Восьма Заповідь.

«Не кради» (Вихід; 20:15), вимагає восьма Божа заповідь від кожної людини. Чи справді так важливо не красти? Адже багато людей називають себе християнами, віруючими людьми, але обмежувати себе ні в чому не бажають. Чому так? Хіба Бог, виявляючи людям закон не хоче послуху? І що відбувається з  тими людьми, які порушують Божий Закон? Апостол написав: «Невже ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, рабами того ви і є; кого слухаєте: або гріха на смерть, або послуху – на праведність?» (Римлян 6:16). Фактично ми можемо належати Богові, або стати Його противниками, залежно від того, чию волю виконуємо. Бо дальше апостол просить: «Не давайте місця дияволові. Хто крав, хай більше не краде, але краще хай працює, роблячи своїми руками добро, щоб мав що подати тому, хто має потребу» (Єфесян 4:27.28). Сила диявола в людських злочинах, руйнує негативними діями духовні основи життя і перетворює людей на його рабів. Тоді як здобуте чесною працею, має сутність Божого промислу.

Соломон в притчах розповідає про безрозсудну жінку (негідне життя) яка сидить і закликає бідних розумом. Вона говорить: «Вода крадена – солодка і прихований хліб приємний. І не знають, що мертві там, у глибині пекла закликані нею. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий» (Прит. 9:13-18). Чуже джерело це примітивні проповіді. Чужі християнству традиції. Мертва віра не відроджує людину. Лише себе подають великими провідниками християн. Для них це солодка слава, самовільне право на істину. Однак написано: «По плодам пізнаєте їх» (Матвія 7:16). Оскільки люди бездуховні і щораз далі відсторонюються від Божих Законів, то плоди священнослужителів дорівнюють нулю. Порожнє служіння перетворили на професію з великою зарплатою. Чого не було в Ісуса Христа. Він каже: «Я… спраглому даю задаром від джерела води живої» (Відкриття 21:6). Дух Святого Письма є джерелом Премудрості Божої. Соломон застерігає: «Бо не зійде з рук злодієві, якщо він краде, щоб наситити душу свою. Але будучи упійманим, він заплатить всемеро» (Притчі 6:30). Хоча чужі цінності здаються для тілесної людини приємними, але це тому, що вона не знає їхньої страшної ціни. Злодійство накопичує в людині страх, стид, відчуття недосконалості та провини. Притягується і згуртовується негативна гріховна енергія, яка руйнує Боже начало в людині, навіть якщо вона цього не відчуває. Адже все відбувається на рівні підсвідомості і може передаватися генетично. Через багатовікове протистояння Божому Закону, людина втратила сумління. Совість перестала виконувати своє призначення. Соломон називає таке явище, - пеклом. Життям, гідним лише для смерті. «Сини людські лише марнота – тільки неправда. Коли покласти їх на терези то всі вони легші за порожнечу. Не надійтеся на грабіжництво і не радійте накраденому і не віддавайте цьому своє серце. Один раз сказав Бог, і двічі чув я, що вся сила в Богові» (Псалом 61:10-12). Давид не лише почув від Бога, але і дійшов до цього своїм життям. Хто не виконує Божих Заповідей - немає ваги, порожнеча. Бо користолюбство і крадіжки не сумісні з вірою в Бога. Людина перестає себе поважати, стан неповноцінності та меншовартості підсвідомо переслідує все життя.

Апостол говорить: «Злодії, - Царства Божого не успадкують. І такими були декотрі із вас; але омились, освятились і оправдались іменем Христа, Духом Бога нашого» (1 Корин. 6:10,11). Вчення Христа дає можливість відновитися і стати Його спадкоємцями. Читаємо притчу: «Знову і знову запевняю вас: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить в іншому місці, той злодій і розбійник. Хто входить дверима, той пастир овець. Я – двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя з над мірою» (Івана 10:1,2,9,10). Духовний зміст цієї притчі означає: До Бога єдиний шлях, а саме: чесний, відкритий, правдивий і безкомпромісний. А хто йде на компроміс з духовними цінностями - той лукавить. Він наче злодій скриває своє нечесне життя. Христос, двері – Він відкрив шлях до Бога, тоді як інші закривають. В Євангелії записано таке питання: «Чи може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, коли раніше не зв’яже сильного? І лише тоді його дім пограбує. Бо хто не зі Мною збирає, той розтрачує» (Матвія 12:29,30). Цими словами Матвій застерігає від недосконалої релігії, яка може ввійти в душу людини і обплутати її павутиною неправди. Щоб цього не сталося, треба бути духовно освіченою людиною, збагачувати а не розтрачувати Божу Істину. Шкода, але недосконалий людський світ ще не навчився жити чесно.

В Старому Заповіті написано»: «Я Господь, Бог ваш. Не крадіть, і не обманюйте один одного (Левітів 19:10,11). Також пророцтво: «Ось Я на пророків, - які крадуть слова Мої один в одного» (Ієремія 23:30). Як бачимо, завжди існувала проблема духовної поведінки. Не можна присвоювати собі того, що належить іншому. І не можна обманюючи руйнувати духовні основи життя. Читаємо незвичайне пророцтво: «…звів я очі свої і побачив: летить сувій. Що бачиш ти? Бачу сувій, довжина його двадцять ліктів, а ширина – десять ліктів. Це прокляття на лиці землі; бо всякий, хто краде, буде знищений, як написано на одному боці… і на другому боці. Я навів його, - сказав Бог – і воно ввійде у дім злодія…» (Захарія 5:1-4). Сувій – це Святе Письмо, котре на початку записувалося особливим способом, на шкіряних і папірусних полосах. Летить – несе звістку про себе для всіх часів та епох. Довжина двадцять ліктів – свідчення благовісників, як Старого так і Нового заповітів. Ширина десять ліктів – це десять заповідей, котрими ми визначаємо міру істини. Адже біблійний текст не має суперечити десятьом заповідям. Вони є мірою Істини, тому вимагають духовного дослідження. Перспектива сприйняття логікою мислення і виконання життям. Щоб на одному боці - тілесного життя і на другому – служіння розуму не залишалося вини, яка приводить до прокляття, роз’єднання з Богом Істини. А дім злодія, гріховна сутність порушника заповідей. Адже сказано: «Я дав перед вами благословення і прокляття, а ти обирай…» (Повт. Закону 30:19). Безумовно, Бог дає те, що ми вибрали, як призвані до свободи!

Павло пише: «Чому, навчаючи іншого, себе самого не навчаєш? Проповідуєш не красти, а сам крадеш? Гидуєш ідолами, а здійснюєш святокрадство?» (Римлян 2:21,22).  Релігія ще не готова відповісти на ці питання. Чому християни крадуть? Апостол дорікає ієрархам, що проповідують важливість Божого Закону, але самі його обходять, насаджають ідолопоклонство і цим чинять святокрадство. Від цього страждає віра Божа на землі, бо страшний тягар гріха невидимо лягає на християн і на весь народ. Звідси війни, епідемії, катаклізми, які стали прокляттям на лиці землі. Апостол застерігає: «Тільки б не постраждав хто з вас, як злодій, або як той, хто зазіхає на чуже. А коли постраждаєш як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. Бо час розпочатися судові з дому Божого» (1 Петра 4:15). Кожна мисляча людина розуміє, настав час впровадити Закон Божий у церквах, який би осуджував гріхи, виховував і навчав. Бо краще постраждати в боротьбі за Істину, ніж постраждати від гріха!

Написано: «Хто обкрадає батька свого і матір свою і говорить: це не гріх, той – спільник грабіжникам» (Притчі 28:24). Що означає обкрадати батька і матір? Якщо хтось принизиться до такого рівня, що дозволяє собі красти матеріальні цінності - він обкрадає матір свою. Тобто чесність і порядність свого тілесного життя.  А батька обкрадає той, хто обкрадає Бога, і своє духовне життя. «Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: Чим обкрадаємо ми Тебе? Десятиною і приношенням» (Малахія: 3:8). «Якщо Я Батько то де повага до Мене? Коли приносите в жертву сліпе, кульгаве і хворе, чи не погано це» (Малахія 1:6,8). «Пам’ятайте Закон Мойсея, раба Мого, який Я заповів, так само як і правила й устави» (Малахія 4:4). Пророк образно показує, як люди можуть обікрасти Бога. Всі ці матеріальні пожертви пророк називає сліпими, хворими, кульгавими, означають марновірство. Адже матеріальними приношеннями люди виражають неповагу і повне нерозуміння Божої волі! Грошовими подачками надіються задобрити Бога, особливо це стосується тих, хто не зовсім чесно розбагатіли. Свідчення: «Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м’яти і рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; а це належить робити, і не залишати» (Луки 11:42). Десятини із всякого зілля, це бажання відкупитися за невиконання Божого Закону. Неухильне виконання заповідей люди замінили підношеннями десятин матеріальних. Другорядне стало головним! Тому-то Біблія і використала таке слово - «святокрадство». Викрадена з людського життя Святиня Божої Волі! Адже, матеріальне користолюбство релігії, видають за Божу волю! А Бог вимагає живу жертву життя, посвячену розумному служінню. Десятина Богу – це виконання десяти заповідей, а не гроші!

Соломон говорить: «Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, убогості і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом. Щоб збагатившись, я не зрікся Тебе і не сказав: хто є Господь? І щоб зубожівши, не став красти» (Притчі 30:7-9). Безумовно, Соломон засуджує світову систему, де велике багатство і великі злидні, живуть поряд. В такий системі, багатство зайняло місце Бога, а бідного вона спокушає красти. Там повністю зруйнована гармонія життя  і відсутня справедливість! Павло написав: «Велике надбання – бути завжди задоволеним і благочестивим. Бо ми нічого не принесли у цей світ, і ні чого не можемо винести з нього. А коренем усього зла є грошолюбство, віддавшись якому деякі ухилились від віри, і наштовхнулися на великі страждання» (1 Тимофія 6:6,7,10). Бути благочестивим це особливий скарб християнина в нашому скороминучому житті. Хто має такі надбання, відчуває велике задоволення і спокій, а грошолюбство це стан неспокою, там змагання, діють жорстокі правила і страх.

В Євангелії написано: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують, і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать і де злодії не підкопують, і не крадуть. Бо де ваш скарб, там ваше буде і серце» (Матвія 6:19-21). Чим людина живе, на що витрачає життя, тим вона і становиться. Варто знати, що духовні скарби для вічності, а матеріальними людина сама себе обкрадає. Пророк говорить: «Горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм. Чи не піднімуться і проти тебе грабіжники і ти дістанешся їм на розкрадання?» (Авакум 2:6,7). Наш матеріальний світ, який людина без міри грабує і руйнує, кінець кінцем зруйнує саму людину якщо вона не зупиниться. Адже брати без міри стало вже хворобою на генетичному рівні. Хоча обманюючи себе, більшість називає просто, вмінням жити!

Згадаймо, коли люди вперше посягнули на чуже? Коли Бог сказав: «не вкушай», а вони не послухались. Так вперше з’явилася на землі хвороба, яку сьогоднішня наука називає «клептоманія». Це коли совість, воля і розум заразилися чужорідним людині за образом і подобою Божою. І чим дальше, тим більше ця хвороба прогресує по цілому світі, не дивлячись на те, що існують ліки, якими можна вилікувати весь світ. «Для вас, що благоговієте перед ім’ям Моїм, зійде Сонце Правди та лікування в променях Його» (Малахія 4:2). Боже Світло - приклад життя Ісуса Христа, це ліки, які необхідно всім людям приймати, щоб спасти світ від ненаситних безумців!

Великий Ісая написав пророцтво. Грабіжництво в пустелі приморської. І про прекрасну ніч яка була пограбована, хоча і мала сторожа. «Грабіжник грабує, спустошувач спустошує і наближає, свій кінець» (Ісая 21:2). Грабіжник – людська система життя, що в більшості непідвладна Божим Законам. «Сторож! Скільки ночі? Сторож! Скільки ночі? Відповідає: Наближається ранок, але ще ніч. Хто наполегливий, то наверніться і приходьте» (Ісая 21:11,12). Це символічне пророцтво показує, як люди дозволили спустошити своє життя бездуховністю. Незважаючи на те, що Світло є на землі, - Премудрість Ісуса Христа. І сторож на землі є, - Закон Божий.  Але в людському житті вони не діють і тому людей не захищають. Люди повинні змінити своє ставлення до Бога, тоді з’явиться надія на спасіння. Адже Христос сказав: «Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною. І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї!» (Іоанна 10:27,28). Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.