Передслово.

«І сказав Бог: Хай буде світло!» (Буття 1:3). Щоби щось говорити треба мати знання - світло. Має існувати Той, Хто каже і, ті що слухатимуть Його. Слово це вираження людської думки, яке є мовою - одною з прекрасних здобутків світу. Адже озвучуються всі наші думки, побажання, добра воля. Навіть птахи, тварини, комахи, спілкуються з допомогою звуків. Бог наділив жителів землі можливостями спілкуватися і домовлятися. Творити гармонію життя! Але ось парадокс: Люди почали створювати слова, щоб виражати ненависть. Слова неправди, обману, хитрощів, лайливі слова, слова прокляття, породжують негативну енергетичну силу, яка руйнує гармонію і замість світла – темрява, а замість миру – ворожий хаос! Людство стає емоційним та вразливим. Від зовнішнього негативу порушується гармонія внутрішніх органів людини. Ось чому останнім часом так важко знайти здорову людину. По-життєве лікування стало нормою! Отже існують слова-вбивці! Часте виголошення лихих слів накликає біду спочатку на ближнього, а тоді і на самого лиходія. Слово програмує як добро, так і зло, залежно що ми в нього вкладаємо.  

Ісус Христос прийшов у видимий світ, щоб навчати такого життя, яке було задумане Богом на початку. Його місія спасти людей, закликаючи їх до відродження Словом Божим. Він говорить до всіх своїх послідовників такі слова: «Ідіть по цілому світі й усьому творінню проповідуйте Євангелію» (Марка 16:15). Також, обіцяє допомагати: «Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Матвія 28:20). Перебуватиме в просвітницькому слові. Він запевняє: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі вбити вони не можуть» (Матвія 10:28). Властивість душі – совість людини, повинна належати Богу! Апостол запитує: «Хто визволить мене від цього тіла смерті?» (Римлян 7:24). Від тілесного поневолення визволяємося наукою Христа, посвятивши неї всю свою душу! Євангелія описує безліч чудес, створених Ісусом Христом, котрі слід сприймати духовно. Але найбільшим чудом всесвітньої історії людства є Сам Христос! Своєю мудрістю Він перевершив усіх мудреців світу. Наука Христа найпрекрасніше морально-духовне вчення, яке коли-небудь було створене людством. Він являє собою Вчителя божественного життя! Написано: «Слово стало тілом, перебувало між нами, повне благодаті та істини» (Іоанна 1:14). Втілене в життя Ісуса Боже Слово стало великим благом для людей.

Живе слово.

«На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог» (Іоанна 1:1).

На початку всього була незбагненна, виняткова Премудрість – Слово. Премудрість Задумів, визначень, намірів і планів. Премудрість всіх існуючих знань була у Бога, і була сутністю Вічно-сущого Творця! Іоанн записав: «Бо Тих, що свідчать на небі, є троє: Отець, Слово і Дух Святий, - Ці троє - Одно» (1 Іоанна 5:7). Число три в словах Іоанна означає: Єдиносущу повноту Творця, Його абсолютну Премудрість і безмежну силу Духа! «…віки були створені Божим Словом, так що з невидимого повстало видиме» (Євреїв 11:3). Слово – як наслідок Божого задуму для створення розумної людини, щоб вона виконувала на землі Божу Волю. Велика духовна Ідея, втілюється в видиму, тілесну людину! Яким чином? Спочатку почуте Слово народжує думку, потім осмислення, а коли з’являються бажання і добра воля, тоді відбувається втілення думки. Цей процес створення подібний до Божого, відрізняється масштабами і довершеністю.

Павло пише: «…дякуємо Богові за те, що прийнявши почуте від нас Слово Боже, ви сприйняли не як людське, а як істинно Боже, яке і діє у вас, віруючих» (1 Солунян 2:13). Проповідницька місія апостолів має сприйматися віруючими, як Божа воля. Слова є засобом передачі Божої Мудрості. Адже написано: «Слово Боже живе і діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа…судить думки й наміри серця» (Євреїв 4:12). Слова це живі сутності, створені людиною та натхнені Богом. Вони рухають життя, відділяють душевне від духовного. Вказують на людську недосконалість, цим самим поступово піднімають духовний статус життя. А Біблія - книга написана людьми – самодостатня, бо сама себе тлумачить. Вперше люди почали писати Слово Боже півтори тисячі років до народження Христа, а перед цим Мудрість Духа передавалася усно. Були люди носії знання в пам’яті. Біблія їх називає ангелами Божими, адже через них істина ставала відомою.

Написано: «Ной придбав благодать перед очима Господа… З тобою укладу Завіт Мій… Зроби собі ковчег…» (Буття 6-18). Придбати благодать – це одкровення Божої Правди. Ковчег – створений людський осередок, котрий приймає і зберігає Божі цінності. Також: «Авраам звів очі, і ось три мужі стоять напроти нього… І сказав один з них: буде син у Сари, дружини твоєї» ( Буття 18:2,10). Так носії Божих пророцтв відкрили Аврааму майбутнє народження Божого народу. Адже Сара символізує засновану Авраамом спільноту для народження в ній дітей Божих. Далі читаємо: «І прийшли ті два Ангела до Лота. Хто у тебе з близьких в Содомі, всіх виведи, бо великий крик на жителів його» (Буття 19:1,12). Мужі-ангели володіли баченням біди раніше, ніж вона почалася. Тому й прийшли вивести праведника Лота. Найперші слова застороги були сказані Адамові «не вкушай». Це Слово – Закон! Всякий раз, коли люди порушують Слово-Закон, відбувається руйнування єдності людини з Богом. Тому зрозуміти вірне значення Слова – дар Божий! Читаємо Старий Заповіт: «Слухай, небо, Я буду говорити; і слухай, земле, слова вуст Моїх» (Повт. Закону 32:1). Хто говорить? Кого слухати? Тут звернення Бога до тілесної людини та до її неба – духовності. Адже, тільки духовна людина по-справжньому розуміє Бога. Тому написано: «Завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло» (Дії 19:20). Так само завдяки Нагірним Проповідям Христа, знання Слова Божого зростає, благовіститься по всій землі!

Перша заповідь: «Я Ієгова, Бог твій…хай не буде в тебе інших богів…» (Вихід 20:2). Ці слова закону нагадують нам про існування лише Єдиного Бога Духа! «Сущий, - Ієгова Моє ім’я!» (Вихід 3:14). Відкривається повнота Його імені тоді, коли ми через ім’я розуміємо Задуми Бога. Через біблійне Слово Бог розмовляє з людиною. Виражає нам свої повеління і застереження. Найбільшою цінністю Божого Слова є десять заповідей. Мойсей зніс з гори, написані на двох скрижалях Перстом Божим. Далі відбувається символічне дійство – скрижалі розбиті. Адже народ не чекає Закону, але робить золотого ідола. Образно, скрижалі Закону наштовхнулися на людське протистояння і розбилися! «І сказав Господь Мойсеєві: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, і зійди до Мене на гору» (Вихід 34:1). Не лише Мойсей, а кожна людина змушена тепер духовно піднятися, щоб написати Божі Заповіді «на скрижалях свого серця». «…сорок днів і ночей, Мойсей хліба не їв і води не пив; і написав на скрижалях Слова Завіту» (Вихід 24:28). Число 40 пояснює необхідність певного часу відродження. Відсторонення від язичницького образа хліба і води. Повторне прийняття Закону відбуватиметься в процесі служіння. Самим треба прикладати зусилля, щоб закони стали нормою життя. Працювати, побороти в собі погані звички та беззаконня! Це і буде повторно піднятися до прийняття Божого Закону. Закони розбиті через невігластво, будуть одухотворені через науку Христа.

Свідчення Євангелії: «Дослідіть Писання! Бо ви надієтеся через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене» (Іоанна 5:39). Духовне розуміння Божого Слова, відкриває перед людьми невидимі, вічні цінності. Дослідити їх духовне значення повелів Христос. «Ім’я Якого – Боже Слово» (Об’яв. 19:13). Отже Христос – Живе, діяльне Слово на землі. Закликає проявити велику увагу до Святого Письма, щоб зрозуміти, що воно нам дає? І яким чином, через Слово, досягаємо вічного життя? Апостол каже: «Усе Писання Богом натхнене, корисне для навчання, до докору, виправлення і виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:16,17). Це не просто слова, у них закладений план створення досконалої Божої людини, яка претендує на вічність. Дослідження Писання, відкриває нашій свідомості входження у його вічність.  Адже: «Маємо пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, що світить у темному місті. Пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом» (2 Петра 1:19-21). Слово надихає нас своєю святістю Істини. Це єдине правдиве джерело світла в темряві бездуховності! Але в кожного є своя думка. Здається все з’ясованим, зрозумілим, а пізніше виявляється, що не враховано чогось важливого. Тому ми змушені досліджувати Боже Слово все життя.

В Нагірній Проповіді Христос застерігав: «Хай буде ваше слово так-так, ні-ні; а що більше цього, те від лукавого» (Матвія 5:37). Незаперечно, слід приймати Боже Слово за Істину. І Павло запевняє: «…наше слово до вас не було і так, і ні. Бо Ісус Христос, Якого ми проповідуємо; у Ньому завжди було – так!» (2 Кор. 1:18,19). Тобто Христос і Його апостоли не вагалися, щодо Божої Істини. І нам не замінять Істини ніякі людські догмати. Важливо знати, яким словам слід говорити – так, а яким тверде – ні! Адже багато пишеться філософських та ідеологічних праць, котрі  з часом перетворюються на макулатуру, лише Слово Бога постійно затребуване людьми. Так було, так є нині, і вічно буде Живим Боже Слово! Воно живе там, де його досліджують і втілюють в життя. Але Давид заявляє: «Слова уст їхніх – то гріх душі їхньої, за неправду, яку вони говорять» (Псалом 58:13). Не дослідивши вірний дух Слова, народжується і живе серед людей гріховне «словоблуддя». Тому написано: «…за кожне пусте слово, що люди скажуть, відповідатимуть судного дня» (Матвія 12:36). Пусте слово – це слово, в якому немає сенсу, не відроджує людину, як духовну подобу Бога, не поєднує з Творцем у гармонії буття! Пам’ятаймо, Христос говорив: «Твоє Слово – то істина» (Іоанна 17:17). Отже, Бог не хоче щоб ми губилися в догадках, але: «…щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання істини» (1 Тимофія 2:4). Бо пізнати Істину – сенс нашого життя! Істина – це найвища оціночна категорія всього доброго, думок віри та життя.

Людина від природи наділена можливістю логічного мислення, отримувала відкриття від Бога, споглядаючи навколишнє середовище. Як написано: «Боже невидиме від створення світу через розглядання (природного) творіння стає зрозумілим» (Римлян 1:20). Біблійні пророки та апостоли стародавнього Ізраїлю були далекозорими провидцями, котрі могли передбачати рух історії. Якову було відкриття у сні – «східці». І він зрозумів духовне сходження до Бога на протязі багатьох віків. І Йосип відкрив і побачив виконання своєї великої місії в снах фараона. Став найкращим «хлібодаром», постачальником духовного хліба, важливого для всіх часів і народів. Пророк попереджує: «Ось настануть дні, - коли Я пошлю на землю голод, - не голод хліба…, а голод слухання Слів Господніх!» (Амос: 8:11). Кажуть, що хліб – усьому голова, але найкориснішим хлібом для свідомості є Боже Слово! Отже, Бог відкривається у сні, через видіння, одкровення згори та природу. Сукупність роздумів про Божу Премудрість і велике бажання, дозволяє отримати прозріння. Біблія містить багато пророцтв, які нам свідчать, застерігають, відкривають майбутнє. Добро чи зло? Залежно, що ми виберемо для життя.

Читаємо Іоанна Богослова: «Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати, що має незабаром статися. І Він показав, через Свого Ангела – рабові Іоаннові (Об’яв 1:1)». Завдячуючи ангельському вченню Ісуса Христа, до Іоанна прийшло видіння майбутнього. Він зумів побачити те, що має статися. «Царство світу цього стане Царством Господа нашого і Христа» (Відкриття 11:15). Можна в це вірити, або не вірити, але Слова сказані – програма запущена і неодмінно збудеться, не дивлячись на спротив бездуховного людства. Животворні Слова Христа, відкривають людині – учневі очі, щоб бачити невидиме й освідомити Божу волю.  «Будь прикладом для вірних – словом, життям, любов’ю, вірою та чистотою… приділяй увагу читанню, виясненню та навчанню» (1 Тимофія 4:12,13). Безумовно, книга, яка говорить, що має божественне походження, розкриває значення причин у світі, пояснює сенс життя, а також показує, як будуть розв’язані наші проблеми, заслуговує того, щоб її досліджувати! Досліджуючи та проповідуючи Боже Слово, ми також сприяємо його існуванню, приєднавши себе до Великої Божої Ідеї, закладеної в Божому Слові! Амінь!

Опрацювала Шагіна Надія.