення Божого Слова? Адже тоді вони зрозуміють, що з Богом немає страху. Пророк запитує: «Невже Господи будеш для мене оманним джерелом, невірною водою? Бог відповідає: Якщо навернешся, то Я підніму тебе… Якщо здобудеш дорогоцінне із нікчемного, то будеш як Мої вуста» (Ієремії 15:18,19). Доки Бог буде для нас нерозкритою тайною? І що Ієремія називає нікчемним у Божому Слові? Безумовно, це описані звичайні земні події, казкові чудеса, біблійні війни, все буквальне, що протистоїть Божим Законам і законам Природи.  Біблійні історичні події, стали для духовно неосвічених християн, покривалом для Істини. Хоча, насправді, вони є ключем для розкриття Істини.

Бог на початку сказав: «Хай збереться вода, що під небом, в одне місце, і хай з’явиться суша». Вже відомо, що вода під небом – це людський розвиток який ще не досягнув рівня духовності. Тому, необхідно зібрати всі зусилля людей до одного місця. Як написано: «Що під небом, немає іншого Ймення, даного людям, щоб ним би спастись ми могли» (Дії 4:12). Під небом існує приклад земного життя Ісуса Христа. Його духовна освіта може зібрати усіх, щоб створити чисте поклоніння без домішків язичництва. Високо - духовне християнство, це як раз та символічна «суша» яка має з’явитися. Але, «суша без води», як Церква без Христової освіти, може стати «пустинею». «І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод, морями. І це добре». Добре це те, що буде в майбутньому, в сьомому дні. А в даний час: «Нечестиві – як море схвильоване, води якого викидають мул і бруд» (Ісая 57:20). На людському морі – житті, більшість відкинули Божий Закон і Його Слово. Тому вони пророком названі нечестивими, чия релігія образно викидає неправду – проповідує язичницький бруд. Духовна суша – символізує всесвітнє християнське братерство майбутнього. Воно підніметься на висоту Божого Неба – накопичення позитивної мудрості, святості волі, сумління та чистоти свідомості.

 Як це відбувається? «Хай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння. І дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння на землі». На початку Бог Сам був сіячем. А Його Слово – насіння. Людина ж – Його земля для посіву. Засівати і вирощувати насіння духовної віри, ось та символічна зелень і трава про яку говорить Біблія. Це закономірні процеси розвитку, від земного, душевного до інтелектуального, які відкривають можливості пізнання вищої духовної сутності. І Христос навчає цьому у своїй притчі про сіяча. Читайте: Марка 4:14-20 «…». Він пояснює: Слово, посіяне при дорозі означає: в середовищі безбожників, насмішників, противників. Там воно не приживеться. І посіяне в кам’янистий грунт, означає людей впертих, самолюбивих, впевнених в собі. А інші посіяні в тернях. Образ терня – жорстока влада та гординя. Такі заглушають Боже Слово, і воно залишається без плоду. Тільки те зерно, що впало в добру землю зійшло та росло і принесло плід. Добра земля – людина, яка має велику любов до Бога і бажання пізнати Істину.

Пояснює Євангелія: «Той, що сіє добре насіння, - це Син Людський» (Матвія 13:37). Христос показав нам приклад земної людини, доброго сіяча, який сіє і вирощує Хліб Божий. Однак треба не лише вирощувати в собі Правду Божу, а засівати і наповнювати нею всю землю. Щоб виросло плодове дерево – земний рід праведників! «І стало так; сказав Бог». Підтвердження від пророка: «Як дощ і сніг сходить з неба і туди не повертається, а спочатку напуває землю і робить її здатною родити. Так і Слово Моє, яке виходить із уст Моїх, не повертається до Мене марним, але виконує те, що Мені угодно, і звершує те, для чого Я посилав Його» (Ісая 55:10,11). Не дивлячись на те, що більшість людей не приймають, не досліджують, і не звертають уваги на Боже Слово, але Бог виявив його, не марно. Слово – є Божим промислом на землі. Як написано: «Плід праведного – дерево життя, мудрий життя набуває» (Притчі 1:30). Тобто здобуває право споживати від дерева життя - Божої Істини. Адже: «Ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є чимось, - але Бог, Який вирощує! Хто садить і хто поливає, одержить особисту нагороду згідно зі своєю працею» (1 Кор. 3:7,8). Людина може сіяти насіння віри, яке сама вибирає. І плоди збиратиме такі, які засіяла. Але, вибираючи краще насіння, - плоди стають кращими. Дякуючи такому відбору, вона навчається, і росте в Богопізнанні.

Бажання добра – народжує добрі думки. Добрі думки, ведуть до добрих діл. А добрі діла, піднімають людину до тієї цілі, котра започаткована Богом. А саме: Створити в людині Божу подобу!!! Це і є тією особистою нагородою за духовну працю. І був вечір, і був ранок, день третій.  Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.